Категорія: Фінанси та бізнес

Полтавською облдержадміністрацією спільно з обласною радою було ухвалене рішення щодо виплати додаткових коштів для оплати роботи працівників регіону, котрі безпосередньо задіяні в боротьбі з коронавірусною інфекцією. Про це повідомив журналістам на сьогоднішньому брифінгу голова ОДА Олег Синєгубов.
Такі премії отримають 144 працівники Полтавської обласної клінічної інфекційної лікарні. На це вже виділено 840 тис. грн. 22 лікарям буде нараховано по 7 тис. грн, 65 медичним сестрам – по 5 тис. грн, молодшому медичному персоналу (38 осіб) – по 4 тис. грн, іншим 19 працівникам – по 3 тис. грн.
Крім того, отримають доплати до заробітної платні 977 співробітники Полтавського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Загальний обсяг асигнувань становитиме 1,657 млн грн. 165 лікарям буде нарахована премія в розмірі 2 тис. грн, 680 медсестер одержать по 1,5 тис. грн, а молодший медичний персонал (132 особи) – по 1 тис. грн.
Виплачуватимуть ці кошти в травні за квітень.
Альона Зимня

28 квітня набрали чинності нові норми Закону України №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», що передбачають деякі зміни в процедурі здійснення платежів. Але вони жодним чином не вплинуть на більшість звичайних операцій із переказу грошей, запевняють у Національному банку України. Проблем із дистанційною оплатою житлово-комунальних послуг, податків, товарів та послуг чи іншими типовими переказами громадян, зокрема з картки на картку, виникати не повинно.

Детальніше розібратися в новаціях допоможуть відповіді на найбільш актуальні запитання, які підготував НБУ.

– Якщо громадянин має 10 тис. грн, які хоче переказати родичу чи знайомому, як він має це зробити та ідентифікуватися? Чи треба йти саме до відділення банку та з якими документами?

– Якщо громадянин має ці кошти на своєму рахунку, то краще здійснити безготівковий платіж на рахунок знайомого чи родича. Такі платежі здійснюються, як і раніше, без обмежень за сумою, адже власники банківських рахунків уже ідентифіковані та перевірені тими фінансовими установами, які їх їм відкривали. Таку сплату просто й зручно здійснити за допомогою дистанційних сервісів банку. Якщо ж громадянин має тільки готівку, тоді цей платіж можна зробити:

• у відділенні банку, маючи з собою паспорт;
• через пристрої з функцією прийому готівки – термінали самообслуговування, банкомати (далі – ПТКС), які технологічно зможуть забезпечити верифікацію платника. Якщо це, наприклад, ПТКС банку, у якому платник має картку, тоді банк зможе верифікувати його за допомогою такої картки.

У будь-якому разі фінансові компанії мають достатньо часу, щоб обладнати ПТКС різними технічними можливостями. Національний банк установив для цього тривалий перехідний період – до кінця 2020 року.

– Якщо переказуєш кошти родичу, треба робити переказ меншим за 5 тис. грн? Як часто можна робити перекази по 5 тис. грн?

– Безготівкові платежі з картки на картку чи з рахунка на рахунок, як і раніше, можна здійснювати без будь-яких обмежень, і дробити платежі на частини не потрібно. Власники банківських рахунків, до яких прив’язані платіжні картки, зараз уже є достатньо ідентифіковані. Фінансові установи мають інформацію про кожного власника рахунка, картки. Вони знають звичні операції з історії його платежів, мають інформацію, яку він сам надав банку, відкриваючи рахунок. Крім того, звичайні операції громадян на невеликі суми не є об’єктом фінансового моніторингу, позаяк це низькоризикові операції, банк їх не буде прискіпливо перевіряти. Натомість новий закон зміщує акцент на аналіз ризикових та великомасштабних операцій на суму понад 400 тис. грн. Більше того, НБУ ніколи не вимагав, щоб клієнти банків надавали інформацію про джерела походження коштів за звичайними операціями на невеликі суми.

– Чи заблокують платіжну картку, якщо клієнт двічі за день отримав на неї по 5 тис. грн від родича чи знайомого?

– Ні. Зарахування на карткові рахунки клієнтів, тобто звичайні операції українців, не є об’єктом перевірок для фінансового моніторингу. Вони не цікавитимуть банки. Мета закону зовсім у іншому. Фінустанови повинні акцентувати увагу на найвищих зонах ризику – операціях понад 400 тис. грн. Хоча й мають виконувати деякі технічні вимоги, наприклад, присвоїти кожній операції свій унікальний номер. Для цього в них буде достатньо часу – до кінця 2020 року. За цей період вони зможуть реалізувати всі технічні моменти.

– Якщо громадянин хоче переказати у відділенні банку готівкою понад 5 тис. грн, маючи при собі паспорт, чи повинен він підтвердити їхнє походження? Наприклад, переказуючи кошти за послуги, допомагаючи рідним тощо.

– Ні, не повинен. Національний банк ніколи не вимагав, щоб клієнти банків надавали інформацію про джерела походження коштів за звичайними операціями на невеликі суми. Громадянам не треба для кожного невеликого платежу мати при собі довідку про доходи чи інші документи. Це стосується не тільки переказу грошей іншим людям та оплати товарів і послуг, а й переказу коштів на власний рахунок. Підтверджувати походження фінансів треба лише під час великих – понад 400 тис. грн – операцій.

– Чи потрібна ідентифікація при переказі через термінали самообслуговування на карту, наприклад, 10 тис. грн?

– Такий платіж можна зробити у відділенні банку, маючи з собою паспорт, або через ПТКС, що технологічно забезпечить верифікацію платника (зчитає дані з його картки). Якщо ПТКС має такі функції, тоді можна спокійно здійснити операцію на ту суму, яка потрібна клієнту. Якщо ні, тоді в ПТКС буде встановлений ліміт, і громадянин просто не зможе переказати понад 5 тис. грн.

– Чи потрібна ідентифікація під час переказу з карти на картку 10 тис. грн?

– Ні, не потрібна. Адже всі власники карток вже ідентифіковані банками. Вони спокійно можуть здійснювати перекази, як і раніше, без жодних обмежень. Банки мають інформацію про них, знають звичні операції з історії платежів тощо.

– А як щодо поповнення кредитки через термінал?

– Це можливо. До 5 тис. грн у ПТКС можна поповнити готівкою рахунок або картку без ідентифікації платника. Від 5 тис. грн – через банківське відділення або ПТКС, що технологічно може забезпечити верифікацію платника (зчитати дані з його картки).

– Як бути з переказом з-за кордону на валютний рахунок? Чи є ліміти, обмеження?

– Оскільки йдеться про валютний рахунок наявного та вже ідентифікованого клієнта банку, жодних лімітів та обмежень валютним законодавством чи законодавством з фінансового моніторингу на зарахування коштів, перерахованих із-за кордону,  не встановлено, як і раніше.

– А як можна буде отримати переказ SWIFT на картку?

– Тут ідеться про переказ коштів у іноземній валюті, який здійснюється з рахунку на рахунок. Тобто це вже наявні ідентифіковані клієнти банку. Він уже має інформацію про них, вивчив та розуміє їхні звичайні операції. Якщо банку здасться переказ незвичним і в нього виникнуть запитання, необхідно буде лише пояснити банку суть операції.

– Чи потрібна ідентифікація під час купівлі товару в інтернет-магазині на 40 тис. грн, якщо це буде переказ на карту? Якщо поставка товару відбуватиметься через поштового оператора?

– Якщо оплата карткою здійснюється в інтернет-магазині за товар або послугу, то такий переказ коштів необхідно лише супроводити номером картки платника. Це один із винятків щодо ідентифікації, передбачений у законі.

– Чи потрібна ідентифікація під час переказу 10 тис. грн готівкою через міжнародну систему переказу?

– Так, при здійсненні цієї операції необхідно ідентифікувати та перевірити платника, тобто клієнту треба мати з собою паспорт та пояснити, що це за платіж, наприклад, зазначити в реквізитах, що це допомога родичам.

– Якщо йдеться про переказ понад 400 тис. грн, і немає підтвердження джерела їхнього походження, чи можуть рахунок заблокувати, а кошти на ньому – заморозити?

– Банк не блокує безпідставно рахунки клієнтів, якщо має про них усю необхідну інформацію. Відкриваючи рахунок, громадянин надає банку відомості про себе, свої доходи тощо. Банк щодня спостерігає та знає історію операцій клієнта й знає, які є звичними для нього. Тож, тільки тоді, коли йдеться про нетипову операцію, яка на відповідає фінансовим можливостям людини, банк звернеться за відповідними поясненнями. Якщо клієнт пояснить, що це, наприклад, результат отримання спадщини, то банк здійснить операцію, і громадянин зможе спокійно використовувати ці кошти.

– Чи можна робити платежі на благодійні цілі, наприклад, 10 тис. грн на лікування людям. Як тепер із цим буде?

– Усе буде, як і раніше. Жодних обмежень на безготівкові платежі закон не встановлює.

– Як тепер користуватися електронним гаманцем? Чи потрібно клієнту ідентифікуватися? І які документи слід показати? Чи треба ідентифікувати користувачів мобільних операторів?

– Так, ідентифікація та верифікація власників електронних гаманців буде потрібна. Але не таких гаманців, що використовуються абонентами для оплати мобільних послуг. Закон не встановлює вимог до мобільних операторів. Ідеться про клієнтів, які самостійно відкривають електронні гаманці, щоб здійснювати по них різні операції: купувати товари, платити за послуги. Таких користувачів фінансові установи повинні будуть до кінця року ідентифікувати та перевірити. Зазвичай для цього потрібен паспорт та ідентифікаційний код. Операції через такі гаманці будуть лімітованими, і, якщо клієнт дотримуватиметься цих обмежень, він зможе пройти спрощену ідентифікацію.

Загалом оновлений закон викликав дуже багато запитань у населення, зазначила перший заступник голови Національного банку України Катерина Рожкова та пояснила, у чому полягають новації для громадян і бізнесу.

Альона Зимня

Із 3 червня поточного року в Україні ввійдуть в обіг монети номіналом 10 грн, які поступово замінять відповідні банкноти. Це частина комплексного рішення Національного банку з оптимізації та оновлення банкнотно-монетного ряду гривні, що триває з 2014 року та має на меті забезпечити в країні більш надійні та захищені від підробок банкноти, зручність готівкових розрахунків та економію коштів для держави. Введення в обіг нових 10-гривневих монет завершить цей процес.

Завдяки комплексним змінам номінальний ряд гривні зрештою скоротиться до оптимального розміру. Усього в ньому залишиться шість номіналів монет (10 та 50 коп., 1, 2, 5 та 10 грн) і шість видів банкнот (20, 50, 100, 200, 500 та 1000 грн). Таке співвідношення є не лише зручним для здійснення розрахунків і задовольняє потреби української економіки в готівці, але й відповідає практиці провідних центральних банків Канади, Великобританії, Австралії, Данії, Угорщини, Чехії, Японії та інших країн.

Про причини заміни

Заміна банкнот на монети дасть змогу державі заощадити близько 1 млрд грн. Останні перебувають в обігу близько 20-25 років, тоді як у перших тривалість життя – у середньому один-два роки. Друкувати нові 10-гривневі банкноти Україні доводилося ледь не щороку, витрачаючи на це час і кошти. Карбувати ж монети необхідно буде значно рідше.

Про механізм заміни

Від 3 червня 2020 року монети номіналом 10 грн будуть дійсним платіжним засобом на території України, ними можна вільно розраховуватися в торговельній мережі або здійснювати операції в банках. На першому етапі Нацбанк планує ввести в обіг понад 5 млн 10-гривневих монет. Вони будуть розподілені між підрозділами НБУ в регіонах, які, у свою чергу, зможуть видавати оновлені грошові знаки своїм клієнтам. Громадянам не потрібно спеціально обмінювати банкноти номіналом 10 грн на відповідні монети. Вони зможуть необмежений час розраховуватися як новими, так і старими грошовими знаками. Поступово, через природне зношення, 10-гривневі банкноти будуть вилучатися з обігу, поки не залишаться тільки монети. Наразі в Україні користуються понад 179 млн паперових десяток.

Про дизайн та захист

Нова обігова монета – невелика за розміром (її діаметр становить 23,5 мм), легка (її вага – 6,4 г). Вона виготовлена з цинкового сплаву з гальванічним покриттям нікелем. Завдяки своїм збільшеним габаритам суттєво відрізняється від обігових монет номіналом 1, 2 та 5 гривень. На реверсі в неї зображений портрет українського гетьмана Івана Мазепи; на аверсі в центрі в обрамленні давньоруського орнаменту – номінал монети. Візуальні та тактильні елементи захисту – це дизайн аверсу й реверсу, оформлення гурта (відповідний тип рифлення) та дрібні елементи зображень, які складно відтворити в кустарних умовах. Під час автоматизованого перерахунку монет на спеціальному обладнанні для їхньої ідентифікації використовуються такі технічні характеристики: розмір, вага, а також «електромагнітний підпис» – електронний сигнал, характерний для того чи того матеріалу.

За матеріалами Національного банку України

Сьогодні зранку в обласному центрі відбувся автопробіг у рамках всеукраїнської акції протесту «Подвійні стандарти. Владо, ти з ким?». До нього долучився малий бізнес, зокрема підприємці, котрі працюють на ринках Полтави.

Стартували від одного з великих торгово-розважальних центрів міста. Вони, як відомо, в умовах карантину продовжують працювати, тоді як маленькі магазини змушені були закритися. Учасники автопробігу рушили по вулицях Маршала Бірюзова, Соборності до Корпусного парку та влаштували мітинг під стінами міськради.

Під час цієї акції ініціативна група протестувальників поспілкувалася з керівництвом Полтави та області, вручила їм вимоги представників малого бізнесу. Останні стосувалися звільнення підприємців від оподаткування за період карантину, тобто часу, коли ФОПи не працювали, зменшення ставок податків у 2021 році, а, головне, відкриття ринків у регіоні. Якщо останнє буде зроблене, власники торгових точок зобов’язувалися дотримуватися всіх карантинних вимог: забезпечити персонал засобами індивідуального захисту, проводити регулярну дезінфекцію приміщень, подбати, щоб відвідувачі дотримувалися безпечної відстані між собою, тощо.

Свої вимоги малий бізнес обґрунтовував наявністю постанови Міністерства охорони здоров’я України від 30 березня, відповідно до якої продуктовим ринкам дозволено працювати. Попри це на Полтавщині та в обласному центрі, нагадаємо, діє рішення про заборону роботи таких об’єктів торгівлі. Пояснюючи його, керівництво міста та регіону неодноразово наголошувало, що відкриття ринків може призвести до погіршення  ситуації з захворюванням на COVІD-19. Тому в проханнях малому бізнесу постійно відмовляло. У черговий раз – наприкінці минулого тижня, на позачерговому засіданні полтавського міськвиконкому.

Під час сьогоднішнього спілкування з підприємцями звучала та ж аргументація. Хоча певного компромісу обласна та міська влада з протестувальниками все ж досягла.

– Ми спілкувалися з ініціативною групою. Основна скарга була на відсутність комунікації. Люди казали, що до них доходить недостатньо інформації щодо роз’яснень, заходів, які плануються, коли планується послаблення карантинних заходів тощо. Ми розповіли, яка позиція уряду щодо цього, яка позиція облдержадміністрація щодо того, чи мають бути відкриті ринки, чи ні. Ми умовно кажемо, що карантин у нас продовжено до 11 травня. Після того, аналізуючи динаміку поширення хвороби, уже зможемо говорити про ухвалення рішень щодо послаблень. Ми знаємо, що нещодавно Кабінет міністрів презентував декілька етапів можливого виходу з карантину. Ми готові впроваджувати ці етапи, ці заходи по області. Але нам потрібне централізоване рішення. Самостійно ухвалювати таке рішення ми не маємо права, тому що, хочу нагадати, у нас введений стан надзвичайної ситуації по всій країні. Ми домовилися, що й надалі будемо комунікувати, роз’яснювати. Сказали, що завтра в нас планується відеоселектор із прем’єр-міністром, де ми так само порушуватимемо це питання, як, я вважаю, й інші голови ОДА. А далі чекатимемо на рішення центрального штабу, – повідомив на традиційному брифінгу для журналістів голова Полтавської обласної державної адміністрації Олег Синєгубов.

Розповів у своїй Вайбер-розсилці про сьогоднішнє спілкування з представниками малого бізнесу й секретар міської ради Олександр Шамота.

– Домовились із підприємцями про створення робочої групи для напрацювання дорожньої карти виходу з карантину. У нас є розуміння важливості діалогу й співпраці з малим бізнесом – йому потрібно жити й працювати, і місто передусім зацікавлене в цьому.

Наразі на всіх комунальних ринках призупинено оплату «за місце». Звертаюся до керівників приватних ринків і закликаю підприємців, які там працюють, також звертатись до власників ринків: вони мають скасувати плату за користування ринком на період карантину. Для цього з них зняли податок на нерухоме майно та плату за оренду землі – усі важелі для такого рішення в них є. Паралельно працюємо з податковою, аби зняти єдиний податок з І групи підприємців, обговорюємо шляхи введення таких канікул для окремих підприємців ІІ групи.

Окрім того, закликаю підприємців дивитись у майбутнє. Фразу про те, що життя після карантину не буде таким, як раніше, уже заїздили вздовж і впоперек, але від цього вона не втрачає актуальності. В Україні почала діяти онлайн-платформа «Відкритий ринок», де кожен підприємець може безкоштовно зареєструватись і представити свій асортимент товарів для продажу їх у інтернеті через доставку. Зібрати замовлення й налагодити логістику наразі однозначно вигідніше, ніж підтримувати фейкові мітинги окремих політичних сил.  Тим паче, що проявивши гнучкість у цьому напрямку нині, підприємець має змогу отримати додаткові шляхи збуту та заробітку в майбутньому, – зазначив посадовець.

Сьогодні ж прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на своєму Телеграм-каналі повідомив, що в середу, 29 квітня, Кабмін розгляне питання про відновлення роботи деяких продовольчих ринків.

– Це стало можливим завдяки тому, що МОЗ та Мінекономіки розробили чіткі критерії роботи та алгоритм контролю. Ідеться про відкриття більш ніж 280 продовольчих ринків по всій території України, які зможуть функціонувати з дотриманням жорстких санітарних норм. Цей перелік може бути розширений, якщо й інші ринки зможуть забезпечити належні умови роботи. За порушення вимог буде встановлена відповідальність, аж до закриття ринків на певний період, – написав очільник уряду.

Альона Зимня

У першому кварталі 2020 року у нашому регіоні задекларували свої доходи 46 мільйонерів. Про це повідомили в Головному управлінні Державної податкової служби в Полтавській області. Загалом до 1 квітня до органів ГУ ДПС у регіоні надійшли податкові декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік від 9540 громадян. Зобов’язані були подати таку документацію 8176 громадян. Загальна сума вказаних доходів склала понад 722 млн грн. Більше ніж половина від усіх декларацій пов’язана з продажем сільськогосподарської продукції. Про доходи, що перевищують 1 млн грн, повідомили 46 жителів області.

Альона Зимня

Сьогодні на позачерговому засіданні виконавчого комітету Полтавської міської ради було не тільки продовжено карантин до 11 травня, відповідно до рішення, ухваленого урядом 22 квітня, а й відхилено чергову пропозицію про відкриття продовольчих магазинів на ринках обласного центру. Озвучив останню заступник директора комунального підприємства «Полтава-сервіс» Дмитро Бурмака.

– Важливо, щоб незважаючи на карантинні заходи люди мали змогу придбати харчі в кожному районі міста. Усі розуміють, як паралізований у нас наразі малий бізнес, а ті продуктові магазини, які на даний час працюють, утворюють великі скупчення людей. У нас на комунальних ринках є продовольчі магазини. Але комунальні ринки нині закриті. Є постанова Міністерства охорони здоров’я щодо можливості відкриття продуктових ринків. Можливо, доцільно точково відпрацювати питання відкриття в окремих районах оцих продуктових магазинів на території комунальних ринків, враховуючи вимоги МОЗ стосовно захисту відвідувачів і персоналу. Підприємці готові їх виконувати, – сказав Дмитро Бурмака.

Пояснюючи відмову у відкритті магазинів на ринках Полтави, секретар міської ради Олександр Шамота зазначив:

– Щойно закінчилася нарада з Офісом президента, на якій були присутні очільники всіх обласних центрів та облдержадміністрацій. Позиція держави наразі така. Карантинні заходи ми послабляти не будемо. Ринки мають бути закритими. Це проблема абсолютно всіх міст. Не тільки Полтави. Ми з розумінням ставимося до збитків підприємств. Але наше головне завдання зараз – прибрати з ланцюга розповсюдження інфекції будь-що, що може давати можливість. Як тільки буде можливість поновити роботу ринків, як тільки буде можливість поновити роботу торговельних центрів, відкрити громадський транспорт, ми це обов’язково зробимо. Я нагадаю, що за вчорашній день у нас подвоїлась кількість підтверджених захворювань на коронавірус. Ми з вами пройшли великодні свята, ми з вами зараз будемо мати певний сплеск. Я в цьому абсолютно впевнений. Тому наше головне завдання – зараз якомога менше контактів людей із людьми. Це єдиний шлях зупинити швидке розповсюдження коронавірусної інфекції.

Для довідки. За даними Департаменту охорони здоров’я та соціального розвитку Полтавської міської ради, станом на 10 годину ранку 23 квітня в Полтавській області було виявлено 161 лабораторно підтверджений випадок захворювання на COVID-19, серед них 27 – у Полтаві. Добу тому серед жителів обласного центру було зафіксовано лише 14 таких осіб. Крім того, наразі в місті є ще 34 городянина з підозрою на коронавірусну інфекцію.

Альона Зимня

Сьогодні під час засідання виконавчого комітету Полтавської міської ради його члени одностайно проголосували за виділення коштів за Програмою соціального забезпечення та соціального захисту населення м. Полтава «Турбота». Загальна сума виплат становитиме 476 тис. 715 грн.

Із них 187 тис. 210 грн піде на надання одноразової матеріальної допомоги за особистими зверненнями громадян, повідомила директорка Департаменту охорони здоров’я та соціального розвитку міськвиконкому Вікторія Лоза. По три тисячі буде виділено до Дня матері двом матерям загиблих у Афганістані воїнів та 20 матерям загиблих ветеранів війни, які захищали суверенітет, територіальну цілісність України й брали безпосередню участь у антитерористичній операції на Донбасі. Нададуть одноразову матеріальну допомогу в розмірі тисячі гривень і учасникові бойових дій на сході країни.

Комунальне підприємство «Полтаваелектроавтотранс» отримає за перевезення учнів загальноосвітніх шкіл обласного центру до місць навчання та додому відповідно до розрахунків 128 тис. 991 грн. Ця сума – відшкодування витрат перевізника за березень, до 12 числа, тобто до початку карантину в державі. Крім того, між транспортними підприємствами міста згідно з розрахунками буде розподілено 93 тис. 514 грн із міського бюджету на відшкодування витрат за пільгове перевезення окремих категорій громадян у міському пасажирському транспорті загального користування.

Альона Зимня

Розмір виплат для осіб, котрі одержують мінімальну допомогу по безробіттю без урахування заробітної платні й страхового стажу, на період карантину підвищений із 650 до 1000 грн. Про це повідомили в Кабінеті міністрів України через «Урядовий портал». Таке збільшення передбачено постановою правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування, що набула чинності перед великодніми вихідними. Ця норма застосовується з 12 березня, тобто початку карантину, і діятиме впродовж 30 календарних днів після його закінчення.

Збільшену допомогу одержуватимуть:

• ті, хто протягом 12 місяців, що передували реєстрації в службі зайнятості, мали страховий стаж менший за півроку або були звільнені з останнього місця роботи з негативних причин (наприклад, за прогул);
• молодь, котра закінчила або припинила навчання в середньому чи вищому навчальному закладі, звільнилася зі строкової військової служби та яка потребує сприяння в працевлаштуванні на перше робоче місце;
• внутрішньо переміщені особи, які документально не можуть підтвердити періоди своєї зайнятості.

Усім безробітним, котрі стали на облік у період карантину й отримують допомогу в розмірі 650 грн, цю суму автоматично перерахують із першого дня реєстрації в службі зайнятості.

Нагадаємо, у період карантину реєстрація безробітних здійснюється з першого дня подання відповідної заяви до центрів зайнятості. Виплата допомоги по безробіттю призначається з першого дня реєстрації.

Національний банк України спростував інформацію, яку поширили деякі ЗМІ, щодо того, що з 28 квітня цього року будуть зупинені платіжні системи та як наслідок неможливо стане здійснити звичайні операції: сплатити за комунальні послуги, переказати гроші, оплатити товари або послуги тощо.

Як сказано на сторінці НБУ в соціальній мережі «Фейсбук», із 28 квітня 2020 року встановлюються оновлені вимоги до переліку інформації про платника та отримувача, що повинна супроводжувати переказ коштів. Однак це, за оцінками банку, не матиме суттєвого впливу на здійснення переважної більшості операцій.

Нові вимоги запроваджуються у зв’язку з набуттям чинності Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Ним передбачені такі основні вимоги:

• здійснити ідентифікацію та верифікацію платника;
• супроводити переказ коштів необхідним переліком даних щодо платника та отримувача.

При цьому оновлені вимоги НЕ поширюються на:

• сплату житлово-комунальних послуг, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових зборів і платежів (незалежно від їхніх розмірів);
• сплату кредиту в сумі до 30 тис. грн;
• перекази для оплати товарів і послуг, що здійснені платником за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
• усі готівкові перекази в межах України розміром до 5 тис. грн;
• зняття коштів із власного рахунку.

Альона Зимня

Розповідаючи сьогодні в облдержадміністрації під час брифінгу для журналістів про ситуацію з захворюваністю на COVID-19 у регіоні, перший заступник голови ОДА Дмитро Лунін повідомив, що наразі лікарням області активно допомагають як представники бізнесу, так і окремі громадяни. Загалом до боротьби з недугою долучилися вже понад 300 підприємців. Вони надали медзакладам допомоги на 66 млн грн. Це й обладнання, і засоби індивідуального захисту.

Як розповіли в пресцентрі Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА, Благодійний фонд «Разом з Кернел» закупив для КНП «Решетилівська центральна районна лікарня» монітор пацієнта, 100 поршневих ручних насосів, дезінфекційні засоби тощо. ТОВ «Кернел Трейд» надав електрокардіограф, п’ять пульсоксиметрів, костюми біологічного захисту, захисні маски, окуляри, рукавички. Від народного депутата Олега Кулініча також надійшла допомога у вигляді тестів, респіраторів, рукавичок, бахіл, антисептиків.

КНМП «Глобинська центральна районна лікарня» отримала від ТОВ «ПОЛТАВА-ЛОГІСТИКА» 100 захисних костюмів і комбінезонів для лікарів, лаборантів, 10 захисних масок (екранів). Фірма «Цукрагропром» придбала спектр дезінфекційних засобів, «Полтавазернопродукт» – три пульсоксиметри, протиепідемічні комплекти одягу, тести для діагностики коронавірусу, рукавички, окуляри, деззасоби. ПП Кошиль надав захисні екрани та окуляри, ранцевий оприскувач, ПВХ-плівку тощо. Від агрофірми «Соняшник» надійшло 50 захисних комбінезонів та понад 400 пляшок мінеральної води. ФОП «Олефір» було передано 30 захисних комбінезонів і 1000 літрів бензину. Агрофірма «Альтарес» придбала для потреб медиків 45 захисних щитків, а ТОВ «Агро-Тандем» – антисептики та деззасоби. ФГ «Агросвіт-СВ» були закуплені пральна та сушильна машини. Пральну машину закупило й ФГ «Златопіль». Від «Астарта Київ», Глобинський переробний завод лікарня отримала засоби індивідуального захисту та дезінфекції.

Таку ж допомогу надали й КНП «Кременчуцька центральна районна лікарня». ТДВ «Кременчуцька птахофабрика» забезпечила медиків свого району поліпропіленовими комбінезонами на блискавці. Благодійний фонд «Полтавського гірничо-збагачувального комбінату» закупив два пірометри, одноразові халати, рукавички, окуляри, маски та дезінфікуючі засоби. Від приватної особи медикам району була передана партія респіраторів.

ПП «Агромаш», ТОВ «Укравіт Агро» та ПП «СПМК-8» допомогли КНП «Карлівська центральна районна лікарня ім. Л.В.Радевича» засобами захисту та дезінфекції.

На рахунок КНП «Кобеляцька центральна районна лікарня» останніми днями надійшла суттєва фінансова підтримка від депутата обласної ради Геннадія Коваленка, ПРАТ «Придніпровський спецкар’єр», ФГ «Гектор», ТОВ «Зоря», ТОВ АФ «Добробут», ТОВ «Кернел Трейд», БФ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», СФГ «Шанс», дорожнього підприємства «Онур». Крім того, продуктами харчування для хворих районній лікарні допомогли СК «Радянський», ФГ «Україна», СФГ «Ліс».

КНП «Машівська ЦРЛ» отримала від ТОВ «Надежда Трейд» ЗІЗ та дезінфектори, гроші від СП ПГКН на придбання п’яти пересувних бактерицидних ламп і захисних рукавичок. ТОВ «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС» надало медикаменти, засоби індивідуального захисту, ПП «Волков» – миючі засоби, АТ «Укргазвидобування» – 198 тис. грн для придбання кисневого концентратора.

Агрофірма «Добробут» агропромхолдингу «Астарта-Київ» передала КНП «Новосанжарська центральна районна лікарня» дефібрилятор-монітор ДКИ-Н-10 «АКСИОН-БЕЛ», 20 експрес-тестів для виявлення коронавірусу, 1000 медичних одноразових масок, 500 пар нітрилових рукавичок, 700 медичних одноразових шапочок, дезінфікуючу рідину та мило.

Для КП «Пирятинська центральна районна лікарня» від ТОВ «Давидівський дар» надійшли медичні костюми, бахіли, нарукавники, капюшони. Пральні машини, засоби індивідуального захисту, медикаменти, вироби медичного призначення та деззасоби заклад отримав від ТОВ «Пирятиндрев», ТОВ ПКЗ «Агро», БО «Благодійний фонд ім. Хідірян Оганеса Мікасовича», БФ «Баришівська зернова компанія», ПП А. Сімон та ін.

І це далеко не повний перелік того, що надавали й надають люди та підприємства для потреб закладів охорони здоров’я щодня.

Альона Зимня