У Полтаві відбувся допрем’єрний показ фільму «Черкаси»

Сьогодні ввечері в кінотеатрі «Wizoria Колос» відбувся допрем’єрний показ першої в історії національної кінематографії повнометражної стрічки про українські військово-морські сили «Черкаси. Останній корабель у Криму» режисера Тимура Ященка.

Фільм розповідає про однойменний мінний тральщик, що був заблокований 2014 року окупаційними військами під час анексії Криму в бухті Донузлав і три тижні чинив опір ворогу. Він став єдиним з дев’яти українських кораблів, що не спустив державний прапор.

На цей показ прибули моряки тральщика. Вони розповіли про свої почуття під час реальних подій і від зйомок, провели пресконференцію та автограф-сесію.

У широкий прокат «Черкаси» виходять 27 лютого.

Альона Зимня

Полтавський художній музей збільшив тривалість роботи на три години

Сьогодні, у Всесвітній день неквапливості, Полтавський художній музей (галерея мистецтв) ім. Миколи Ярошенка працюватиме майже до восьмої години вечора. У додаткові три години відвідувачам пропонують без поспіху оглянути музейну експозицію, помилуватися зимовим садом, долучитися до майстер-класу «Вільне тіло» в залі дитячої творчості ім. Саші Путрі. Його проведе Катерина Гаврилова – відома музикантка, тілесна практикиня, танцюристка, педагогиня. Вона навчить слухати своє тіло, розуміти його потреби, вільно дихати й рухатись. Після цього в музейній експозиції відбудеться концерт «Від Відродження до Сучасності».

У такий спосіб, на думку працівників закладу, полтавці зможуть сказати рішуче «Ні!» щоденній метушні та поспіху, влаштувати собі вечір релаксу, побути в приємному товаристві.

На перший погляд, це свято видається несерйозним, але насправді воно покликане берегти життя людей. Як стверджують дослідники, передчасне старіння мозку, депресії, скорочення тривалості сну та зайва вага – це результат сучасного шаленого ритму життя. International Day of Slowness, який відзначають ледь не всі міста планети, проходить під гаслом «Не квапся та насолоджуйся моментом!». Людей закликають хоча б ненадовго зупинитися й подумати про своє життя, насолодитися миттю «тут і зараз».

Ініціатором релакс-дню виступила італійська асоціація «Мистецтво повільно жити». 26 лютого в Мілані символічно штрафують надто квапливих перехожих, у Римі проводять марафон із дистанцією 300 м, яку треба подолати зі швидкістю, меншою за черепашачу, лише за 87 хвилин.

Альона Зимня

У полтавському театрі відбувся ювілейний Grand-концерт

Увечері 24 лютого зал Полтавського академічного обласного українського музикально-драматичного театру ім. Миколи Гоголя був повен. Та й недивно, адже нагода для зустрічі з глядачем була подвійною, ювілейною. Цього дня Grand-концертом відзначили 70-ий день народження видатного диригента, композитора, народного артиста України Віталія Скакуна й 20-річчя його дітища – Полтавського академічного симфонічного оркестру.

На сьогодні у творчому здобутку колективу – безліч композицій: увертюри, симфонії, сюїти, арії з опер, інструментальні та вокальні концерти тощо. Найкраще, найулюбленіше зі свого доробку ювіляри й представили публіці.

Альона Зимня

День екскурсовода в краєзнавчому музеї відзначили інтерактивом

21 лютого з нагоди Міжнародного дня екскурсовода в Полтавському краєзнавчому музеї ім. Василя Кричевського відбулася низка просвітницько-розважальних заходів. Кращі фахівці закладу на чолі з його директором, заслуженим працівником культури України, кандидатом історичних наук Олександром Супруненком організували й провели для гостей тематичні екскурсії й театралізовані вікторини, які презентували минуле полтавського краю, його природно-рекреаційний потенціал.

Упродовж усього дня колектив музею спілкувався з відвідувачами різного віку й різних уподобань. Дітей, наприклад, залучили до етнографічного інтерактиву «Полтавські страви». Четверокласники 10-ої школи дізналися, чим частують гостей у нашому регіоні, як готувати традиційні борщ, галушки, вареники. Наостанок же вони створили з природних матеріалів обереги для кухні.

Дорослих відвідувачів полтавські музейники познайомили з археологічними реліквіями, унікальними експонатами геологічної колекції закладу, «погортали» разом із ними «сторінки» давньоруської та козацької історії.

Але найбільшу зацікавленість гостей викликала, без сумніву, захоплива історія про досягнення й таємниці славетного козацького роду Кочубеїв. Як повідомили в музеї, цю театралізовану авторську екскурсію підготували й провели молоді науковці.

Альона Зимня

Мусульманську громаду ознайомили з виставкою сакральних речей

21 лютого в Полтавському краєзнавчому музеї ім. Василя Кричевського відбувся культурно-просвітницький захід «З вірою в серці. Зустріч із членами мусульманської громади Полтавської області». Поштовх для його проведення дала відкрита нещодавно в закладі виставка «З вірою в серці. Сакральні речі релігійних конфесій Полтавщини».

Спеціально до цього заходу в одному з залів музею розгорнули експрес-виставку культових і побутових речей, у якій нараховувалося загалом понад 50 експонатів. Усі, хто хотів, могли переглянути відеофільм «Пророк». Мусульманські родини презентували полтавцям яскраву концертну програму, до якої ввійшли пісні та танці народів Кавказу.

Завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу історії пізнього середньовіччя та нової історії Ганна Барська ознайомила представників мусульманської громади зі згаданою вище виставкою, розповіла про історію збирання священних реліквій різних конфесій, повідомили в музеї.

Альона Зимня

Краєзнавчому музею подарували образ сучасного «Енея»

20 лютого в День вшанування Героїв Небесної Сотні, у Полтавському краєзнавчому музеї ім. Василя Кричевського відбувся меморіальний захід на честь Героїв Небесної Сотні, земляків-полтавців Ігоря Сердюка та Андрія Черненка. На ці урочистості зібралися представники Полтавської районної ради, співробітники закладу, журналісти та інші небайдужі городяни.

Були серед запрошених і Ольга та Ігор Цедіки – батьки учасника Революції Гідності, бійця батальйону спецпризначення «Донбас», 27-річного Антона Цедіка, який мав на фронті позивний «Еней» і загинув 29 серпня 2014 року під час виходу з Іловайського «котла». Саме цього хлопця в образі героя «Енеїди» Івана Котляревського й змалювала полтавська художниця, учасниця Революції Гідності Юлія Петушинська. Свою роботу вона подарувала краєзнавчому музею.

Як повідомила «Україна молода», створювала картину мисткиня для виставки з нагоди 250-ліття від дня народження засновника нової української літератури. Досягти стовідсоткової схожості у портреті не прагнула – головним було передати мужність, самовідданість людини. Тепер картина прикрашатиме один із залів закладу – той, що присвячений історії Полтавщини в складі незалежної України.

Альона Зимня

У Полтавському коледжі мистецтв майстер-класи з музики давали закордонні фахівці

13 та 18 лютого в приміщенні Полтавського коледжу мистецтв ім. М.В. Лисенка відбулися майстер-класи лауреатів міжнародних конкурсів із України, Німеччини, Бельгії та Ізраїлю, представників Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського. Перед присутніми виступили завідувачка кафедри народних інструментів цього навчального закладу Любов Матвійчук, випускник Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського та Вищої школи музики в Кельні Артем Канке, випускник Тель-Авівської академії музики та Дрезденської вищої школи музики Євген Сапожников і артист Брюссельського філармонічного оркестру, випускник Національної музичної академії ім. Петра Чайковського та Фрібурскої вищої школи, засновник брюссельського Credo String Quartet Антон Скакун.

Як повідомили в облдержадміністрації з посиланням на обласний методичний кабінет навчальних закладів мистецтва та культури, заходи були організовані задля підвищення фахової майстерності та загальнокультурного рівня юних митців нашої області та їхніх педагогів. Майстер-класи відвідали викладачі усіх трьох полтавських, а також Карлівської та Гадяцької дитячих музичних шкіл, Полтавської міської школи мистецтв «Мала академія мистецтв» ім. Раїси Кириченко, Великобагачанської дитячої музичної школи ім. Ф.Д. Кушнерика, Хорольського початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу (дитячої музичної школи), Полтавського коледжу мистецтв ім. М.В. Лисенка та Гадяцького коледжу культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського.

Альона Зимня

У центральному історичному архіві знайшли відтиск герба Решетилівської сотні

У центральному державному історичному архіві України знайшли документи, на яких зберігся відтиск історичного герба Решетилівки – герба Решетилівської сотні. Пошуки проводили на запит учителя історії Решетилівської гімназії ім. І.Л. Олійника Ігоря Гмирі.

Зображення печатки з гербом було знайдено на звороті 99 аркуша «Справи про розслідування карних злочинів, вчинених у Полтавському полку в 1714-1730 рр.» – фактично на «конверті» листа решитилівського сотника Івана Гаєцького, старости Федора Навроцького та городового отамана Стефана Стефановича містечка Решитилівка від 20 березня 1723 року до полкового судді та наказного полковника Полтавського полку Григорія Буцького щодо помилково засудженого через фальшиві гроші мешканця Решитилівки Грицька Гирмана.

Як сказано на сторінці «Решетилівщина Іnfo» в соціальній мережі «Фейсбук», фотокопія документу, де вперше знайдено відтиск печатки з гербом, буде передана до місцевого музею.

Альона Зимня

У Кременчуці скоротили кількість канікул

Весняні канікули в кременчуцьких закладах загальної середньої освіти триватимуть із 13 по 24 квітня включно. Про це йдеться на сайті міської ради.

Підставою для прийняття такого рішення стали тривалі карантинні заходи. Нагадаємо, їх розпочали в школах та позашкільних закладах Кременчука 5 лютого, триватимуть вони до 21-го.

Спочатку планувалося, що навесні буде два канікулярних періоди – семиденний, із 9 по 15 березня, та п’ятиденний, із 17 по 21 квітня (на Великдень). Тепер же їх «зведуть» в один. Хоча загальна тривалість відпочинку для учнів не зменшиться.

Альона Зимня

Інтелектуали Гадяччини відзначають чверть століття «Що? Де? Коли?»

25 років тому при Гадяцькій центральній районній бібліотеці ім. Лесі Українки був створений клуб вихідного дня «Пальміра», який об’єднав охочих грати в «Що? Де? Коли?». Вести цю гру першим узявся Олександр Грабенко, він же за п’ять років по тому організував клуб для дорослих «Магніт». Крім того, 1995-го стартували чемпіонати міських шкіл із «Що? Де? Коли?». Через п’ять років вони одержали назву Кубок «Сова Мудрості» від міського голови Гадяча. Таким чином, на 2020-ий для місцевих інтелектуалів припадає одразу кілька ювілейних дат.

Відзначити їх було вирішено великою грою, на яку запрошені новий володар «Сови Мудрості» – чемпіон серед команд гадяцьких шкіл, кращі збірні з закладів освіти Липової Долини, Лохвиці, Зінькова, Миргорода, чемпіон 2019 року з Харкова. Команда-переможець зможе перевірити свої сили в грі проти п’яти дорослих команд клубу «Магніт» – кількаразових чемпіонів, а також збірних гравців різних років, бібліотекарів та ін.

Як повідомив керівник клубу інтелектуальних ігор «Магніт» Олександр Грабенко, за час існування цього об’єднання участь у командних турнірах узяли 238 гравців. Деякі з них грають із 1995 року.

Альона Зимня