На Полтавщині запрацював перший інтерактивний радар

У Мачухах неподалік від школи почав працювати перший у регіоні інтерактивний радар. Про це повідомило Агентство місцевих доріг Полтавської області на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук». Новація – черговий крок із впровадження заходів із безпеки руху в регіоні.

Інтерактивний радар являє собою інформаційне табло для вимірювання швидкості в населеному пункті.

– Якщо автомобіль рухається за правилами, табло показує швидкість зеленим кольором і з’являється смайлик. Якщо перевищує – відповідно, червоним. Тобто ідея в тому, щоб додатково звертати увагу водіїв на допустиму швидкість у населених пунктах, – сказав директор агентства Олексій Басан.

Фіксування порушень Правил дорожнього руху таким приладом штрафів не передбачає. У даному випадку мова йде про самодисципліну та відповідальність водіїв.

Наразі радар працює в тестовому режимі. Якщо новація виявиться ефективною, підприємство плануватиме встановлення таких приладів у інших населених пунктах.

Інтерактивний радар працює на сонячних батареях. Розрахований він на температурний режим від -30 до +70 градусів. Без сонця акумулятори прослужать зо два тижні. Дистанція вимірювання в приладу – до 200 м. Вартість одного радару – близько 200 тис. грн. Встановили його коштом Агентства місцевих доріг і Мачухівської об’єднаної територіальної громади.

Альона Зимня

На Полтавщині думають, як врятувати палац Муравйових-Апостолів

Садиба Муравйових-Апостолів у селі Хомутець Миргородського району – під загрозою знищення. У неї зруйновані стіни, покрівля та фасад. Обласна влада хоче врятувати цю пам’ятку архітектури державного значення, тому провела нараду, на якій обговорили можливі шляхи її збереження. Участь у ній взяли заступник голови Полтавської облдержадміністрації Катерина Рижеченко депутати обласної ради, представники її управління майном, Департаменту культури, мистецтв і туризму ОДА, Полтавської державної аграрної академії, Хомутецького ветеринарно-технологічного коледжу, що їй підпорядкований.

За словами учасників наради, для збереження пам’ятки є кілька шляхів: передати будівлю в комунальну власність області, залучити інвесторів чи сконтактувати з одним із нащадків Муравйових-Апостолів, який проявляв зацікавленість у збереженні родового майна.

– Маємо облікову документацію на цей об’єкт. Це вже база, із якою можемо напрацьовувати подальші кроки з Міністерством культури та інформаційної політики й Міністерством освіти й науки. Можлива консервація будівлі, щоб зберегти те, що нині залишилося, – зазначила Катерина Рижеченко.

– Нині держава не робить кроків назустріч, щоб урятувати палац. Я реаліст, не знаю таких бізнесменів, які б вклали сюди кошти. Після вкладень має бути віддача. Тому, на мою думку, єдиний варіант – передати об’єкт у область. Якщо вдасться взяти її на баланс, звертатимемося до депутатів із проханням виділяти кошти з обласного бюджету, виходити на європейські гранти з відновлення культурної спадщини, – сказав заступник голови облради Анатолій Ханко.

А заступник директора Департаменту культури , мистецтв і туризму – начальник управління розвитку туризму, музейної справи та охорони культурної спадщини Інна Шерстюк зазначила, що її служба готова сприяти в підготовці відповідних документів.

Також на нараді обговорили питання щодо виготовлення документації із землеустрою, яка є основою для оформлення права користування земельною ділянкою, повідомили в ОДА.

Нагадаємо, питання порятунку палацу не можуть вирішити вже понад 10 років.

 

 

Альона Зимня

У регіоні запроваджуватимуть систему екстреної допомоги за єдиним телефонним номером

На Полтавщині працюють над запуском загальної по області системи екстреної допомоги за єдиним номером телефону. У зв’язку з цим на пленарному засіданні 33-ої сесії обласної ради сьомого скликання депутати підтримали внесення змін до регіональної Програми захисту населення й територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню на 2017-2020 роки. Відповідно до неї тепер на виготовлення проєктно-кошторисної документації, будівництво та забезпечення функціонування зазначеної системи з обласного бюджету виділять 350 тис. грн.

– Полтавщина реалізовувала й продовжує втілювати пілотні проєкти в різних сферах: медичній, соціальній, професійно-технічній освіті тощо. Область довела, що може впроваджувати їх якісно й ефективно. Ми готові на території регіону втілити ще одну ініціативу – створити систему екстреної допомоги за єдиним телефонним номером. Вона необхідна для поліпшення оперативного реагування служб і корисна для жителів області, – зазначив голова облдержадміністрації Олег Синєгубов.

Служба має стати єдиним центром екстреного реагування, координуватиме дії поліції, рятувальних служб, пожежної охорони, швидкої медичної допомоги. На Полтавщині її створення починатимуть із модернізації служби «101».

– Будувати нових приміщень не потрібно, необхідно поліпшити технічне забезпечення. 34 підрозділи, підпорядковані обласному управлінню Державної служби з надзвичайних ситуацій, забезпечені якісним інтернетом, але зв’язок у них аналоговий. Тобто на місцях це звичайний телефон, поряд із ним сидить працівник, який виконує обов’язки диспетчера. На аналоговому зв’язку втрачаються хвилини, які багато значать у оперативному реагуванні. А це – життя людей. Водночас складно координувати людей і техніку, які виїжджають на місця, – розповів заступник голови ОДА Євген Греков.

Він також зауважив, що поліція, екстрена медична допомога вже працюють на цифровій основі. Тож після технологічного вдосконалення рятувальної служби буде легше з’єднати всі однією програмою. Автоматизоване робоче місце оператора створять у кожному підрозділі. Будуть цифрові автоматичні телефонні станції для обробки сигналів.

– Завдяки єдиній системі поліпшиться координація роботи всіх служб, а людям не потрібно буде звертатися до кожної з них окремо. Людина телефонуватиме на один номер і розповідатиме, що відбувається. Оператор вноситиме інформацію до системи й відповідно до ситуації спрямовуватиме на місце події екіпаж «швидкої», поліції, рятувальників чи кілька служб відразу. Оператор має чітко розуміти логістику, де розташований найближчий підрозділ, необхідний для залучення. У служб буде спільний чат, у якому вони зможуть оперативно аналізувати ситуацію й координувати діяльність. Крім того, для роботи використовуватимуть захищені планшети, на них надходитиме інформація про об’єкт, подію. Рятувальники матимуть нагрудні камери. Таким чином, із центру супроводу надзвичайної ситуації можна буде бачити, що саме відбувається на даний момент. Буде двосторонній зв’язок, аби за потреби вносити корективи в дії пожежників, поліцейських, медиків. Авто обладнають GPS-трекерами, – сказав посадовець.

Нагадаємо, згідно з Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом до 2021 року в нашій державі має запрацювати чергово-диспетчерська система екстреної допомоги населенню за єдиним безплатним телефонним номером 112. В Україні діє закон «Про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112». Така система функціонує в країнах-членах Європейського Союзу. Подібна служба порятунку – 911 – є у США.

За матеріалами Полтавської обласної державної адміністрації

 

 

У Японії презентували фільм, до якого ввійшов сюжет, відзнятий на Полтавщині

У Країні сонця, що сходить, представили увазі глядачів науковий фільм «Залізна путь» («The Iron Road») японської мовної корпорації NHK WORLD-JAPAN, один із сюжетів якого присвячений Більському городищу – грандіозному поселенню лісостепової Скіфії.

– Дослідники виявили торгове сполучення, яке старше за Шовкову дорогу, – Залізний шлях, що з’єднував Західну Азію та Японію. Фільм демонструє археологічні пам’ятки та вишукані артефакти раннього залізного віку, підкреслюючи роль заліза у формуванні історії. Цей дивовижний метал перетворювали у вражаючу й смертоносну зброю війни, проте водночас його використання сприяло миру та торгівлі, вдосконалюючи способи подорожей та вирощування їжі, – йдеться в повідомлення на сторінці історико-культурного заповідника «Більськ» у соціальній мережі «Фейсбук».

Зйомки Більського городища відбувалися, нагадаємо, у липні 2019 року. Тоді Полтавщину відвідав відомий японський науковець та археолог, директор Дослідницького центру культури заліза Східної Азії Ясуюкі Муракамі, за участі якого проводили роботу над фільмом, який планували показати під час відкриття Олімпіади в Токіо.

Альона Зимня

Театр ляльок вийде з карантину на місяць і піде на канікули

У суботу, 20 червня, Полтавський театр ляльок відновить свою роботу після карантину в традиційному форматі. Першою глядачам у залі представлять виставу «Ще раз про Червону Шапочку». Вартість квитка – 40 грн.

Постановки можна буде побачити лише у вихідні. Та й то недовго – уже на неділю, 12 липня, призначене закриття театрального сезону. Фіналити будуть виставою «Попелюшка».

Альона Зимня

До 1 серпня прийом населення для призначення соціальних допомог планують повністю перекласти на ОТГ

Тривалий час функція з прийому громадян для призначення державних соціальних допомог, як, власне, і саме призначення та виплата, була покладена на районні управління соцзахисту населення. Однак реформа децентралізації внесла в цю систему певні корективи.

– Я, на жаль, не можу на сьогодні повідомити конкретні структуру й модель органів соціального захисту населення, особливо районного рівня, які будуть після децентралізації. Однак із упевненістю можу сказати, що відповідно до законодавчих актів, проєктів законодавчих актів за органами соціального захисту населення, яку б вони модель після децентралізації не прийняли, залишаються функції з питань призначення та виплати державних соціальних допомог. А функція з прийому громадян для призначення таких допомог переходить до повноважень об’єднаних територіальних громад, – розповіла директорка Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації Людмила Корнієнко.

Це робиться для того, щоб із укрупненням районів людям не доводилося їздити до далекого райцентру, аби подати документи на призначення допомоги від держави, щоб вони могли все це зробити на місці. А ще – щоб швидше отримували результат.

Новий спосіб роботи торік випробували на собі п’ять ОТГ Полтавщини. Це Шишацька, Омельницька, Піщанська, Білоцерківська та Пирятинська. Саме вони взяли участь у пілотному проєкті, що здійснювався на рівні Міністерства соціальної політики в рамках впровадження програми «Соціальна громада», яка приходить на зміну старій моделі функціонування органів соцзахисту.

– Це дало нам можливість забезпечити на рівні ОТГ прийом громадян і передачу їхніх заяв із пакетами документів, які необхідні для призначення будь-якого виду допомоги (наразі їх 67), в електронному вигляді в органи соціального захисту населення, які є структурними підрозділами райдержадміністрацій. Також ми взяли участь у пілоті, який впроваджується через міністерство, щодо забезпечення технічним оснащенням ОТГ, які готові впроваджувати програму «Соціальна громада». Торік таку допомогу в нас одержали 14 об’єднаних територіальних громад, у поточному році плануємо забезпечити ще 16. Крім того, нині ми маємо інформацію про рекомендовану структуру, яка повинна діяти на рівні ОТГ для забезпечення прийому громадян. Наразі у 25 об’єднаних територіальних громадах діють відділи соціального захисту населення, у 28-ти введені посади уповноважених осіб із питань соціального захисту, є такі посади й при кожному старостаті (у нас їх 141), створено 15 центрів надання адміністративних послуг у ОТГ, де теж мають можливість приймати громадян. Але найбільш дієва форма, я вважаю, – це створення відділів соцзахисту на рівні об’єднаних територіальних громад плюс призначення в старостатах відповідних уповноважених осіб. Це дозволить не тільки приймати документи, а й вирішувати інші питання вразливих верств населення, – зауважила Людмила Корнієнко.

На сьогодні стовідсотково забезпечити прийом громадян готові лише 14 ОТГ Полтавщини. Усі інші працюють поки що на рівні 20-40%, тобто 80-60% звернень за соціальною допомогою надходять від населення безпосередньо до райуправлінь соцзахисту. Але до 1 серпня всі ОТГ повинні повністю взяти на себе цю функцію, переконана регіональна влада.

До речі, як уже зазначалося, документи з громад у райони будуть надходити в електронному вигляді.

– Головною перевагою такого механізму є скорочення терміну від моменту звернення до моменту одержання конкретного результату. Це дасть можливість 60% допомог, передбачених на сьогодні законодавством, призначати в одноденний термін, – сказала посадовиця.

На сьогодні до програми «Соціальна громада» вже приєдналися 15 ОТГ, у стадії приєднання – 13, у стадії опрацювання – 17. Повністю перейти на впровадження проєкту на Полтавщині планують до 20 вересня.

Альона Зимня

Полтавський «Екобус» прийматиме більше видів відходів

В обласному центрі планують розширити перелік небезпечних відходів, які можна буде здати в «Екобус». Про це в ефірі «Сніданку з «1+1» розповів заступник міського голови Полтави з питань діяльності виконавчих органів (питань житлово-комунального господарства) Олексій Чепурко. Наразі працівники комунальники приймають відпрацьовані акумулятори, батарейки, ртутні термометри та люмінесцентні лампи. Останніх, наприклад, за місяць назбирується близько 2000, градусників – до сотні та з півтонни батарейок і акумуляторів. Платити за утилізацію таких відходів полтавцям не потрібно, роботу спецтранспорту фінансують із міського бюджету.

– Ми зараз розробляємо з екоактивістами програму. На серпень планується сесія міської ради. Прийматимемо зміни, хочемо розширити список. Збираємося додати електронну побутову техніку, медичні відходи тощо. Дуже сподіваємося, що депутати підтримають нашу ініціативу та внесуть зміни в програму, – розповів Олексій Чепурко.

Нагадаємо, у другій половині червня «Екобус» працює за таким графіком:

15.06 – вул. Гожулянська, 26 («Хуторок»);

16.06 – с. Івонченці (Будинок культури);

17.06 – вул. Європейська, 66 («СтарЛайн»);

18.06 – вул. Європейська, 185 («Фуршет»);

19.06 – вул. Великотирнівська, 35/2 («Екомаркет»);

22.06 – вул. 23 вересня («Універсам Полтава»);

23.06 – с. Червоний Шлях («Салтівський»);

24.06 – вул. Мазепи, 17 («12 вольт»);

25.06 – вул. Героїв Сталінграда, 30 («АТБ-Маркет»);

26.06 – вул. Дмитра Коряка, 3 («МаркетОПТ»);

30.06 – с. Климівка (кінцева зупинка).

Альона Зимня

Полтаві допоможуть звільнити місто від домашнього насильства

Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) в Україні оголосило результати відбору міст-партнерів для участі в програмі «Міста, вільні від домашнього насильства» на 2020-2021 роки. Полтава – одна з десяти переможців. Крім того, до цієї кагорти ввійшов іще один населений пункт нашої області – Кременчук. Про це стало відомо зі сторінки фонду в соціальній мережі «Фейсбук».

Загалом у відборі взяли участь 32 міста. Конкурс поводили у 12 регіонах, які охоплює географія програми. Окрім вищеназваних, перемогу в ньому здобули такі населені пункти: Вінниця, Дніпро, Костянтинівка, Краматорськ, Львів, Мелітополь, Покровськ і Сєвєродонецьк.

У рамках програми «Міста, вільні від домашнього насильства» найближчі два роки UNFPA допомагатиме городянам розбудовувати локальну систему запобігання та протидії домашньому насильству й насильству за ознакою статі. Фонд планує сприяти у створенні та забезпеченні сталого функціонування спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб; підготовці фахівців, до компетенції яких належать питання запобігання й протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі тощо.

Альона Зимня

Представники влади та спорту здали кров для полтавців, а Червоний Хрест привітав активних донорів

Сьогодні голова Полтавської обласної державної адміністрації Олег Синєгубов зі своїми заступниками Дмитром Луніним, Катериною Рижеченко та Євгеном Грековим узяли участь у Всеукраїнській акції-марафоні «Перемога в нас у крові», що була започаткована Міністерством молоді та спорту й Товариством Червоного Хреста України. Також до ініціативи долучилися заслужений майстер спорту України, чемпіон світу з таїландського боксу Олег Приймачов, майстер спорту України з боксу Олександр Погребняк, працівники обласного центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх», управління Державної служби якості освіти в Полтавській області, учасники АТО, держслужбовці та молодь.

 

 

– Донорська кров потрібна під час операцій, потерпілим у катастрофах, онкохворим. Здаючи кров, ви рятуєте чиєсь життя. Приєднуйтеся до ініціативи. Одна година вашого особистого часу може додати комусь тисячі годин життя, – зазначив голова ОДА.

Дана акція проводиться в рамках відзначення Всесвітнього дня донора (14 червня). Стартувала вона 9 червня. Здати кров можна на обласній станції переливання крові з понеділка по п’ятницю з 8.00 до 14.00. Донором може стати здорова людина від 18 років і  вагою не менше ніж 50 кілограмів. Перед кровоздачею її обстежить терапевт, будуть зроблені гематологічні дослідження в лабораторії. Загальноприйнята доза для кровоздачі, яка не нашкодить здоров’ю, – 450 мл. Перед процедурою донору дадуть чай і печиво. Повторно кров можна буде здати через два місяці. Чоловікам рекомендовано це робити п’ять разів на рік, жінкам – чотири. Донори отримують два вихідні: перший – у день здачі крові, другий – коли зручно, а також кошти на харчування, повідомили в облдержадміністрації.

Крім того, сьогодні, як розповіла голова Полтавської обласної організації Товариства Червоного Хреста України Ірина Плюсніна, організатори акції привітали почесних і активних донорів. Нині звання «Почесний донор України» в області має 3241 особа, з них дві – «Заслужений донор України».

– За статистикою, більше донорів – із І та ІІ групами й позитивними резусами, що найбільш розповсюджені. Проте такої крові й більше потребують, використовують лікувальні заклади. В області працюють три заклади служби крові – у Полтаві, Кременчуці та Лубнах. Разом за рік заготовляємо приблизно 9,5 тонни донорської крові. Саме стільки потрібно, щоб задовольнити всі заклади регіону. Кров на Полтавщині здають близько 11 тисяч донорів, частина з них – не один раз на рік. Із початку 2020-го близько 500 донорів прийшли до нас уперше. Це й молодь, і люди середнього віку, – розповів головний лікар комунального підприємства «Полтавська обласна станція переливання крові» Володимир Рудіков.

Альона Зимня

У Музеї історії Полтавської битви виставили гравюри розробника ескізів гривні

Твори видатного українського художника, письменника, громадського діяча Василя Лопату в Україні, якого знають більше як митця, котрий займався розробкою ескізів для національної валюти, поповнили колекцію державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви». Закладу подарували 51 роботу, серед яких одними з найбільш цінних є гравюри з зображеннями гетьмана Івана Мазепи та князя Володимира Великого, що були розроблені автором як ескізи для гривні. До речі, саме українську валюту спеціальна комісія з естетики Міжнародного фінансового банку визнала найкрасивішою грошовою одиницею.

Робота над створенням гривні розпочалась у квітні 1991 року, коли творчому колективу українських художників і графіків запропонували розробити відповідні ескізи. На той момент Василь Лопата вже написав портрет гетьмана, хоча для цієї постаті, як йому говорили, час іще не настав. Та після проголошення Акту незалежності України в серпні 1991-го саме напрацювання цього митця відібрали серед інших варіантів і затвердили.

За час подальшого існування купюри номіналом 10 гривень із зображенням Івана Мазепи навколо останнього точилося чимало дискусій. Портрет, який створив художник, не був схожий на традиційний, що поширювався в літературі. За основу Василь Іванович узяв гравюру Бернінгрота, створену ще за життя гетьмана. А ще перед тим, як почати роботу над мистецьким образом, ретельно опрацював відповідні наукові видання.

Загалом доробок відомого художника налічує близько 700 творів образотворчого мистецтва, 75 проілюстрованих видань, оформлення української гривні, дипломатичного й українського паспортів. За ілюстрування «Кобзаря», якому присвятив п’ять років, Василь Лопата отримав Національну премію України ім. Тараса Шевченка. Ці ліногравюри виставлені тепер в експозиції Музею історії Полтавської битви.

Альона Зимня