Автор: v.s

Полтавською облдержадміністрацією спільно з обласною радою було ухвалене рішення щодо виплати додаткових коштів для оплати роботи працівників регіону, котрі безпосередньо задіяні в боротьбі з коронавірусною інфекцією. Про це повідомив журналістам на сьогоднішньому брифінгу голова ОДА Олег Синєгубов.
Такі премії отримають 144 працівники Полтавської обласної клінічної інфекційної лікарні. На це вже виділено 840 тис. грн. 22 лікарям буде нараховано по 7 тис. грн, 65 медичним сестрам – по 5 тис. грн, молодшому медичному персоналу (38 осіб) – по 4 тис. грн, іншим 19 працівникам – по 3 тис. грн.
Крім того, отримають доплати до заробітної платні 977 співробітники Полтавського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Загальний обсяг асигнувань становитиме 1,657 млн грн. 165 лікарям буде нарахована премія в розмірі 2 тис. грн, 680 медсестер одержать по 1,5 тис. грн, а молодший медичний персонал (132 особи) – по 1 тис. грн.
Виплачуватимуть ці кошти в травні за квітень.
Альона Зимня

28 квітня набрали чинності нові норми Закону України №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», що передбачають деякі зміни в процедурі здійснення платежів. Але вони жодним чином не вплинуть на більшість звичайних операцій із переказу грошей, запевняють у Національному банку України. Проблем із дистанційною оплатою житлово-комунальних послуг, податків, товарів та послуг чи іншими типовими переказами громадян, зокрема з картки на картку, виникати не повинно.

Детальніше розібратися в новаціях допоможуть відповіді на найбільш актуальні запитання, які підготував НБУ.

– Якщо громадянин має 10 тис. грн, які хоче переказати родичу чи знайомому, як він має це зробити та ідентифікуватися? Чи треба йти саме до відділення банку та з якими документами?

– Якщо громадянин має ці кошти на своєму рахунку, то краще здійснити безготівковий платіж на рахунок знайомого чи родича. Такі платежі здійснюються, як і раніше, без обмежень за сумою, адже власники банківських рахунків уже ідентифіковані та перевірені тими фінансовими установами, які їх їм відкривали. Таку сплату просто й зручно здійснити за допомогою дистанційних сервісів банку. Якщо ж громадянин має тільки готівку, тоді цей платіж можна зробити:

• у відділенні банку, маючи з собою паспорт;
• через пристрої з функцією прийому готівки – термінали самообслуговування, банкомати (далі – ПТКС), які технологічно зможуть забезпечити верифікацію платника. Якщо це, наприклад, ПТКС банку, у якому платник має картку, тоді банк зможе верифікувати його за допомогою такої картки.

У будь-якому разі фінансові компанії мають достатньо часу, щоб обладнати ПТКС різними технічними можливостями. Національний банк установив для цього тривалий перехідний період – до кінця 2020 року.

– Якщо переказуєш кошти родичу, треба робити переказ меншим за 5 тис. грн? Як часто можна робити перекази по 5 тис. грн?

– Безготівкові платежі з картки на картку чи з рахунка на рахунок, як і раніше, можна здійснювати без будь-яких обмежень, і дробити платежі на частини не потрібно. Власники банківських рахунків, до яких прив’язані платіжні картки, зараз уже є достатньо ідентифіковані. Фінансові установи мають інформацію про кожного власника рахунка, картки. Вони знають звичні операції з історії його платежів, мають інформацію, яку він сам надав банку, відкриваючи рахунок. Крім того, звичайні операції громадян на невеликі суми не є об’єктом фінансового моніторингу, позаяк це низькоризикові операції, банк їх не буде прискіпливо перевіряти. Натомість новий закон зміщує акцент на аналіз ризикових та великомасштабних операцій на суму понад 400 тис. грн. Більше того, НБУ ніколи не вимагав, щоб клієнти банків надавали інформацію про джерела походження коштів за звичайними операціями на невеликі суми.

– Чи заблокують платіжну картку, якщо клієнт двічі за день отримав на неї по 5 тис. грн від родича чи знайомого?

– Ні. Зарахування на карткові рахунки клієнтів, тобто звичайні операції українців, не є об’єктом перевірок для фінансового моніторингу. Вони не цікавитимуть банки. Мета закону зовсім у іншому. Фінустанови повинні акцентувати увагу на найвищих зонах ризику – операціях понад 400 тис. грн. Хоча й мають виконувати деякі технічні вимоги, наприклад, присвоїти кожній операції свій унікальний номер. Для цього в них буде достатньо часу – до кінця 2020 року. За цей період вони зможуть реалізувати всі технічні моменти.

– Якщо громадянин хоче переказати у відділенні банку готівкою понад 5 тис. грн, маючи при собі паспорт, чи повинен він підтвердити їхнє походження? Наприклад, переказуючи кошти за послуги, допомагаючи рідним тощо.

– Ні, не повинен. Національний банк ніколи не вимагав, щоб клієнти банків надавали інформацію про джерела походження коштів за звичайними операціями на невеликі суми. Громадянам не треба для кожного невеликого платежу мати при собі довідку про доходи чи інші документи. Це стосується не тільки переказу грошей іншим людям та оплати товарів і послуг, а й переказу коштів на власний рахунок. Підтверджувати походження фінансів треба лише під час великих – понад 400 тис. грн – операцій.

– Чи потрібна ідентифікація при переказі через термінали самообслуговування на карту, наприклад, 10 тис. грн?

– Такий платіж можна зробити у відділенні банку, маючи з собою паспорт, або через ПТКС, що технологічно забезпечить верифікацію платника (зчитає дані з його картки). Якщо ПТКС має такі функції, тоді можна спокійно здійснити операцію на ту суму, яка потрібна клієнту. Якщо ні, тоді в ПТКС буде встановлений ліміт, і громадянин просто не зможе переказати понад 5 тис. грн.

– Чи потрібна ідентифікація під час переказу з карти на картку 10 тис. грн?

– Ні, не потрібна. Адже всі власники карток вже ідентифіковані банками. Вони спокійно можуть здійснювати перекази, як і раніше, без жодних обмежень. Банки мають інформацію про них, знають звичні операції з історії платежів тощо.

– А як щодо поповнення кредитки через термінал?

– Це можливо. До 5 тис. грн у ПТКС можна поповнити готівкою рахунок або картку без ідентифікації платника. Від 5 тис. грн – через банківське відділення або ПТКС, що технологічно може забезпечити верифікацію платника (зчитати дані з його картки).

– Як бути з переказом з-за кордону на валютний рахунок? Чи є ліміти, обмеження?

– Оскільки йдеться про валютний рахунок наявного та вже ідентифікованого клієнта банку, жодних лімітів та обмежень валютним законодавством чи законодавством з фінансового моніторингу на зарахування коштів, перерахованих із-за кордону,  не встановлено, як і раніше.

– А як можна буде отримати переказ SWIFT на картку?

– Тут ідеться про переказ коштів у іноземній валюті, який здійснюється з рахунку на рахунок. Тобто це вже наявні ідентифіковані клієнти банку. Він уже має інформацію про них, вивчив та розуміє їхні звичайні операції. Якщо банку здасться переказ незвичним і в нього виникнуть запитання, необхідно буде лише пояснити банку суть операції.

– Чи потрібна ідентифікація під час купівлі товару в інтернет-магазині на 40 тис. грн, якщо це буде переказ на карту? Якщо поставка товару відбуватиметься через поштового оператора?

– Якщо оплата карткою здійснюється в інтернет-магазині за товар або послугу, то такий переказ коштів необхідно лише супроводити номером картки платника. Це один із винятків щодо ідентифікації, передбачений у законі.

– Чи потрібна ідентифікація під час переказу 10 тис. грн готівкою через міжнародну систему переказу?

– Так, при здійсненні цієї операції необхідно ідентифікувати та перевірити платника, тобто клієнту треба мати з собою паспорт та пояснити, що це за платіж, наприклад, зазначити в реквізитах, що це допомога родичам.

– Якщо йдеться про переказ понад 400 тис. грн, і немає підтвердження джерела їхнього походження, чи можуть рахунок заблокувати, а кошти на ньому – заморозити?

– Банк не блокує безпідставно рахунки клієнтів, якщо має про них усю необхідну інформацію. Відкриваючи рахунок, громадянин надає банку відомості про себе, свої доходи тощо. Банк щодня спостерігає та знає історію операцій клієнта й знає, які є звичними для нього. Тож, тільки тоді, коли йдеться про нетипову операцію, яка на відповідає фінансовим можливостям людини, банк звернеться за відповідними поясненнями. Якщо клієнт пояснить, що це, наприклад, результат отримання спадщини, то банк здійснить операцію, і громадянин зможе спокійно використовувати ці кошти.

– Чи можна робити платежі на благодійні цілі, наприклад, 10 тис. грн на лікування людям. Як тепер із цим буде?

– Усе буде, як і раніше. Жодних обмежень на безготівкові платежі закон не встановлює.

– Як тепер користуватися електронним гаманцем? Чи потрібно клієнту ідентифікуватися? І які документи слід показати? Чи треба ідентифікувати користувачів мобільних операторів?

– Так, ідентифікація та верифікація власників електронних гаманців буде потрібна. Але не таких гаманців, що використовуються абонентами для оплати мобільних послуг. Закон не встановлює вимог до мобільних операторів. Ідеться про клієнтів, які самостійно відкривають електронні гаманці, щоб здійснювати по них різні операції: купувати товари, платити за послуги. Таких користувачів фінансові установи повинні будуть до кінця року ідентифікувати та перевірити. Зазвичай для цього потрібен паспорт та ідентифікаційний код. Операції через такі гаманці будуть лімітованими, і, якщо клієнт дотримуватиметься цих обмежень, він зможе пройти спрощену ідентифікацію.

Загалом оновлений закон викликав дуже багато запитань у населення, зазначила перший заступник голови Національного банку України Катерина Рожкова та пояснила, у чому полягають новації для громадян і бізнесу.

Альона Зимня

Із 3 червня поточного року в Україні ввійдуть в обіг монети номіналом 10 грн, які поступово замінять відповідні банкноти. Це частина комплексного рішення Національного банку з оптимізації та оновлення банкнотно-монетного ряду гривні, що триває з 2014 року та має на меті забезпечити в країні більш надійні та захищені від підробок банкноти, зручність готівкових розрахунків та економію коштів для держави. Введення в обіг нових 10-гривневих монет завершить цей процес.

Завдяки комплексним змінам номінальний ряд гривні зрештою скоротиться до оптимального розміру. Усього в ньому залишиться шість номіналів монет (10 та 50 коп., 1, 2, 5 та 10 грн) і шість видів банкнот (20, 50, 100, 200, 500 та 1000 грн). Таке співвідношення є не лише зручним для здійснення розрахунків і задовольняє потреби української економіки в готівці, але й відповідає практиці провідних центральних банків Канади, Великобританії, Австралії, Данії, Угорщини, Чехії, Японії та інших країн.

Про причини заміни

Заміна банкнот на монети дасть змогу державі заощадити близько 1 млрд грн. Останні перебувають в обігу близько 20-25 років, тоді як у перших тривалість життя – у середньому один-два роки. Друкувати нові 10-гривневі банкноти Україні доводилося ледь не щороку, витрачаючи на це час і кошти. Карбувати ж монети необхідно буде значно рідше.

Про механізм заміни

Від 3 червня 2020 року монети номіналом 10 грн будуть дійсним платіжним засобом на території України, ними можна вільно розраховуватися в торговельній мережі або здійснювати операції в банках. На першому етапі Нацбанк планує ввести в обіг понад 5 млн 10-гривневих монет. Вони будуть розподілені між підрозділами НБУ в регіонах, які, у свою чергу, зможуть видавати оновлені грошові знаки своїм клієнтам. Громадянам не потрібно спеціально обмінювати банкноти номіналом 10 грн на відповідні монети. Вони зможуть необмежений час розраховуватися як новими, так і старими грошовими знаками. Поступово, через природне зношення, 10-гривневі банкноти будуть вилучатися з обігу, поки не залишаться тільки монети. Наразі в Україні користуються понад 179 млн паперових десяток.

Про дизайн та захист

Нова обігова монета – невелика за розміром (її діаметр становить 23,5 мм), легка (її вага – 6,4 г). Вона виготовлена з цинкового сплаву з гальванічним покриттям нікелем. Завдяки своїм збільшеним габаритам суттєво відрізняється від обігових монет номіналом 1, 2 та 5 гривень. На реверсі в неї зображений портрет українського гетьмана Івана Мазепи; на аверсі в центрі в обрамленні давньоруського орнаменту – номінал монети. Візуальні та тактильні елементи захисту – це дизайн аверсу й реверсу, оформлення гурта (відповідний тип рифлення) та дрібні елементи зображень, які складно відтворити в кустарних умовах. Під час автоматизованого перерахунку монет на спеціальному обладнанні для їхньої ідентифікації використовуються такі технічні характеристики: розмір, вага, а також «електромагнітний підпис» – електронний сигнал, характерний для того чи того матеріалу.

За матеріалами Національного банку України