Категорія: Політика

У Полтавській області тепер буде чотири райони, а саме: Кременчуцький, Лубенський, Миргородський і Полтавський. Верховна Рада підтримала проєкт постанови Кабінету міністрів України №3650 «Про утворення та ліквідацію районів», сказано на офіційному сайті парламенту. «За» зміни висловилися «мінімумом» – 238 народних депутатів із «Слуги народу», депутатських груп «Довіра» «За майбутнє» та позафракційних. Тепер у нашій державі буде 138 районів замість колишніх 490, а на Полтавщині – 4 замість 25.

До Кременчуцького району ввійдуть території Глобинської, Горішньоплавнівської, Кременчуцької міських, Градизької, Козельщинської, Новогалещинської, Семенівської селищних та Кам’янопотоківської, Оболонської, Омельницької, Піщанської, Пришибської сільських територіальних громад. Адміністративним центром тут стане Кременчук. Лубни «очолять», відповідно, Лубенський район. До його складу належатимуть Гребінківська, Лубенська, Пирятинська, Хорольська міські, Новооржицька, Оржицька, Чорнухинська селищні, а також Березоворудська сільська територіальні громади. Миргородський район складатиметься з територій Гадяцької, Заводської, Лохвицької, Миргородської міських, Великобагачанської, Гоголівської, Комишнянської, Ромоданівської, Шишацької селищних, Білоцерківської, Великобудищанської, Великосорочинської, Краснолуцької, Лютенської, Петрівсько-Роменської, Сенчанської, Сергіївської сільських територіальних громад. Його адміністративним центром визначений Миргород. А обласний центр «керуватиме» Полтавським районом, у складі якого будуть території Зіньківської, Карлівської, Кобеляцької, Полтавської, Решетилівської міських, Білицької, Диканської, Котелевської, Ланнівської, Машівської, Новосанжарської, Опішнянської, Скороходівської селищних, Великорублівської, Драбинівської, Коломацької, Мартинівської, Мачухівської, Михайлівської, Нехворощанської, Новоселівської, Терешківської, Щербанівської сільських територіальних громад.

Вибори депутатів райрад ліквідованих згідно з цієї постановою районів, проводитися не будуть. Утворення нових адміністративно-територіальних одиниць не вимагатиме додаткових витрат із державного або місцевих бюджетів, як і заміни документів громадян: паспортів, документів про право власності на нерухомість. Змінюватимуться тільки документи, які стосуються юридичних осіб.

Колишній поділ на 490 районів, нагадаємо, був запроваджений в Україні ще за часів СРСР. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, він не відповідає сучасним стандартам адміністративно-територіального поділу. У державі існували як райони, де проживає по 5 тисяч людей, так і райони з населенням у 180 тисяч. Це призводило до великих перекосів у субвенціях, дотаціях, нерівномірного навантаження на органи місцевої влади при фактично однаковій відповідальності. За європейським стандартом у районах повинно проживати не менше 150 тисяч осіб.

Альона Зимня

Місцевим виборам бути. У Верховній Раді сьогодні ухвалили постанову щодо дати їх проведення – 25 жовтня. Це відповідає ст. 141 Конституції України. Рішення підтримали 326 народних депутатів. В останню неділю середнього осіннього місяця громадяни України визначатимуться з тим, кого хочуть бачити в складі місцевих рад, а також на посадах сільських, селищних, міських голів. Відбуватиметься голосування по всій країні, окрім Криму та непідконтрольних Україні територій на сході держави. Кабінету Міністрів доручили забезпечити фінансування виборів за рахунок коштів державного бюджету, а також разом із Центральною виборчою комісією розробити заходи та рекомендації, спрямовані на запобігання поширенню COVID-19 під час волевиявлення українців. Про це йдеться на офіційному вебпорталі парламенту.

Альона Зимня

Сьогодні депутати Верховної Ради проголосували за проєкт закону про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор (№2285-д), у другому читанні та в цілому. Про це повідомили на сайті парламенту. На підтримку легалізації бізнесу висловилося 248 нардепів, серед яких і майже всі полтавські мажоритарники: п’ятеро «слуг народу» – Максим Березін, Андрій Боблях, Костянтин Касай, Олексій Мовчан, Дмитро Нальотов (депутатка від цієї фракції Анастасія Ляшенко була відсутня) та очільник депутатської групи «Довіра» Олег Кулініч. А от представник іншої депутатської групи «За майбутнє» Юрій Шаповалов при голосуванні утримався.

Ухвалений закон дозволяє в Україні казино, у тому числі в інтернет-мережі, букмекерство в букмекерських пунктах та інтернеті, зали гральних автоматів, інтернет-покер. Але «грати» в них тепер повинні за новими правилами.

Так, «азартний» бізнес віднині підлягає ліцензуванню. Розмір плати за нього залежатиме від виду, розташування грального закладу тощо. Якщо в Києві ліцензія на казино, яка, до речі, видається на п’ять років, коштуватиме понад 280 млн грн, то в інших містах – удвічі дешевше. А ще варто додати сюди вартість ліцензування кожної одиниці грального обладнання – столів та автоматів. Для онлайн-казино ліцензія обходитиметься в 30,7 млн грн на рік. Ліцензування залів гральних автоматів коштуватиме їхнім власникам 35,4 млн грн і теж видаватиметься на п’ять років. За рахунок таких сплат у парламенті мають надію компенсувати недонадходження до головної скарбниці країни, пояснили в монобільшості.

Крім того, даним законом ігрові автомати «прибирають» із вулиць. На думку парламентаріїв, це дозволить уберегти покоління, яке підростає, від негативного впливу грального бізнесу. Ігрові автомати й казино тепер можна буде розміщувати лише в готелях: перші – у тих, що мають від трьох до п’яти зірок, другі – у чотири-, п’ятизіркових. Так само й букмекерські пункти. Їхнім «місцем прописки» віднині стануть готелі з трьома-п’ятьма зірками, а також іподроми. Більше того, вік для тих, хто може скористатися послугами грального бізнесу, підвищений із 18 до 21 року. Ідентифікувати гравців за паспортом буде охоронець на вході до закладу. Не услідкує – буде штраф на понад 2 млн грн, повторно – анулювання ліцензії.

Спрямований цей закон і на захист лудоманів – тих, хто «захворів» на азартні ігри, та їхніх близьких. Цих людей за їхніми заявами чи заявами їхніх родичів заноситимуть у електронну базу. Після цього вхід до будь-якого грального закладу для таких громадян буде закритий на строк від шести місяців до трьох років.

Проводити азартні ігри під виглядом лотерей тепер стане неможливо. Три оператори державної лотереї з ліцензіями на 10 років працюватимуть із миттєвими виграшами. Електронна миттєва лотерея, поширена в інтернеті, буде під забороною. Як і всі відеолотерейні термінали, ставкомати й термінали в букмекерських пунктах.

Тих, хто допускатиме порушення в гральному бізнесі, штрафуватимуть у перший раз на 170-680 тис. грн, повторно – на 680-850 тис. грн або навіть позбавлятимуть волі. За ґрати відправлятимуть і тих правоохоронців, які «кришуватимуть» нелегальні азартні ігри або не робитимуть нічого для припинення правопорушень.

Стежити за всім цим буде Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей, до складу якого входитимуть державні службовці, лише громадяни України, яких призначатиме та звільнятиме уряд.

Нагадаємо, що гральний бізнес в Україні був офіційно заборонений протягом 11 років.

Альона Зимня

Відбулося засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки й надзвичайних ситуацій. Під час нього голова Полтавської облдержадміністрації Олег Синєгубов наголосив на необхідності продовжити виконання карантинних (протиепідемічних) заходів відповідно до постанови Кабінету міністрів України.

– Іще два тижні тому по області було 7 хворих. У кінці минулого тижня мали 27. 12 людей лікувалися в стаціонарі, 15 – удома. Ситуація не з кращих. Але маємо реагувати на неї. В області кількість інфікованих не перевищує норми – вісім хворих на 1000 населення, – сказав керівник ОДА.

Відтак комісія ТЕБ і НС ухвалила рішення рекомендувати:

• обмежити час роботи закладів громадського харчування та закладів розважальної діяльності до 22-ої години;
• застосовувати за можливості гнучкий режим робочого часу, зокрема той, що передбачає різний час початку і закінчення роботи для різних категорій працівників, дистанційну (надомну) роботу;
• суб’єктам господарювання внести (у разі необхідності) зміни до режимів роботи для встановлення початку роботи о 9, 10 чи більш пізній годині. Зокрема, встановити початок роботи о 10-ій або пізніше для працівників оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів, поштової та кур’єрської діяльності, тимчасового розміщення та організації харчування, страхової діяльності, освіти, надання соціальної допомоги, мистецтва, спорту, розваг та відпочинку;
• запровадити графіки роботи підприємств, установ, організацій, які передбачатимуть різний час початку (закінчення) роботи залежно від територіального розташування, галузевої належності, специфіки виконання робіт чи надання послуг;
• розробити (скорегувати) маршрути руху громадського транспорту з урахуванням змінених графіків роботи підприємств, установ, організацій для забезпечення можливості переміщення працівників на роботу/з роботи.

Органи місцевого самоврядування мають самостійно ухвалювати рішення щодо запровадження таких заходів у випадку погіршення епідемічної ситуації.

За матеріалами Полтавської обласної державної адміністрації

Влада обласного центру взялася за комплексне відродження Ворскли. Про це написав на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів (питань житлово-комунального господарства) Олексій Чепурко. Першим етапом буде розчищення русла. Улітку планують звільнити від мулу, каміння, пнів, дерев, чагарників частину річки від Крутого Берега до залізничного мосту на Дублянщині.

– Чому цьогоріч саме цей відрізок? Не лише з естетичних міркувань, а й щоб відвести загрозу від мешканців навколишніх селищ. Бо чим мілкіше русло, тим більша ймовірність затоплень під час паводків. За наступні три роки плануємо дійти далі за течією до Прирічкового парку, – написав посадовець.

Окрім цього, до комплексного відродження Ворскли входитимуть і інші роботи: ремонт мосту біля Південного вокзалу, підпори якого підмила вода, укріплення берегів тощо.

Альона Зимня

Карантин у державі продовжений до 31 липня. Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду. Підставою для ухвалення такого рішення стало зростання кількості людей, у яких виявлений коронавірус. За словами посадовця, за останній тиждень на COVID-19 захворіли 4853 особи. Це найбільше в Україні за весь час пандемії.

– Ослаблення карантинних заходів люди сприйняли як скасування карантину. Тому, на жаль, і такі негативні результати. Коронавірус нікуди не зник, загроза від нього й для нашої медичної системи, і для нас нікуди не ділася, – сказав прем’єр.

Тому КМУ ухвалив рішення про продовження адаптивного карантину. У цей час заборонено перебування в громадських будинках, спорудах і транспорті без надягнутих засобів індивідуального захисту. У транспорті не дозволяється перевезення більшої кількості пасажирів, ніж передбачено місць для сидіння. Відповідальність за порушення в цьому випадку нестимуть перевізники та очільники населених пунктів. Їх, до речі, закликали максимально збільшити кількість транспорту на маршрутах, а за необхідності зробити нові.

– Люди не повинні стояти в чергах та їхати в переповнених задушливих маршрутках. Це ваша відповідальність як керівників міст і перевізників, які таке допускають, – наголосив Денис Шмигаль.

При цьому він окремо звернувся до міністра інфраструктури з вимогою звернути увагу на те, що робиться в приміських потягах, і навести порядок зі здійсненням контролю, дотриманням вимоги щодо кількості людей у вагонах, маскового режиму та інших заходів, визначених урядом.

Крім того, на своєму засіданні Кабмін обговорив зміни в графіках початку роботи в окремих галузях – від восьмої до десятої ранку й пізніше, щоб розтягнути в часі «години пік», коли люди заповнюють громадський транспорт, як це зробили в деяких країнах Європи.

Також урядовці розглянули запропонований Міністерством охорони здоров’я оновлений підхід до адаптивного карантину. Він передбачає можливість посилення карантину в окремих регіонах, якщо цього вимагатиме ситуація.

Що ж до посилення чи послаблення обмежувальних заходів на території нашої області, це визначатиме регіональна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки й надзвичайних ситуацій на підставі даних про епідситуацію на Полтавщині. Зібратися на засідання вона планує після публікації ухваленої сьогодні постанови Кабінету міністрів України.

А ще МОЗ оприлюднило список країн, які за показниками захворюваності на COVID-19 віднесено до «червоної» та «зеленої» зон. У першу трійку «червоних», зокрема, увійшли Катар, Сан Марино й Швеція. Громадяни, які прибуватимуть із цих і ще 47 країн, повинні будуть проходити обов’язкову обсервацію/самоізоляцію.

Альона Зимня

Садиба Муравйових-Апостолів у селі Хомутець Миргородського району – під загрозою знищення. У неї зруйновані стіни, покрівля та фасад. Обласна влада хоче врятувати цю пам’ятку архітектури державного значення, тому провела нараду, на якій обговорили можливі шляхи її збереження. Участь у ній взяли заступник голови Полтавської облдержадміністрації Катерина Рижеченко депутати обласної ради, представники її управління майном, Департаменту культури, мистецтв і туризму ОДА, Полтавської державної аграрної академії, Хомутецького ветеринарно-технологічного коледжу, що їй підпорядкований.

За словами учасників наради, для збереження пам’ятки є кілька шляхів: передати будівлю в комунальну власність області, залучити інвесторів чи сконтактувати з одним із нащадків Муравйових-Апостолів, який проявляв зацікавленість у збереженні родового майна.

– Маємо облікову документацію на цей об’єкт. Це вже база, із якою можемо напрацьовувати подальші кроки з Міністерством культури та інформаційної політики й Міністерством освіти й науки. Можлива консервація будівлі, щоб зберегти те, що нині залишилося, – зазначила Катерина Рижеченко.

– Нині держава не робить кроків назустріч, щоб урятувати палац. Я реаліст, не знаю таких бізнесменів, які б вклали сюди кошти. Після вкладень має бути віддача. Тому, на мою думку, єдиний варіант – передати об’єкт у область. Якщо вдасться взяти її на баланс, звертатимемося до депутатів із проханням виділяти кошти з обласного бюджету, виходити на європейські гранти з відновлення культурної спадщини, – сказав заступник голови облради Анатолій Ханко.

А заступник директора Департаменту культури , мистецтв і туризму – начальник управління розвитку туризму, музейної справи та охорони культурної спадщини Інна Шерстюк зазначила, що її служба готова сприяти в підготовці відповідних документів.

Також на нараді обговорили питання щодо виготовлення документації із землеустрою, яка є основою для оформлення права користування земельною ділянкою, повідомили в ОДА.

Нагадаємо, питання порятунку палацу не можуть вирішити вже понад 10 років.

Альона Зимня

Тривалий час функція з прийому громадян для призначення державних соціальних допомог, як, власне, і саме призначення та виплата, була покладена на районні управління соцзахисту населення. Однак реформа децентралізації внесла в цю систему певні корективи.

– Я, на жаль, не можу на сьогодні повідомити конкретні структуру й модель органів соціального захисту населення, особливо районного рівня, які будуть після децентралізації. Однак із упевненістю можу сказати, що відповідно до законодавчих актів, проєктів законодавчих актів за органами соціального захисту населення, яку б вони модель після децентралізації не прийняли, залишаються функції з питань призначення та виплати державних соціальних допомог. А функція з прийому громадян для призначення таких допомог переходить до повноважень об’єднаних територіальних громад, – розповіла директорка Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації Людмила Корнієнко.

Це робиться для того, щоб із укрупненням районів людям не доводилося їздити до далекого райцентру, аби подати документи на призначення допомоги від держави, щоб вони могли все це зробити на місці. А ще – щоб швидше отримували результат.

Новий спосіб роботи торік випробували на собі п’ять ОТГ Полтавщини. Це Шишацька, Омельницька, Піщанська, Білоцерківська та Пирятинська. Саме вони взяли участь у пілотному проєкті, що здійснювався на рівні Міністерства соціальної політики в рамках впровадження програми «Соціальна громада», яка приходить на зміну старій моделі функціонування органів соцзахисту.

– Це дало нам можливість забезпечити на рівні ОТГ прийом громадян і передачу їхніх заяв із пакетами документів, які необхідні для призначення будь-якого виду допомоги (наразі їх 67), в електронному вигляді в органи соціального захисту населення, які є структурними підрозділами райдержадміністрацій. Також ми взяли участь у пілоті, який впроваджується через міністерство, щодо забезпечення технічним оснащенням ОТГ, які готові впроваджувати програму «Соціальна громада». Торік таку допомогу в нас одержали 14 об’єднаних територіальних громад, у поточному році плануємо забезпечити ще 16. Крім того, нині ми маємо інформацію про рекомендовану структуру, яка повинна діяти на рівні ОТГ для забезпечення прийому громадян. Наразі у 25 об’єднаних територіальних громадах діють відділи соціального захисту населення, у 28-ти введені посади уповноважених осіб із питань соціального захисту, є такі посади й при кожному старостаті (у нас їх 141), створено 15 центрів надання адміністративних послуг у ОТГ, де теж мають можливість приймати громадян. Але найбільш дієва форма, я вважаю, – це створення відділів соцзахисту на рівні об’єднаних територіальних громад плюс призначення в старостатах відповідних уповноважених осіб. Це дозволить не тільки приймати документи, а й вирішувати інші питання вразливих верств населення, – зауважила Людмила Корнієнко.

На сьогодні стовідсотково забезпечити прийом громадян готові лише 14 ОТГ Полтавщини. Усі інші працюють поки що на рівні 20-40%, тобто 80-60% звернень за соціальною допомогою надходять від населення безпосередньо до райуправлінь соцзахисту. Але до 1 серпня всі ОТГ повинні повністю взяти на себе цю функцію, переконана регіональна влада.

До речі, як уже зазначалося, документи з громад у райони будуть надходити в електронному вигляді.

– Головною перевагою такого механізму є скорочення терміну від моменту звернення до моменту одержання конкретного результату. Це дасть можливість 60% допомог, передбачених на сьогодні законодавством, призначати в одноденний термін, – сказала посадовиця.

На сьогодні до програми «Соціальна громада» вже приєдналися 15 ОТГ, у стадії приєднання – 13, у стадії опрацювання – 17. Повністю перейти на впровадження проєкту на Полтавщині планують до 20 вересня.

Альона Зимня

Сьогодні під час пленарного засідання 33-ої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання депутати розглянули питання «Про внесення змін та доповнень до програми «Опікуємось освітою» на 2017-2020 роки». Воно стосувалося, зокрема, удосконалення віддаленої форми навчання в регіоні.

– Під час карантину, коли всі перейшли на дистанційну освіту, ми провели опитування щодо проведення занять онлайн. Виявилось, що в багатьох закладах немає комп’ютерів. У п’яти не було інтернету. 30% викладачів не знали, як користуватись сучасними інструментами інформаційних технологій. Тому ми створили центр підтримки дистанційної освіти. Визначили перелік заходів, що потрібно зробити вперше. До осені в нас завдання – провести навчання й роботу з підготовки проведення дистанційної освіти на жовтень-листопад цього року. Оскільки в той час, можливо, буде повторне введення карантину, – розповіла директор Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації Віта Ковальська.

Як зазначали в Міністерстві освіти й науки України, у наступному навчальному році школи продовжать використовувати змішане навчання, тобто діти опановуватимуть предмети як безпосередньо в класах за партами, так і в онлайн-форматі. А у вересні на учнів чекає так зване коригувальне навчання, покликане перевірити рівень знань школярів, якого вони досягли за час карантину цієї весни.

Депутати облради погодилися, що вдосконалювати дистанційну освіту потрібно, і проголосували за внесення змін до програми «Опікуємось освітою».

Альона Зимня

Сьогодні Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект №2494 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій осіб». За це проголосували 239 депутатів.

Документ передбачає збільшення розміру допомоги на маленьких громадян держави, над якими встановлено опіку чи піклування, до двох із половиною прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку (4447,50 грн – до 6 років; 5545 грн – від 6 до 18 років), а також до трьох із половиною прожиткових мінімумів відповідно до віку на дітей із інвалідністю (6226,50 грн – до 6 років; 7763 грн – від 6 до 18 років).

Також народні депутати розширили коло осіб, які матимуть право на призначення державної соціальної допомоги на догляд відповідно до закону «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю». До переліку потрапили одинокі громадяни, які досягли 80-річного віку та які за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду і одержують пенсію відповідно до законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» або «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб». Державна соціальна допомога на догляд таким особам призначатиметься в розмірі 40% прожиткового мінімуму для людей, які втратили працездатність, за рахунок коштів держбюджету. Це 655 грн додаткових коштів до раніше запровадженої програми доплат пенсіонерам (500 грн).

Окрім того, у парламенті пообіцяли матеріальну підтримку малозабезпеченим сім’ям «на здобуття економічної самостійності». Її надаватимуть як одноразову безвідсоткову поворотну фінансову допомогу непрацюючій працездатній особі, тобто такій, яка за станом здоров’я здатна до активної праці й не працює, не служить, не здобуває освіту за денною формою навчання в закладах повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, із числа членів малозабезпеченої родини для організації підприємницької діяльності та виведення сім’ї з бідності. Порядок виплат у цьому випадку, їхній розмір та умови повернення визначатиме уряд.

Альона Зимня