Автор: v.s

У Полтавській громаді розпочали обробляти амброзію

Posted on by v.s

28 липня в Шевченківському та Подільському районах Полтави стартували роботи зі знищення амброзії. Обробку вже провели в мікрорайонах Сади-1, Сади-2, Мотель, Огнівка та Левада, повідомили в Полтавській міській раді за інформацією КП «Декоративні культури».

Для робіт підприємство використовує препарат «Амбростоп» на основі природного мінералу бішофіту. Його дія спрямована лише на амброзію – засіб не шкодить іншим рослинам, безпечний для людей і тварин. Уже через 15 хвилин після обробки рослина починає в’янути, а протягом 10 днів повністю висихає. «Амбростоп» закупорює кореневу систему бур’яну, блокуючи доступ до води.

До знищення амброзії залучають бригаду з 8-12 працівників. Кожну локацію в місті обробляють одноразово, у старостатах передбачена двоетапна обробка, її проводитимуть з вересня.

На сьогодні вже оброблено такі території:

• вул. Великотирнівська,
• вул. Героїв України,
• вул. Джохара Дудаєва,
• бульвар Євгена Коновальця,
• бульвар Юрія Побєдоносцева,
• вул. Михайла Грушевського,
• вул. Івана Мазепи,
• вул. Ігоря Дорошенка,
• вул. Алмазна,
• провулок Стешенка,
• вул. 23 Вересня,
• вул. Героїв АТО,
• провулок Братів Зерових,
• бульвар Щепотьєва,
• вул. Дмитра Пругла,
• вул. Колективна,
• вул. Огнівська,
• вул. Симона Петлюри,
• бульвар Боровиковського,
• вул. Південна,
• вул. Чураївни,
• проспект Миколи Вавілова,
• проспект Миру,
• вул. Володимира Івасюка,
• вул. Олександра Бідного,
• бульвар Богдана Хмельницького,
• провулок Рибальський

На початку наступного тижня фахівці планують перейти до обробки ділянок у Київському районі міста.

Комунальники просять звернути увагу, що обробка бішофітом відбувається тільки за сприятливих погодних умов. Це потрібно для забезпечення ефективного поглинання препарату рослиною, а також запобігання його змиванню та втраті дії. Тому графік робіт може бути скоригований залежно від погодних умов.

Де й коли чергуватиме полтавський Екобус у серпні

Posted on by v.s

Полтавське КАТП-1628 розмістило графік чергування Екобуса в обласному центрі на серпень. Згідно з ним, спецтранспорт, у який можна здати небезпечні відходи, які потребують спеціальної утилізації, чергуватиме з понеділка по п’ятницю з 9.30 до 17.30.

В Екобус приймають:

– використані батарейки;
– ртутні термометри;
– люмінесцентні лампи;
– акумулятори від мобільних телефонів;
– протерміновані ліки.

 

 

 

 

[wp_show_posts id=”1014722″]

На Алеї пам’яті в Полтаві освятили нещодавно встановлені щити з інформацією про загиблих захисників Українивців

Posted on by v.s

У Полтаві відбулося освячення 75 нещодавно встановлених на Алеї пам’яті щитів із 150 портретами полеглих військовослужбовців.

Про це повідомили в міській раді.

Чин освячення провели митрополит Полтавський і Кременчуцький Федір із місцевим духовенством.

Також усі присутні вшанували пам’ять загиблих захисників і захисниць України хвилиною мовчання

Секретар міської ради Катерина Ямщикова разом із заступниками міського голови і представниками родин загиблих військових запалили лампадки біля встановлених конструкцій із портретами полеглих воїнів і поклали до них квіти.

Нагадаємо, щити з інформацією про загиблих захисників України встановили в межах проєкту “Полтава пам’ятає Героїв”. На сьогодні на Алеї пам’яті – уже 255 таких конструкцій.

Кількість зупинених ліфтів у Полтаві – найнижча за 10 років

Posted on by v.s

На початку 2024 року стан ліфтового господарства в Полтаві був критичним. Після масового відключення ТОВ «Будкомплект» у місті було зупинено понад 500 ліфтів, що спричинило серйозні незручності для мешканців багатоповерхівок. Наразі ситуацію з ліфтовим господарством вдалося стабілізувати.

Про це повідомили в управлінні житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради.

Наприклад, 2023 року щомісяця не працювали в середньому 50 ліфтів. Тоді як наприкінці 2024-го цей показник знизився до 15 ліфтів.

На сьогодні ж фіксуємо найнижчий за останні 10 років показник – 5 ліфтів. Це ліфти, які виведені з експлуатації через технічні несправності.

Станом на липень 2025 року з 713 ліфтів, що перебувають на балансі КП «ЖЕО №2», 708 функціонують у штатному режимі. Лише 4 ліфти тимчасово не працюють, а саме:

– у двох багатоквартирних будинках не працюють вантажні ліфти (пасажирські у цих же будинках справні). Фахівці вже проводять роботи із заміни електронної плати керування; заміну основних тросів. Тож роботу підіймачів буде відновлено найближчим часом;

– два пасажирські ліфти перебувають у процесі ремонту, а саме: встановлення нового двигуна та діагностики електронної системи.

Найближчим часом роботу ліфтів буде відновлено.

Ліфти, що належать іншим балансоутримувачів, обслуговуються відповідно до укладених договорів, перебувають під технічним наглядом та працюють у встановленому режимі.

На сьогодні технічне обслуговування ліфтів у Полтаві здійснює ТОВ «ВЕНДЕЛБУД» на підставі чинного договору. Компанія забезпечує щоденне регламентне обслуговування, технічну справність обладнання та оперативне реагування на будь-які збої. У разі потреби залучаються спеціалізовані організації, що мають відповідні дозвільні документи.

У Полтаві шукають підрядника на ремонт будинків, що постраждали від ворожого обстрілу 1 лютого

Posted on by v.s

За інформацією Управління житлово-комунального господарства, закупівлю робіт (зокрема ремонтні роботи) з усунення аварій у житловому фонді, а саме: поточний ремонт покрівлі, настінних жолобів, карнизних звисів та водостічних труб житлового будинку за адресою: вул. Баленка, 5, вул. Баленка, 7, вул. Баленка, 7-А в Полтаві, оголошено 11 липня. Ці будівлі зазнали пошкоджень унаслідок ракетного удару, який нанесла росія 1 лютого цього року.

10 лютого депутати Полтавської міської ради проголосували за виділення 55 млн грн на проведення відновлювальних робіт у постраждалих будинках та благоустрій прилеглих територій.

Вже 11 лютого управління капітального будівництва уклало чотири договори на технічне обстеження житлового фонду в зоні ураження. Обстеження включало аналіз стану фундаментів, стін та перекриттів з метою визначення можливості подальшої експлуатації споруд.

Результати обстеження:

– будинок по вул. Баленка, 7. У пʼятиповерховій панельній будівлі перший під’їзд зруйновано повністю, другий — частково. Згідно зі звітом, фундамент першого під’їзду не витримує навантаження п’яти поверхів, однак дозволяє зберегти підвальне приміщення, де розміщені основні інженерні комунікації. Необхідно відновити перекриття над підвалом.

– будинки по вул. Баленка, 5 і 7-А. Зафіксовані пошкодження вікон, фасадів, утворення тріщин у стінах та локальні руйнування панельних конструкцій.

У межах поточного ремонту дахів трьох багатоквартирних будинків, підрядник виконає комплекс відновлювальних робіт:

1. Ремонт покрівлі:
– влаштування нового шару рулонного покриття, що наплавляється газопальниковим способом (загальна площа – понад 2 000 м²);
– ремонт примикань дахів до стін і парапетів із монтажем фартухів із оцинкованої сталі;
– відновлення покриття вентиляційних шахт;
– герметизація швів.

2. Роботи з металевими елементами покрівлі:
– демонтаж та заміна пошкоджених жолобів, карнизів, звисів і поясків з листової сталі;
– встановлення нових фартухів, парапетів та брандмауерів.

3. Супутні роботи:
– приготування цементного розчину для окремих технологічних операцій;
– забивання щілин монтажною піною;
– заміна дверних коробок і навішування нових дверей у технічних приміщеннях.

Очікувана вартість закупівлі становить 1 452 172 грн (з ПДВ). Оплата робіт здійснюватиметься виключно за фактом їх виконання, тому остаточна сума може бути меншою за очікувану.

Підрядник зобов’язаний завершити роботи до кінця 2025 року.

Види дорожньої розмітки, строки її експлуатації та особливості оновлення в Полтаві

Posted on by v.s

У Полтаві проводять роботи з нанесення дорожньої розмітки. Днями підрядники працювали на вулицях Огнівській, Симона Петлюри, наступна – вулиця Решетилівська.

Для мінімізації незручностей для жителів та гостей міста, а також уникнення транспортного колапсу всі роботи з нанесення дорожньої розмітки в обласноу центрі виконують переважно вночі.

Скільки має служити дорожня розмітка та чому вона «стирається»?

Дорожню розмітку в Полтаві наносять згідно з державними стандартами, зокрема ДСТУ 2587:2021, ДСТУ Б В.2.3.-37:2016 тощо. Використовують для цього сертифіковані фарби та світловідбивні мікросфери, що забезпечують необхідну видимість ліній у темну пору доби. Технологія та матеріали відповідають усім нормативним вимогам: фарба має необхідну якість, а додавання спеціальних скляних кульок (мікросфер) забезпечує її видимість вночі.

Перед нанесенням дорожнє покриття очищають від пилу та бруду, перевіряють погодні умови й температуру. Це критично важливі вимоги до технології нанесення розмітки. Недотримання їх значно знижує адгезію та термін служби розмітки.

Які саме види розміток наносять у Полтаві?

Найважливіші розмітки для безпеки дорожнього руху:

  • пішохідні переходи («зебра») – першочергово біля шкіл, лікарень та зупинок громадського транспорту;
  • стоп-лінії, напрямні стрілки та осьові лінії – критично важливі для регулювання руху на перехрестях і складних ділянках дороги;
  • осьові лінії та розподільні смуги – на основних міських дорогах;
  • смуги громадського транспорту – для підтримки ефективності громадського транспорту.

Скільки може прослужити дорожня фарба?

Навіть якісні матеріали, що відповідають ДСТУ, зазвичай зберігають експлуатаційні властивості протягом 6 місяців (для поздовжньої розмітки) та від 3 місяців (для поперечної) в умовах населених пунктів (залежно від типу дороги та інтенсивності), поперечна розмітки стирається швидше з об’єктивних причин.

Іншими словами, через пів року після нанесення фарба поступово втрачає яскравість, стирається колесами автомобілів та стає менш видимою під впливом негативних наслідків погодних умов. Це нормативний показник.

6 місяців – це усереднений термін, розрахований для стандартних умов. У реальних умовах інтенсивного руху чи негоди фарба може втрачати видимість швидше. Після цього часу розмітка може вважатися зношеною й потребує оновлення.

Отже, півроку – це максимальний термін за нормальних умов. У жвавих місцях дорожня розмітка може потребувати оновлення і раніше, адже фарба може стиратись за 2-4 місяці.

Чинники швидкого зносу: рух, погода і стан дороги

Є кілька основних факторів, що впливають на термін служби дорожньої розмітки.

Інтенсивність руху. Гальмування, частий контакт із колесами — усе це пришвидшує стирання. Найшвидше стираються пішохідні переходи.

Погодні умови. Дощ, сніг, спека, протиожеледні засоби, а також снігоочисна техніка впливають на зчеплення фарби з дорогою.

Стан покриття. На новому рівному асфальті розмітка тримається довше. На старих, латаних дорогах — значно менше.

Чому в Полтаві розмітку оновлюють лише раз на рік?

Дорожню розмітку поновлюють раз або двічі на рік. Найперше це залежить від наявного бюджету. У Полтаві наразі ухвалено рішення оновлювати розмітку раз на рік, зважаючи на обмежене фінансування.

Для нанесення розмітки в місті скеровують орієнтовно 10 млн грн. Цієї суми вистачає тільки на один повний цикл нанесення розмітки.

Якщо б місто мало змогу наносити розмітку двічі на рік – скажімо, навесні та восени, то вартість таких робіт зросла б удвічі, тобто до орієнтовно 20 млн грн на рік. На жаль, через хронічне недофінансування дорожньої галузі додаткових коштів не виділяють.

Що можна зробити: рішення, які обговорюють

Фарбування двічі на рік. Це дає кращий результат, але потребує додаткового фінансування.

Перехід на холодний пластик або термопластик. Служать 1-1,5 року, але такі матеріали вчетверо дорожчі. Тобто бюджет зріс би до 40 млн грн. До того ж, на дорогах із ямковим ремонтом пластик теж не забезпечить очікуваного результату, бо якщо саме покриття нерівне, то й міцність розмітки не покращиться. Таким чином, перехід на пластик виправданий лише після капітального оновлення дорожнього полотна.

Досвід інших міст

Київ. У столиці обсяги руху найбільші, тому там життєвий цикл розмітки теж недовгий. Однак бюджет Києва дозволяє щорічно витрачати значні кошти на утримання доріг, тож розмітку оновлюють регулярно. Зазвичай в місті наносять розмітку навесні (після зимового періоду) на всіх основних магістралях і переходах. За потреби окремі критичні місця можуть поновлювати і впродовж року. До того ж, на магістральних вулицях Києва та трасах державного значення нерідко застосовується термопластик або холодний пластик – особливо для зебр, стоп-ліній, стрілок напрямку тощо. Втім, масове застосування пластика обмежене через вартість, навіть у столиці.

Миколаїв. У Миколаєві ситуація дуже близька до полтавської. Фарба тримається недовго переважно через стан доріг – вимога ДСТУ про «рівне та чисте покриття» там часто невиконана. Через значний трафік у Миколаєві фарба теж служить близько пів року, тому оптимально було б наносити розмітку двічі на рік. Але, як і в Полтаві, обмежені кошти не дозволяють це робити всюди.

Вінниця. Тут, за словами комунальників, необхідність у поновленні дорожньої розмітки виникає двічі, а іноді й тричі на рік.

Висновок з досвіду інших міст: стандартна фарба тримається близько 6 місяців. Щоб розмітка залишалась помітною, її потрібно або часто оновлювати, або використовувати дорогі зносостійкі матеріали. У більшості міст, як і в Полтаві, ресурсу вистачає лише на один цикл фарбування на рік.

Висновки: як забезпечити довговічну розмітку?

Стирання розмітки — наслідок об’єктивних факторів: фарба має обмежений строк служби (орієнтовно 6 місяців), який скорочується через трафік, погоду й стан доріг.

У Полтаві розмітку оновлюють раз на рік — це компроміс через брак фінансування. Подвійне поновлення потребує удвічі більше коштів, яких наразі немає. Подібна ситуація — у більшості міст.

Альтернатива — пластикова розмітка. Вона служить довше, але значно дорожча і вимагає якісного асфальтового покриття. Тому її застосування можливе лише точково.

Якість розмітки залежить від стану доріг. Навіть найкраща фарба не тримається на зношеному асфальті. Без капремонтів впровадження довговічних матеріалів недоцільне.

За пів року в Полтаві видалили 1100 аварійних дерев

Posted on by v.s

У КП «Декоративні культури» повідомили, що від початку року (станом на 30 червня) в обласному центрі було видалено 1100 аварійних дерев. Окрім того, фахівці обрізали 780 дерев. Роботи проводили в усіх районах міста.

2024 року в Полтаві видалили загалом 2400 дерев, що перебували в аварійному стані.

Попри регулярне видалення дерев, що визнані аварійними, проблема залишається актуальною. Більшість рослин були висаджені у 1950-х роках. Нині вони досягли вікової межі та становлять загрозу для життя й здоров’я громадян. Кількість дерев, які досягли вікової межі, – орієнтовно 55% від загальної кількості дерев у місті.

Комунальники також зауважили, що кількість дерев, які підлягають видаленню, не є сталою, адже паралельно з роботою з видалення триває комісійне обстеження зелених насаджень. За його результатами виявляють нові аварійні дерева.

Крім видалення, фахівці комунального підприємства проводять доглядні роботи за посадженими деревами, кущами та квітами, а також висаджують нові дерева. Від початку року було висаджено 719 кущів, 1658 багаторічних та 135 758 однорічних квітів, а також 141 дерево.

Камери на Полтавському міському звалищі ТПВ транслюють відео в службу оперативного реагування в режимі реального часу

Posted on by v.s

Камери, що були встановлені на території так званого Макухівського сміттєзвалища, відтепер транслюватимуть відео в реальному часі в службу оперативного реагування, яку полтавці більше знають, як 15-80. Про це повідомили в пресслужбі Полтавської міської ради.

За інформацією КАТП-1628, загалом камер — дев’ять. Сім із них були встановлені 2024 року, дві — 2025-го. Саме вони відтепер транслюють зображення до служби 15-80.

Ці камери розташовані найвище та забезпечують найкращий огляд.

Для запуску транслювання не було залучено бюджетних коштів.

Таке нововведення дозволить своєчасно виявляти загоряння та оперативно реагувати на події, що суттєво знижує ризики виникнення масштабних пожеж.

Відеокамери розміщені на висоті понад 10 метрів, завдяки чому охоплюють майже всю площу полігону. Камери поворотного типу працюють у цілодобовому режимі. У разі фіксації ймовірного загоряння, інформація негайно передається черговому КАТП-1628 для подальшого реагування.

Комунальне підприємство вживає максимум можливих заходів для запобігання загорянням на території звалища, зважаючи на обсяги наявного фінансування. Крім іншого, підприємство заготовлює інертні матеріали, облаштовує пожежну цистерну та забезпечує постійний моніторинг ситуації, особливо в періоди підвищеної пожежної небезпеки. Водночас нагадуємо, що йдеться про полігон, який експлуатується вже десятиліттями, що підвищує ризики загорань.

В Україні дослідили ставлення населення до створення природоохоронних територій – 86% опитаних підтримують

Posted on by v.s

В Україні до створення нових природоохоронних територій загалом позитивно ставляться 86% населення українських громад. 42% повністю підтримують такі ініціативи, а 44% скоріше підтримують, ніж ні.  

Таким виявився результат дослідження, проведеного на замовлення громадської організації “Екодія” у 19 територіальних громадах різних регіонів України, у тім числі Полтавської, Диканської та Хорольської ТГ. У межах цього дослідження були опитані майже тисяча людей, перед цим проведені глибинні інтерв’ю з експертами. 

“Ми хотіли зрозуміти, чому темпи створення нових об’єктів природно-заповідного фонду в Україні такі повільні. І побачили, що жителі громад часто не знають про свої заповідні території або не розуміють, навіщо їх створювати”, – розповів експерт зі збереження екосистем ГО “Екодія” Богдан Кученко.

Як зазначили в громадській організації, стратегічна ціль України зобов’язує до 2030 року мати 15% території під охороною. Це близько 9 млн гектарів. Наразі – менше ніж 7% площі країни. За останні п’ять років приріст природоохоронних територій становить у середньому лише 0,06% на рік. За таких темпів для досягнення цілі знадобиться понад 100 років.  

Однією з головних перепон називають складну процедуру погодження нових об’єктів природно-заповідного фонду із громадами, які з реформою децентралізації стали розпорядниками більшості земель. Часто громади або не відповідають на запити, або побоюються втрати земель чи обмежень у використанні. 

“Близько 40% респондентів вважають ризиком те, що створення природно-заповідного фонду призведе до вилучення землі. Але насправді в більшості випадків землю не вилучають, а лише встановлюють обмеження для збереження природи. І це дає гарантії, що землі не будуть знищені забудовою, розорюванням чи суцільними вирубками”, – пояснив Богдан Кученко. 

Крім того, частина опитаних вважає неактуальним створення заповідних територій під час війни. Хоча парадокс у тому, що саме війна прискорила знищення природних територій, і захист природи зараз потрібен більше, ніж будь-коли. 

“Є також перестороги щодо втрати робочих місць. Але водночас це шанс для громад створювати робочі місця іншого типу: у сфері охорони природи, науки та туризму, а також поліпшення якості життя за рахунок покращення екологічного стану громад”, – додав експерт. 

Дослідження також показало, що в громадах майже відсутній діалог про створення природоохоронних територій: 88% опитаних заявили, що їм ніхто не пояснював, навіщо це потрібно, а понад 77% взагалі не брали участі в жодних зустрічах чи обговореннях на цю тему.  

Люди на місцях переважно підтримують створення природоохоронних територій у своїх громадах. Водночас є багато застережень, які переважно стосуються вигаданих страхів, що є наслідком низького рівня екологічної освіти в Україні. Роз’язання цієї проблеми потребує налагодження системної комунікації між науковцями, чиновниками та населенням громад, із донесенням зрозумілих переваг, включно з новими можливостями для місцевого розвитку від створення конкретних природоохоронних територій.  

Також важливо залучати представників органів місцевого самоврядування до пошуку можливостей для розвитку громади, разом зі збільшенням площі природно-заповідного фонду та планування конкретних кроків у цьому напрямку.  

 

 

 

[wp_show_posts id=”1014722″]

На Затуринському кладовищі встановлять капітальну бетонну огорожу

Posted on by v.s

За інформацією Управління житлово-капітального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, в обласному центрі стартували роботи з реалізації проєкту з улаштування капітальної бетонної огорожі навколо Затуринського кладовища. Установити її потрібно було з кількох причин.

Згідно з висновком незалежної експертизи, проведеної на звернення місцевих жителів, було рекомендовано встановити огорожу та забезпечити місцеве населення централізованим водопостачанням. Крім того, родини загиблих військових неодноразово повідомляли про факти проникнень та пошкодження могил у секторі почесних поховань.

Чому виникла необхідність у встановлення огорожі?

Нині в межах Полтави є лише 2 кладовища із 24-х міських, що діють, — це Затуринське і Розсошинське. При цьому Розсошинське кладовище заповнене на 90%, Затуринське — на 50%.

На території Затуринського кладовища розміщені сектори для почесних поховань загиблих військовослужбовців, учасників бойових дій, захисників та захисниць України, а також сектори для поховань невідомих військовослужбовців та цивільних осіб, загиблих внаслідок російської агресії.

Враховуючи, що поховання на Затуринському кладовищі продовжуються, відстань від поховань до житлової забудови поступово скорочується.

Тенденція наближення поховань викликала невдоволення у частини жителів Затуриного. Вони подали скаргу до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, де зазначили, що КП «СК ПРО» порушує межі санітарно-захисної зони кладовища. На підставі неї Держпродспоживслужба надала комунальникам припис про організацію та встановлення санітарно-захисної зони від джерел шкідливості підприємства (від межі Затуринського кладовища в Полтаві) до житлової забудови відповідно до вимог чинного законодавства.

11 березня 2025 року КП «СК ПРО» отримало науковий звіт Інституту громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва НАМН України. У своєму висновку експерти зазначили: кладовище не впливає на підземні води.

Враховуючи скарги жителів села та результати проб, експерти визначили такі межі Затуринського кладовища:

– у південно-західному напрямку — до 70 м;
– у західному напрямку — до 280 м.

При цьому передбачено збереження нормативного розміру санітарно-захисної зони (300 м) в усіх інших напрямках від межі кладовища до межі найближчої житлової забудови.

Для подальшої експлуатації кладовища, за висновками експертів, необхідно було серед іншого влаштувати огорожу кладовища.

Крім того, встановлення паркану стало відповіддю на звернення рідних загиблих військових, які неодноразово повідомляли про факти проникнення, крадіжки та пошкодження могил у секторі почесних поховань.

У квітні 2024 року Управління ЖКГ підписало договір на розроблення проєктно-кошторисної документації по об’єкту «Капітальний ремонт території Затуринського кладовища у місті Полтава з улаштуванням огорожі» із отриманням позитивного експертного звіту.

У липні 2025 року вся технічна документація успішно пройшла експертизу у ТОВ «Експертиза ЗО». За результатами перевірки проєкт визнано таким, що відповідає нормативним вимогам та може бути реалізований.

Проєкт створено відповідно до ДБН Б.2.2-1:2008, що регулює планування кладовищ, крематоріїв і колумбаріїв.

Крім того, згідно з Державними санітарними правилами та нормами, а саме — ДСанПіН 2.2.2.028-99, п. 3.11 «Гігієнічні вимоги щодо облаштування та утримання кладовищ в населених пунктах України» — кладовища повинні бути огороджені по периметру, мати впорядковані під’їзні шляхи, забезпечені транспортним зв’язком з містом та сплановані з урахуванням необхідності швидкого видалення води атмосферних опадів.