В Україні до створення нових природоохоронних територій загалом позитивно ставляться 86% населення українських громад. 42% повністю підтримують такі ініціативи, а 44% скоріше підтримують, ніж ні.
Таким виявився результат дослідження, проведеного на замовлення громадської організації “Екодія” у 19 територіальних громадах різних регіонів України, у тім числі Полтавської, Диканської та Хорольської ТГ. У межах цього дослідження були опитані майже тисяча людей, перед цим проведені глибинні інтерв’ю з експертами.
“Ми хотіли зрозуміти, чому темпи створення нових об’єктів природно-заповідного фонду в Україні такі повільні. І побачили, що жителі громад часто не знають про свої заповідні території або не розуміють, навіщо їх створювати”, – розповів експерт зі збереження екосистем ГО “Екодія” Богдан Кученко.
Як зазначили в громадській організації, стратегічна ціль України зобов’язує до 2030 року мати 15% території під охороною. Це близько 9 млн гектарів. Наразі – менше ніж 7% площі країни. За останні п’ять років приріст природоохоронних територій становить у середньому лише 0,06% на рік. За таких темпів для досягнення цілі знадобиться понад 100 років.
Однією з головних перепон називають складну процедуру погодження нових об’єктів природно-заповідного фонду із громадами, які з реформою децентралізації стали розпорядниками більшості земель. Часто громади або не відповідають на запити, або побоюються втрати земель чи обмежень у використанні.
“Близько 40% респондентів вважають ризиком те, що створення природно-заповідного фонду призведе до вилучення землі. Але насправді в більшості випадків землю не вилучають, а лише встановлюють обмеження для збереження природи. І це дає гарантії, що землі не будуть знищені забудовою, розорюванням чи суцільними вирубками”, – пояснив Богдан Кученко.
Крім того, частина опитаних вважає неактуальним створення заповідних територій під час війни. Хоча парадокс у тому, що саме війна прискорила знищення природних територій, і захист природи зараз потрібен більше, ніж будь-коли.
“Є також перестороги щодо втрати робочих місць. Але водночас це шанс для громад створювати робочі місця іншого типу: у сфері охорони природи, науки та туризму, а також поліпшення якості життя за рахунок покращення екологічного стану громад”, – додав експерт.
Дослідження також показало, що в громадах майже відсутній діалог про створення природоохоронних територій: 88% опитаних заявили, що їм ніхто не пояснював, навіщо це потрібно, а понад 77% взагалі не брали участі в жодних зустрічах чи обговореннях на цю тему.
Люди на місцях переважно підтримують створення природоохоронних територій у своїх громадах. Водночас є багато застережень, які переважно стосуються вигаданих страхів, що є наслідком низького рівня екологічної освіти в Україні. Роз’язання цієї проблеми потребує налагодження системної комунікації між науковцями, чиновниками та населенням громад, із донесенням зрозумілих переваг, включно з новими можливостями для місцевого розвитку від створення конкретних природоохоронних територій.
Також важливо залучати представників органів місцевого самоврядування до пошуку можливостей для розвитку громади, разом зі збільшенням площі природно-заповідного фонду та планування конкретних кроків у цьому напрямку.
[wp_show_posts id=”1014722″]