Сьогодні в центрі «Дія.Бізнес» відбуватиметься масштабний форум «Робота є», під час якого можна буде проконсультуватися з кар’єрним консультантом, дізнатися, як скласти сучасне резюме або успішно пройти співбесіду, можливо навіть, отримати робоче місце. Захід покликаний розв’язати проблеми, із якими через повномасштабну війну зіткнулися як безробітні, так і роботодавці, допомогти надавачам і шукачам роботи знайти одне одного. Участь для всіх охочих безкоштовна за попередньою реєстрацією. Форум триватиме з 14:00 до 18:00.
Цю публікацію підготовлено за матерілами БО «Світло надії» в рамках проєкту «Програма економічної стійкості України», що реалізується в партнерстві з JERU (колаборація міжнародних неурядових організацій Welthungerhilfe та Concern Worldwide) за підтримки Швейцарії через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва.
У перший зимовий місяць “Екобус”, до якого жителі Полтавської громади здають батарейки та акумулятори, ртутні термометри, люменісцентні лампи, працюватиме з 9:30 до 17:00 на таких локаціях:
1.12 – с. Абазівка, вул. Шкільна, 4
4.12 – вул. І. Мазепи, 17, магазин «12 Вольт»
5.12 – вул. К. Цісик, 16 (Юрівка), магазин «Білий Ірбис»
6.12 – вул. І. Мазепи, 47/11, аптека «Тріоль»
7.12 – вул. Шведська, Павленківський парк
8.12 – вул. М. Бірюзова, 62, «Приват Банк»
11.12 – вул. Зіньківська, 16, магазин «АТБ-Маркет»
12.12 – вул. Котляревського, 15-А, магазин «МаркетОПТ»
13.12 – б-р Щепотьєва, 16, Полтавська НВК №16
14.12 – вул. І. Мазепи, 47/11, аптека «Тріоль»
15.12 – вул. Старий Поділ, 4, бізнес-центр «Поділ»
18.12 – с. Тахтаулове, вул. Незалежності, 2, біля магазину
19.12 – вул. Небесної Сотні, 91, Полтавський міський центр зайнятості
20.12 – с. Пальчиківка, вул. Центральна, 4, Будинок культури
21.12 – вул. Конституції, 13, «Мій лікар»
22.12 – вул. Європейська ,185, магазин «Сільпо»
25.12 – вул. Шевченка, 65, Полтава АС-2
26.12 – вул. Європейська, 66, компанія «Стар Лайн»
27.12 – вул. Сакко, 196, Полтавська фабрика тротуарної плитки
28.12 – с. Климівка, кінцева зупинка
29.12 – вул. Коряка, 3, магазин «МаркетОПТ»
Юлія Пархомець народилася в Полтаві, але все дитинство провела в бабусі та дідуся в селі. Змалку вона любила землю та допомагала батькам доглядати за квітами. Кілька років тому жінка нарешті наважилася переїхати в село до батьків, а потім разом з чоловіком придбала в сусідньому селі хату з великим полем, аби розвивати власне господарство.
Про фермерство жінка веде блог в Інстаграмі. Там Юлія ділиться тим, як правильно готувати в’ялені томати, вирощувати розсаду та робити шампанське з чорнобривців.
Тепер робота на землі стала справою її життя, а сама Юлія розповідає ШоТам, що зараз вона на своєму місці: «Іноді ми піддаємося поглядам інших людей, які часто кажуть, що з села треба їхати, бо тут немає перспектив для молоді. Але я спробувала, не побоялась, і від того мені дуже радісно».
Юлія Пархомець
Фермерка з Полтавщини, блогерка.
З копірайтингу в місті до села та фермества
– Усе своє дитинство я проводила у селі на дачі в бабусі та дідуся. Влітку я пасла каченят чи гусей. Дуже любила землю. Батьки вирощували на дачі квіти й продавали їх, тому я була привчена до цього з дитинства. З часом батьки переїхали в село на дачу та зробили там ремонт. Я жила в Полтаві з чоловіком, останні кілька років працювала копірайтеркою дистанційно. Я могла це робити будь-де, але праця була складна та монотонна, і я мала себе чимось наповнювати, аби відпочити. У мене постійно пекли очі, «кипіли» мізки. Я хотіла змінити сферу діяльності та проявляти свою творчість.
А ще ми з чоловіком завжди мріяли жити в будинку на своїй землі. Ми відкладали переїзд, аж поки п’ять років тому не дізналися, що в нас буде дитина. Тоді ми переїхали до батьків у село Обізнівка на Полтавщині, де я провела все дитинство. Але ми планували жити окремо, тому три роки тому знайшли гарну хатину в сусідньому селі Пузикове. Вона відразу нас підкорила, адже це близько до батьків, а ще там є велике поле на один гектар, аби займатися фермерством.
Юлія Пархомець з маленьким сином у теплиці. Фото з архіву Юлії
Тут жила гарна господиня, але чоловік помер, тому діти забрали її до себе. Вона не хотіла продавати цей дім, адже хвилювалася, що хату знесуть, аби засіяти поле. Проте коли дізналася, що ми хочемо тут жити, то відразу продала хату нам. Ми ще робимо там ремонт, але сподіваємося переїхати вже наступного року.
Почали з поля пшениці та сотні індиків
Працювати на землі ми з чоловіком почали в будинку батьків, і тут вже були теплиці для розсади. Землю в селі Пузикове ми засіяли пшеницею, щоб прогодувати сто індиків, яких вирощували на продаж. Коли продали індиків, то наступного року поле навпіл засіяли ячменем і полуницею. А далі ми почали займатися розсадою.
Юлія Пархомець з урожаєм полуниці кілька років тому. Фото з архіву Юлії
Весною в теплицях ми вирощуємо овочеву розсаду на продаж, а цього року почали займатися сухоцвітами: зі старого сінника зробили майстерню, де складали букети та зберігали їх. У сезон ми приймали замовлення через Instagram і відправляли по всій Україні. Букети із сухоцвітів зберігаються роками та не потребують води. Зворушує, коли їх замовляють на подарунок, часто для бабусь. За сезон ми продали більше двох тисяч букетів.
У блозі показую нашу роботу та сільську естетику
Коли ми почали займатися господарством, я вирішила вести блог в Instagram, що став майданчиком для продажу нашої продукції. Розповідала, як і що ми вирощуємо, щоб зацікавити людей та показати — можна в селі працювати на себе. А ще блог — це гарна можливість донести людям, наскільки важлива наша робота, аби її більше цінували. З часом я зрозуміла: читачам не лише цікаво дивитися, що ми вирощуємо, але й бачити наш побут, цінності, буденне життя та сільську естетику.
Юлія Пархомець з букетом сухоцвітів з власного поля. Фото з архіву Юлії
Через блог ми продавали варення з різними смаками: полунично-трояндове, полунично-м’ятне, із зеленого горіха; вишню та сливу в шоколаді; в’ялені томати та сливи. Під час пандемії люди багато купували варення зі смаком яблука та бузини. Частина плодоносних дерев є вдома в мами, а частину ми придбали разом з будинком у Пузиковому. Для себе ми готували шампанське з чорнобривців, і я ділилася рецептом з людьми — читачам дуже подобаються мої рецепти.
Виростили тисячі штук розсади й прихистили людей у будинку
Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми були шоковані та не розуміли, чи комусь буде потрібна наша робота. Сезон завжди в нас починається в лютому-березні, тому ми дали собі тиждень, щоб оговтатися, а в березні почали працювати.
За сезон 2022 року ми виростили понад 15 тисяч штук розсади, адже розуміли, що треба садити більше. Ми надсилали цю розсаду людям з деокупованих територій чи переселенцям, які мали землю. Магазини не працювали, люди тижнями сиділи в підвалах. Нам розповідали, що деякі люди раділи розсаді більше, ніж гуманітарці. Вони сподівалися, що коли щось посадять, то буде надія на нове життя.
Юлія Пархомець з урожаєм 2022 року. Фото з архіву Юлії
У нашому селі було багато переселенців. Спершу ми прийняли в нову хату одну сім’ю, яка прожила в нас місяць, а потім приїхали інші люди з Луганщини, які прожили в нас рік.
Ми ще робимо ремонт у нашій хатині та хочемо додати їй елементів етностилю. Я планую так відновити спогади з дитинства, яке я проводила в бабусі та дідуся в селі. Деякі речі купуємо, деякі реставруємо з хати. У хатині є дві печі — газова та глиняна — які ми хочемо обкласти кахлями, тому замовили їх у майстрів в Опішньому. Частину речей мені надсилають підписники, адже знають, що я хочу такий стиль хатини.
Жити в селі — це терапія
Найбільше в роботі мені подобається те, що я ближче до природи. Якби я працювала копірайтеркою й надалі, то не знаю, звідки брала б той ресурс, який мені зараз дає земля. Часто підписники питають, чи не сумую я за містом, а я не сумую зовсім і вже не уявляю свого життя без села й ферми. Варто лише спробувати раз покопирсатися в землі, і це затягує. Я вже не можу дочекатися весни й не знаю, як пережити цю зиму без роботи в полі.
Юлія Пархомець з урожаєм помідорів під час роботи в полі. Фото з архіву Юлії
Якщо є погані новини, то вони збивають з пантелику, але мені варто просто піти в поле вирвати бурʼян, і вже на душі легше. Життя в селі — це терапія для мене. Хоча я дуже втомлююся фізично, у мене болить спина, але ментально набагато легше. Крім фізичної втоми у фермерстві мінусом є нестабільність. Ми залежимо від погоди, хвороби рослин, граду чи заморозків — є багато ризиків.
Зараз я на своєму місці
Ми з чоловіком хочемо збільшити площу під вирощення сухоцвітів та розширюватимемо асортимент — продаватимемо не лише букетики, але й віночки. Їх можна буде використовувати як головні убори, для фотосесій чи як прикрасу в хаті. Також повернемося до тваринництва на фермі — заведемо індиків, курей, спробуємо виготовляти сир від наших кіз, яких ми купили місяць тому.
Юлія Пархомець з козами, яких придбали минулого місяця. Фото з архіву Юлії
Мріємо не переживати за своє майбутнє та жити в безпеці, а ще про перемогу, щоб всі повернулися з фронту живими. Я вірю, що будуть ще такі часи, коли ми радітимемо кожному дню, не хвилюючись за своє життя.
Знаю, що майбутнє за роботою на землі, бо вона може прогодувати кожного за будь-яких умов. Я зараз роблю те, про що завжди мріяла. Іноді ми піддаємося поглядам інших людей, які часто кажуть, що з села треба їхати, бо тут немає перспектив для молоді. Але я спробувала, не побоялась, і від того мені дуже радісно. Зараз я на своєму місці — там, де маю бути.
Для того, щоб зерно зберігалося довго, не втрачало своїх початкових якостей, його необхідно ретельно очистити та просушити. Спеціально для цього було створене обладнання – зерноочисний сепаратор. Виробник KMZ Industries займається випуском машин для очищення зерна, що відрізняються якістю, надійністю.
Загальний опис і переваги
Головний принцип роботи сепараторів зерноочисних – розподіл зерна, домішок відповідно до фізичних властивостей. Обладнання має спеціальні решітки, де під впливом повітряних потоків домішки відокремлюються від зерна. В результаті не залишається ні каменів, ні соломи, ні пилу і т.п. Залежно від конкретної моделі конструкція обладнання може відрізнятись. Загалом це корпус, вентиляційні системи, вхідний отвір.
Очистити зерно та запустити його подальшу переробку без сепараторів неможливо. Завдяки застосуванню сепараторів вдається:
позбутися сторонніх домішок;
захистити продукцію від пошкоджень;
знизити витрати у процесі виробництва;
підвищити якість.
Продукція від виробника KMZ Industries
Зернові сепаратори можуть бути різними за продуктивністю, типом очищення, наявністю допоміжних функцій та іншого. Також рекомендується звернути увагу на зерно, а саме його характеристики. Який обсяг передбачається очищати, якою є вологість продукту і т.д. У компанії KMZ Industries можна зернові сепаратори купити різного типу. Між собою вони різняться конструкцією і продуктивністю.
Серед різновидів пропонованого обладнання:
Машини для очищення зерна КБС. До цієї серії належать сепаратори, що можуть застосовуватися як у промисловості, так і сільському господарстві. Вони надійні, якісні та високопродуктивні.
Обладнання призначене для фермерського елеватора. Своє застосування воно знайшло на невеликих підприємствах завдяки своїм невеликим габаритам.
Повітряні. Завдяки повітряному потоку зерно швидко відокремлюється від наявних домішок.
Зерноочисні сепаратори можуть застосовуватись для очищення різних зернових культур. Все, що знадобиться – це решітки з активаторами. Така додаткова опція дозволить збільшити продуктивність.
Особливості застосування сепараторів для очищення зерна
Найкращі фахівці KMZ Industries працювали над створенням сепаратора для очищення зерна. Зерноочисний апарат від KMZ класичний, тип очищення – барабанний. Практично завжди в конструкції передбачено від 3 до 5 решіток. Їхня робота проходить відразу за кількома напрямками:
Сепаратор. Необхідний для того, щоб відокремити різні домішки від зерна.
Калібратор. Продукт, що надходить, поділяється за розміром. В результаті дрібні частинки залишаються з дрібними, а великі з великими.
Ворохоочисник. Від зерна відокремлюються сторонні предмети (солома, гілки тощо).
Можна використовувати варіанти в послідовному порядку, при необхідності кожен напрямок застосовується окремо. Чим більше решіток задіюється, тим меншою стає швидкість очищення. Але в цьому є свій плюс – зерно максимально чисте.
Сьогодні в обласному центрі почало працювати «Вікно життя». Це можливість для тих мам, які вирішили позбутися новонародженої дитини, здійснити своє бажання, але не зашкодити цим малюкові, зберегти його життя.
«Вікно життя» працює в Центрі спеціалізованої педіатричної допомоги Полтавської обласної лікарні ім. М.В. Скліфосовського за адресою: вул. Шевченка, 34. Воно доступне цілодобово. Залишити немовля тут можна анонімно, кримінальної відповідальності за це не передбачено. Дитину потрібно принести, покласти в ліжечко за дверима й відштовхнути, потім подзвонити та піти. Чергова медична сестра вийде й забере малюка.
На жаль, через повномасштабну війну кількість новонароджених, від яких відмовляються породіллі, за останні два роки почала зростати. На сьогодні в області в середньому це від 10 до 15 дітей щороку.
Сьогодні в Полтаві, у художньому музеї (галереї мистецтв) ім. Миколи Ярошенка, відбувся вечір пам’яті, вечір-реквієм «Історії Голодомору». Він присвячений 90-м роковинам від часу страшної трагедії українського народу – геноциду, масового голоду в Україні, який спричинили дії радянської влади.
Упродовж цього вечора присутніх ознайомили з історіями сімей кількох відомих у нашій державі політичних, громадських, культурних діячів: Олеся Бердника, Наталки Поклад і Сергія Плачинди. Спогади представила увазі відвідувачів викладачка Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка, акторка Ольга Чернявська. Її слова лунали як у повній тиші, так і з музичним супроводом від тріо бандуристок «Срібні струни» дитячої музичної школи №1 ім. Платона Майбороди.
– Це було настільки драматично, настільки душевно, дійсно передалося те, що відчували люди в ті роки, – поділилася враженнями від почутого й побаченого полтавка Інна Манойло.
У минулому столітті Україна пережила кілька голодних років, найстрашнішими з яких стали 1932-1933. У цей період, за словами першого заступника міського голови Валерія Пархоменка, Полтавщина, наприклад, втратила майже все населення – понад мільйон осіб. Тож завтра, 24 листопада, о 16-й годині полтавці, як і жителі інших регіонів України, запалять тисячі свічок пам’яті на згадку про тих, кого забрав Голодомор…
Напередодні 90-х роковин голодомору в Україні Навчально-науковий інститут журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка назвав імена лауреатів відзнаки «Медаль Ґарета Джонса. Правда і Честь».
Цього року почесною нагородою відзначили третього президента України, ініціатора вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні на державному рівні, автора книги «Недержавні таємниці» та інших публікацій, де висвітлено тему голодомору-геноциду Віктора Ющенка; правозахисника, публіциста, очільника Національної асоціації дослідників голодомору-геноциду в Україні в 1994 – 2000 роках, автора публікацій про голодомори в Україні, Героя України (посмертно) Левка Лук’яненка; літератора, головного редактора «Української літературної газети», автора публікацій про голодомори на Житомирщині, голову Національної спілки письменників України Михайла Сидоржевського, а також жарнуліста й дослідника, науковця, автора сотень журналістських публікацій про голодомор і політичні репресії проти українців, приват-доцента Українського Вільного Університету (Мюнхен, ФРН), лохвиччанина Олександра Панченка.
Довідково: Відзнака «Медаль Ґарета Джонса» – це недержавна нагорода з особливим статусом, започаткована на згадку про відомого валлійського журналіста, який першим розповів світові про трагічні події в нашій країні 1932-1933 років для вшанування й нагородження журналістів, видавців, науковців, доброчинців за вагомий внесок у дослідження голодоморів в Україні, сприяння відновленню історичної правди про трагічне минуле України.
За матеріалами Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті
Близько 15 тисяч відвідувачів і понад півмільйона гривень – із такими здобутками «Містохаб» завершив фестивальний сезон цього року. Тривав він п’ять місяців.
Підбиваючи підсумки, організатори розповіли про результати роботи й плани на майбутнє: для полтавців знову готуюсь щось цікаве.
Якщо брати в цифрах, то фестивальний сезон «Містохабу» – це:
6 фестивалів;
14 500 гостей;
468 085 грн для Збройних сил України;
224 320 на відновлення історичної будівлі «Містохабу» (посилення перекриттів, енергопотужності, повна заміна підлоги, тинькування стін, заміна системи опалення, вікон, електропроводки, встановлення вентиляції, косметичні роботи);
80 крафтовиків і 20 закладів.
Для полтавців та гостей міста виступали зіркові гості: Latexfauna, Арсен Мірзоян, KRUTЬ, АСАФАТОV, Nazva, ENLEO, Tember Blanche та інші.
– Цей сезон закарбується в памʼяті тільки найприємнішими спогадами. Він видався різним, але так само неймовірним, тож закінчуємо сезон із теплими емоціями й величезною вдячністю учасникам та гостям. Окрема вдячність Силам оборони України, завдяки яким ці зустрічі взагалі можливі, – зазначили організатори.
Гра в онлайн казино Pointloto з мобільного телефону – це найновіший та найпопулярніший напрямок у світі азартних розваг. Вона дозволяє гравцям отримати неймовірні переваги та можливості, доступні лише у цій формі гри. У цій статті ми розглянемо кілька ключових переваг гри онлайн казино зі свого мобільного телефону. Також ознайомтеся з перевагами Pointloto мобільної версії та вхід.
Практичність та зручність
Головна перевага гри в онлайн казино Pointloto з мобільного телефону – це практичність та зручність. Вам більше не потрібно сидіти за комп’ютером або носити з Pointloto мобільної версії і входу в нього ноутбук. Просто дістаньте свій смартфон із кишені та починайте грати в улюблені ігри. Мобільна версія казино оптимізована для роботи на різних мобільних пристроях, тому ви отримаєте максимальну насолоду від геймплею.
Миттєвий доступ до ігор
Ще одна важлива перевага – це миттєвий доступ до ігор. Незалежно від того, де ви знаходитесь, ви можете легко підключитися до інтернету та одразу розпочати гру. Більшість онлайн казино мають свої мобільні програми або чуйний дизайн сайту, що дозволяє запускати ігри прямо у браузері вашого мобільного пристрою.
Великий вибір ігор
Онлайн казино Pointloto пропонує величезний вибір азартних ігор доступних для гри на мобільному пристрої. Ви можете вибрати будь-яку гру – слоти, рулетку, блекджек, покер та інші – і насолоджуватися неповторним геймплеєм та високими шансами на виграш. До того ж, розробники ігор постійно випускають нові ігри та оновлення, щоб задовольнити навіть найвибагливіших гравців.
Бонуси та акції
Мобільні гравці також можуть скористатися різними бонусами та акціями, що надаються онлайн казино. Деякі казино пропонують спеціальні бонуси лише для мобільних гравців, такі як безкоштовні обертання та бездепозитні бонуси. Крім того, у вас завжди є можливість брати участь у регулярних акціях та отримувати додаткові призи та винагороди.
Безпека
Багато людей турбуються про безпеку гри в онлайн казино, але з мобільними казино немає необхідності турбуватися. Більшість онлайн казино використовують передові технології шифрування даних, щоб захистити вашу особисту інформацію та транзакції. Ви можете бути впевнені у безпеці своїх даних та зосередитися на грі.
Насамкінець, гра в онлайн казино Поінт лото з мобільного телефону є справжнім проривом у світі гемблінгу. Вона пропонує гравцям зручність, практичність, різноманітність ігор, бонуси та акції, а також безпеку. Якщо ви ще не спробували грати в онлайн казино зі свого мобільного телефону, зараз саме час почати і насолодитись усіма її перевагами.
УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЬ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ
Учора в обласному центрі, у концерт-холі «Villa Крокодила», виступав легендарний гурт «ТіК» із програмою, до якої ввійшли мікс старих хітів («Біла хмара, чорна хмара», «Альо-на», «Олені», «Свєта», «Апрєль», «Не цілуй», «Вчителька» та ін.) і пісні з нового альбому колективу під назвою «18+». Остання обумовлена тим, що цього року гурту виповнилося 18 років.
Із нагоди такої річниці артисти, які нарешті змогли зібратися в повному складі (дехто з них служив, а дехто й досі служить у ЗСУ), влаштували великий тур містами України. Загалом планують об’їхати 23 населених пункти. Полтава стала вже 20-ю на цьому шляху. Далі – Запоріжжя, Дніпро та Київ.
Одним із завдань гастролей артисти поставили перед собою зібрати кошти на кілька автомобілів для Збройних сил України. За час свого волонтерства, яким займається з 2014 року, колектив уже зумів придбати для армії близько сотні машин. І надалі продовжує цю справу. У Полтаві заради збору в концерт-холі встановили скриньку для донатів і влаштували аукціон. Продавали на ньому бейджик-перепустку з підписом фронтмена Віктора Бронюка, марку з серії «Слава ЗСУ», фірмові футболки гурту, картину з кремлем, що палає, і підписом головнокомандувача Збройних сил, а також гітару з підписами всіх членів «ТіК».
Відвідувачі заходу охоче підтримали ініціативу колективу, та й самих виконавців від щирого серця заряджали позитивними емоціями, активно танцюючи й співаючи під запальних «Кацапів», «Сірожине пірожине» й інші хіти. Артисти теж викладалися на повну: постійно перебуваючи в русі, вони не раз витирали рушником піт із чола та освіжалися водичкою. І, звісно, насолоджувалися драйвом, який подарувала їм Полтава.
Юлія Пархомець з букетом сухоцвітів з власного поля. Фото з архіву Юлії
На жаль, через повномасштабну війну кількість новонароджених, від яких відмовляються породіллі, за останні два роки почала зростати. На сьогодні в області в середньому це від 10 до 15 дітей щороку.
