Об’єкти з президентської програми «Велике будівництво» хочуть здати до виборів

Щороку з Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) Полтавщина загалом і обласний центр зокрема отримують фінансування на реалізацію різноманітних проєктів. Не став винятком і 2020-ий – цього разу регіону пообіцяли 129,727868 млн грн. Їх запланували витратити на 14 ініціатив, дві з яких стосуються Полтави. Це будівництво Центру надання адміністративних послуг поруч із будівлею облдержадміністрації та реконструкція наявного гаража під підземний паркінг комунальної установи «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» по вул. М. Дмитрієва. Обидва проєкти ввійшли в президентську програму «Велике будівництво», тож керівництво області особливо уважно контролює їхню реалізацію.

Як повідомили на апаратній нараді в ОДА, на сьогодні будівельна готовність об’єктів – 60% і 56% відповідно. У ЦНАПі виконують внутрішнє опорядження приміщень, благоустрій території й сподіваються здати будівлю в експлуатацію вже у вересні (проєкт, нагадаємо, реалізується з 2018 року).

– Його загальна кошторисна вартість становить 75,152373 млн грн, залишкова на 1 січня – 49,687 млн грн. У 2020-му на реалізацію проєкту передбачено 46,687188 млн грн, із них 11,920188 млн грн із ДФРР, 37,767 млн грн із обласного бюджету. Наразі з фонду перераховано замовнику 10,920188 млн грн (91,6%). Усі вони освоєні. Із грошей обласного бюджету освоєно 18,515621 млн грн, – повідомила т. в. о. директора Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій облдержадміністрації Олена Онупко.

Що ж до реконструкції гаража під підземний паркінг для «швидких», то загалом вона має обійтися в 85,987536 млн грн.

– У 2020-му на реалізацію проєкту передбачено 49,15588 млн грн, із них 22,53988 млн грн – із ДФРР, 26,616 млн грн – із обласного бюджету. Наразі з фонду замовнику перераховано 12,397 млн грн (55%). Освоєно 18,061644 млн грн, із них 6,241219 млн грн із коштів ДФРР і 11,820425 млн грн із обласного бюджету, – зазначила Олена Онупко.

Наразі на об’єкті виконують внутрішні роботи, зводять перегородки. Але при майже однаковому проценті готовності здачу підземного паркінгу в експлуатацію очікують не раніше листопада.

– Які висновки ми можемо зробити? По-перше, щодо зобов’язань держави щодо фінансування з ДФРР. Воно йде планово. Крім того, на постійних нарадах було наголошено, щоб ці виплати максимально наблизити до будівельного сезону, щоб кошти ми не одержували у вересні, жовтні чи листопаді. Яке завдання? Завдання №1 – освоїти 100% цих грошей, ефективно освоїти. Якщо ми запланували ці об’єкти, школи повинні бути здані до 1 вересня, для того щоб діти пішли вже до нових закладів освіти. Той стан боротьби з коронавірусом, який є, дозволяє нам казати, що все-таки діти підуть до школи. Інші об’єкти маємо здати відповідно до плану. Лише деякі – наприкінці 2020 року. Якщо кажемо про президентську програму, то крайній термін – жовтень, – наголосив голова Полтавської ОДА Олег Синєгубов.

Місцеві вибори, на які йде й політична сила чинного глави держави, нагадаємо, заплановані на 25 жовтня.

Альона Зимня

Комісія ТЕБ та НС поки що утримується від дозволу відкрити на Полтавщині оздоровчі табори

В обласній державній адміністрації відбулося засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки й надзвичайних ситуацій. Під час неї розглянули, зокрема, питання щодо роботи на Полтавщині в серпні 2020 року дитячих закладів оздоровлення й відпочинку. Як розповів директор обласного лабораторного центру Андрій Хайлов, наразі показники захворюваності на COVID-19 у регіоні дозволяють йому потрапити до «зеленої зони» рівня епідемічної небезпеки. Області, що перебуватимуть саме в цій зоні, за словами міністра охорони здоров’я Максима Степанова, матимуть можливість із 1 серпня відкрити дитячі заклади оздоровлення й відпочинку. Водночас щодня на Полтавщині виявляють все нові випадки захворювання. Тож ухвалювати остаточне рішення щодо початку роботи позаміських таборів члени комісії ТЕБ і НС не поспішають. Наразі вони пристали на необхідність аналізу епідемічної ситуації, обстеження дитячих таборів на предмет дотримання карантинних вимог (до 10 серпня).

– 28 липня спілкувалися про роботу оздоровчих закладів із прем’єром. Тому спочатку дочекаємося постанови уряду. Але давайте будемо відвертими: адекватного оздоровлення цього сезону ми не встигнемо провести. Відпочинок має бути 21 день, а до цього ще треба виконати перевірку й підготовку таборів. Крім того, в області можуть діяти різні зони рівня епідемічної небезпеки. Із червоних діти не зможуть поїхати на відпочинок до зеленої, – сказав перший заступник голови ОДА Дмитро Лунін.

У будь-якому випадку до надходження висновків після перевірки та ухвалення відповідного рішення регіональною комісією ТЕБ і НС у Полтавській області табори не працюватимуть, повідомили в облдержадміністрації.

Альона Зимня

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль перебуває на Полтавщині з робочим візитом

Сьогодні в Полтавську область завітав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Це його перша в ролі очільника уряду робоча поїздка до нашого регіону. Як повідомив на своєму Телеграм-каналі голова облдержадміністрації Олег Синєгубов, разом із Денисом Шмигалем на Полтавщину прибули віцепрем’єр Олег Уруський, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко та міністр інфраструктури Владислав Криклій.

Найперше вони відвідали Крюківський вагонобудівний завод, якому Кабмін неодноразово відмовляв у державному замовленні, оглянули виробництво, провели нараду з керівництвом підприємства. У другій половині дня столичні гості планують побувати в одному з фермерських господарств Кобеляцького району – на приватній агрофірмі «Урожай», повідомили в пресслужбі ОДА.

Нагадаємо, 13 лютого з робочим візитом на Полтавщину приїздив попередник Дениса Шмигаля Олексій Гончарук.

Альона Зимня

Полтавці перебуватимуть на карантині все літо (доповнено)

Кабінет міністрів України ухвалив сьогодні на своєму засіданні рішення продовжити адаптивний карантин у державі до 31 серпня.

– Наразі такий підхід, такий формат заходів боротьби з поширенням коронавірусу дає свої результати й дозволяє нам контролювати рівень захворюваності в Україні. Робота на рівні окремих регіонів, на локальному рівні довела свою ефективність, тому ми будемо практикувати, продовжувати такі підходи для контролю рівня захворюваності й недопущення її піків або перевантаження системи охорони здоров’я, – зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Відповідну постанову розробило Міністерство охорони здоров’я України. Її положення застосовуватимуть із 1 по 31 серпня. Згідно з цим документом, у регіонах чи адміністративно-територіальних одиницях установлюватимуть зелений, жовтий, помаранчевий або червоний рівні епідемічної небезпеки. Для їх визначення будуть враховувати чіткі індикатори, повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

– Рівень буде визначатися автоматизованим програмним забезпеченням на основі визначених алгоритмів та зібраних даних і затверджуватися національною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Під час моніторингу базовими будуть показники на рівні області, які використовуються й нині: завантаженість ліжок – не більш ніж 50%; середня кількість тестувань – не менш ніж 24 на 100 тисяч населення; коефіцієнт виявлення випадків інфікування – не більш ніж 11%; показник динаміки зростання випадків – не більш ніж 10%, – сказав посадовець.

Ці критерії розроблені на підставі вітчизняного досвіду та досвіду іноземних партнерів України. За відсутності перевищень указаних показників, область та всі її райони перебуватимуть у зеленій зоні. Це не відміна карантину, наголосили в уряді. Просто такий регіон не потребуватиме втручання та посилення протиепідемічних заходів національного рівня. Але в ньому діятимуть обмеження: у громадських будівлях – маска або респіратор; проведення масових заходів – не більше однієї людини на 5 кв. метрів; заходи в кінотеатрах, театрах – при наповненості 50%; перевезення пасажирів – у кількості місць для сидіння. При цьому якщо індикатори почнуть змінюватися, зростати впродовж п’яти днів поспіль, область чи його адміністративно-територіальна одиниця будуть переведені на жовтий рівень (це так звана буферна зона, несуттєві зміни) помаранчевий або червоний.

Крім того, Максим Степанов повідомив, що постановою дозволяється відкриття в регіонах із зеленим рівнем дитячих таборів оздоровлення та відпочинку, робота закладів, що допомагають у реабілітації хворих після інфаркту, інсульту. Але працювати вони повинні за чіткими правилами, які пізніше оприлюднить головний державний санітарний лікар України.

Доповнення. На сьогодні показники по Полтавщині, згідно з даними МОЗ, відповідають зеленому рівню небезпеки поширення COVID-19.

Альона Зимня

Студент полтавської «аграрки» представлятиме Україну в ООН

Фонд родини Богдана Гаврилишина спільно з Міністерством закордонних справ та Міністерством молоді та спорту обрали молодіжних делегатів України до Організації Об’єднаних Націй на 2020-2021 роки. Про це повідомили на сайті ФРБГ. Уже восени двоє молодих людей представлятимуть українську молодь на ювілейному, 75-му, засіданні Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку.

Один із цих хлопців – 21-річний студент Полтавської державної аграрної академії (факультет економіки та менеджменту, спеціальність «Економіка») Дмитро Томенко. Молодий чоловік бере активну участь у громадському житті навчального закладу, є учасником художньої самодіяльності, старостою групи, очолює студентську раду вишу. Пройшов навчання в Школі місцевого розвитку «Молодь змінить Україну» Фонду родини Богдана Гаврилишина для державних службовців, представників місцевого самоврядування, громадських активістів і соціальних підприємців. Другим представником став Артур Агеєв.

Щоб здобути перемогу, хлопцям довелося витримати неабияку конкуренцію, адже цього року конкурс серед охочих представляти Україну на міжнародній арені був рекордним за кількістю заявок – 226. У півфінал увійшли 12 кандидатів, які добре володіють англійською мовою, показали гарні презентаційні навички, логічність викладення думок та зрілість суджень, лідерські та організаційні навички, були активними в громадському житті та найкраще написали три есе. Остаточний відбір серед них проводили у зв’язку з карантином онлайн.

Для довідки. Молодіжний делегат до ООН – це проект, спрямований на активізацію талановитої молоді в усьому світі шляхом участі молодіжних делегатів у розробці реальних документів та ухваленні рішень у системі Організації Об’єднаних Націй. Ініціаторки проекту в Україні – учасниці програми «Молодь змінить Україну» Вікторія Лучка та Вікторія Швидченко. Вони стали першими молодіжними делегатами від нашої держави у 2014 році. За сім років існування програма дала можливість пройти цим шляхом 16 дівчатам і хлопцям.

Альона Зимня

Проголосували: Верховна Рада залишила Полтавщині чотири райони

У Полтавській області тепер буде чотири райони, а саме: Кременчуцький, Лубенський, Миргородський і Полтавський. Верховна Рада підтримала проєкт постанови Кабінету міністрів України №3650 «Про утворення та ліквідацію районів», сказано на офіційному сайті парламенту. «За» зміни висловилися «мінімумом» – 238 народних депутатів із «Слуги народу», депутатських груп «Довіра» «За майбутнє» та позафракційних. Тепер у нашій державі буде 138 районів замість колишніх 490, а на Полтавщині – 4 замість 25.

До Кременчуцького району ввійдуть території Глобинської, Горішньоплавнівської, Кременчуцької міських, Градизької, Козельщинської, Новогалещинської, Семенівської селищних та Кам’янопотоківської, Оболонської, Омельницької, Піщанської, Пришибської сільських територіальних громад. Адміністративним центром тут стане Кременчук. Лубни «очолять», відповідно, Лубенський район. До його складу належатимуть Гребінківська, Лубенська, Пирятинська, Хорольська міські, Новооржицька, Оржицька, Чорнухинська селищні, а також Березоворудська сільська територіальні громади. Миргородський район складатиметься з територій Гадяцької, Заводської, Лохвицької, Миргородської міських, Великобагачанської, Гоголівської, Комишнянської, Ромоданівської, Шишацької селищних, Білоцерківської, Великобудищанської, Великосорочинської, Краснолуцької, Лютенської, Петрівсько-Роменської, Сенчанської, Сергіївської сільських територіальних громад. Його адміністративним центром визначений Миргород. А обласний центр «керуватиме» Полтавським районом, у складі якого будуть території Зіньківської, Карлівської, Кобеляцької, Полтавської, Решетилівської міських, Білицької, Диканської, Котелевської, Ланнівської, Машівської, Новосанжарської, Опішнянської, Скороходівської селищних, Великорублівської, Драбинівської, Коломацької, Мартинівської, Мачухівської, Михайлівської, Нехворощанської, Новоселівської, Терешківської, Щербанівської сільських територіальних громад.

Вибори депутатів райрад ліквідованих згідно з цієї постановою районів, проводитися не будуть. Утворення нових адміністративно-територіальних одиниць не вимагатиме додаткових витрат із державного або місцевих бюджетів, як і заміни документів громадян: паспортів, документів про право власності на нерухомість. Змінюватимуться тільки документи, які стосуються юридичних осіб.

Колишній поділ на 490 районів, нагадаємо, був запроваджений в Україні ще за часів СРСР. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, він не відповідає сучасним стандартам адміністративно-територіального поділу. У державі існували як райони, де проживає по 5 тисяч людей, так і райони з населенням у 180 тисяч. Це призводило до великих перекосів у субвенціях, дотаціях, нерівномірного навантаження на органи місцевої влади при фактично однаковій відповідальності. За європейським стандартом у районах повинно проживати не менше 150 тисяч осіб.

Альона Зимня

Полтавці підуть на місцеві вибори 25 жовтня

Місцевим виборам бути. У Верховній Раді сьогодні ухвалили постанову щодо дати їх проведення – 25 жовтня. Це відповідає ст. 141 Конституції України. Рішення підтримали 326 народних депутатів. В останню неділю середнього осіннього місяця громадяни України визначатимуться з тим, кого хочуть бачити в складі місцевих рад, а також на посадах сільських, селищних, міських голів. Відбуватиметься голосування по всій країні, окрім Криму та непідконтрольних Україні територій на сході держави. Кабінету Міністрів доручили забезпечити фінансування виборів за рахунок коштів державного бюджету, а також разом із Центральною виборчою комісією розробити заходи та рекомендації, спрямовані на запобігання поширенню COVID-19 під час волевиявлення українців. Про це йдеться на офіційному вебпорталі парламенту.

Альона Зимня

Легалізацію грального бізнесу підтримали майже всі мажоритарники від Полтавщини (оновлено)

Сьогодні депутати Верховної Ради проголосували за проєкт закону про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор (№2285-д), у другому читанні та в цілому. Про це повідомили на сайті парламенту. На підтримку легалізації бізнесу висловилося 248 нардепів, серед яких і майже всі полтавські мажоритарники: п’ятеро «слуг народу» – Максим Березін, Андрій Боблях, Костянтин Касай, Олексій Мовчан, Дмитро Нальотов (депутатка від цієї фракції Анастасія Ляшенко була відсутня) та очільник депутатської групи «Довіра» Олег Кулініч. А от представник іншої депутатської групи «За майбутнє» Юрій Шаповалов при голосуванні утримався.

Ухвалений закон дозволяє в Україні казино, у тому числі в інтернет-мережі, букмекерство в букмекерських пунктах та інтернеті, зали гральних автоматів, інтернет-покер. Але «грати» в них тепер повинні за новими правилами.

Так, «азартний» бізнес віднині підлягає ліцензуванню. Розмір плати за нього залежатиме від виду, розташування грального закладу тощо. Якщо в Києві ліцензія на казино, яка, до речі, видається на п’ять років, коштуватиме понад 280 млн грн, то в інших містах – удвічі дешевше. А ще варто додати сюди вартість ліцензування кожної одиниці грального обладнання – столів та автоматів. Для онлайн-казино ліцензія обходитиметься в 30,7 млн грн на рік. Ліцензування залів гральних автоматів коштуватиме їхнім власникам 35,4 млн грн і теж видаватиметься на п’ять років. За рахунок таких сплат у парламенті мають надію компенсувати недонадходження до головної скарбниці країни, пояснили в монобільшості.

Крім того, даним законом ігрові автомати «прибирають» із вулиць. На думку парламентаріїв, це дозволить уберегти покоління, яке підростає, від негативного впливу грального бізнесу. Ігрові автомати й казино тепер можна буде розміщувати лише в готелях: перші – у тих, що мають від трьох до п’яти зірок, другі – у чотири-, п’ятизіркових. Так само й букмекерські пункти. Їхнім «місцем прописки» віднині стануть готелі з трьома-п’ятьма зірками, а також іподроми. Більше того, вік для тих, хто може скористатися послугами грального бізнесу, підвищений із 18 до 21 року. Ідентифікувати гравців за паспортом буде охоронець на вході до закладу. Не услідкує – буде штраф на понад 2 млн грн, повторно – анулювання ліцензії.

Спрямований цей закон і на захист лудоманів – тих, хто «захворів» на азартні ігри, та їхніх близьких. Цих людей за їхніми заявами чи заявами їхніх родичів заноситимуть у електронну базу. Після цього вхід до будь-якого грального закладу для таких громадян буде закритий на строк від шести місяців до трьох років.

Проводити азартні ігри під виглядом лотерей тепер стане неможливо. Три оператори державної лотереї з ліцензіями на 10 років працюватимуть із миттєвими виграшами. Електронна миттєва лотерея, поширена в інтернеті, буде під забороною. Як і всі відеолотерейні термінали, ставкомати й термінали в букмекерських пунктах.

Тих, хто допускатиме порушення в гральному бізнесі, штрафуватимуть у перший раз на 170-680 тис. грн, повторно – на 680-850 тис. грн або навіть позбавлятимуть волі. За ґрати відправлятимуть і тих правоохоронців, які «кришуватимуть» нелегальні азартні ігри або не робитимуть нічого для припинення правопорушень.

Стежити за всім цим буде Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей, до складу якого входитимуть державні службовці, лише громадяни України, яких призначатиме та звільнятиме уряд.

Нагадаємо, що гральний бізнес в Україні був офіційно заборонений протягом 11 років.

Альона Зимня

На Полтавщині карантинні заходи продовжують, але не посилюють

Відбулося засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки й надзвичайних ситуацій. Під час нього голова Полтавської облдержадміністрації Олег Синєгубов наголосив на необхідності продовжити виконання карантинних (протиепідемічних) заходів відповідно до постанови Кабінету міністрів України.

– Іще два тижні тому по області було 7 хворих. У кінці минулого тижня мали 27. 12 людей лікувалися в стаціонарі, 15 – удома. Ситуація не з кращих. Але маємо реагувати на неї. В області кількість інфікованих не перевищує норми – вісім хворих на 1000 населення, – сказав керівник ОДА.

Відтак комісія ТЕБ і НС ухвалила рішення рекомендувати:

  • обмежити час роботи закладів громадського харчування та закладів розважальної діяльності до 22-ої години;
  • застосовувати за можливості гнучкий режим робочого часу, зокрема той, що передбачає різний час початку і закінчення роботи для різних категорій працівників, дистанційну (надомну) роботу;
  • суб’єктам господарювання внести (у разі необхідності) зміни до режимів роботи для встановлення початку роботи о 9, 10 чи більш пізній годині. Зокрема, встановити початок роботи о 10-ій або пізніше для працівників оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів, поштової та кур’єрської діяльності, тимчасового розміщення та організації харчування, страхової діяльності, освіти, надання соціальної допомоги, мистецтва, спорту, розваг та відпочинку;
  • запровадити графіки роботи підприємств, установ, організацій, які передбачатимуть різний час початку (закінчення) роботи залежно від територіального розташування, галузевої належності, специфіки виконання робіт чи надання послуг;
  • розробити (скорегувати) маршрути руху громадського транспорту з урахуванням змінених графіків роботи підприємств, установ, організацій для забезпечення можливості переміщення працівників на роботу/з роботи.

Органи місцевого самоврядування мають самостійно ухвалювати рішення щодо запровадження таких заходів у випадку погіршення епідемічної ситуації.

За матеріалами Полтавської обласної державної адміністрації

У Полтаві планують навести лад на Ворсклі

Влада обласного центру взялася за комплексне відродження Ворскли. Про це написав на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів (питань житлово-комунального господарства) Олексій Чепурко. Першим етапом буде розчищення русла. Улітку планують звільнити від мулу, каміння, пнів, дерев, чагарників частину річки від Крутого Берега до залізничного мосту на Дублянщині.

– Чому цьогоріч саме цей відрізок? Не лише з естетичних міркувань, а й щоб відвести загрозу від мешканців навколишніх селищ. Бо чим мілкіше русло, тим більша ймовірність затоплень під час паводків. За наступні три роки плануємо дійти далі за течією до Прирічкового парку, – написав посадовець.

Окрім цього, до комплексного відродження Ворскли входитимуть і інші роботи: ремонт мосту біля Південного вокзалу, підпори якого підмила вода, укріплення берегів тощо.

Альона Зимня