На Великдень на Полтавщині запровадять додаткові обмеження в пересуванні громадян

Минулі вихідні, зокрема Вербна неділя, а також учорашній день показали, що населення області ще досить легковажно ставиться до загроз, які таїть у собі поширення коронавірусної інфекції. Відтак на Пасху полтавцям варто очікувати посилення карантинних заходів. Про це повідомив на традиційному брифінгу для представників ЗМІ голова облдержадміністрації Олег Синєгубов.

– Сьогодні на нараді з міністром розвитку громад і територій обговорили можливість застосування жорсткого обмежувального режиму на вихідні. Раніше це було зроблено в Чернівецькій і Тернопільській областях, а минулими вихідними в іще восьми регіонах України. Цього тижня буде аж три вихідні дні. Ми бачимо темп поширення коронавірусної інфекції в інших областях і не повинні допустити такого в нашому краї, – сказав очільник Полтавщини.

На сьогодні в регіоні офіційно підтверджено 26 випадків захворювання на COVID-19. Серед них десять у Кременчуку, дев’ять у Миргороді, чотири в Горішніх Плавнях, один у Машівці та два в Полтаві. Саме в обласному центрі виявлено за минулу добу один новий випадок зараження. Мова йде про 75-річну жінку, які перебуває у важкому стані в обласній інфекційній лікарні. Коло контактних осіб та джерело зараження пацієнтки наразі встановлюють.

Що ж до запроваджуваних додаткових обмежень, то вони стосуються пересування громадян і діятимуть з 13.00 години 18 квітня до 6.00 ранку 21 квітня. Якими саме будуть ці заходи, кожна область повинна вирішити самостійно на засіданні регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. На Полтавщині, за словами Олега Синєгубова, її проведуть найближчим часом.

Для довідки. Лише за 13 квітня в регіоні було складено 18 протоколів про порушення правил карантину – у Кременчуку, Полтаві та Полтавському районі. В основному вони стосувалися перебування в громадських місцях без масок і відсутності посвідчення особи. Загалом за весь період дії обмежень представники органів правопорядку склали майже 200 адмінпротоколів.

Альона Зимня

Зі скарбами полтавської землі пропонують ознайомитися онлайн

Краєзнавчий музей ім. Василя Кричевського запропонував своїм онлайн-відвідувачам альбом «Скарби землі Полтавської». У ньому представлені унікальні експонати давніх часів: епохи раннього, розвинутого й пізнього Середньовіччя та Козацької доби. Ці речі – предмети матеріальної культури, художнього ремесла, археологічні та нумізматичні реліквії полтавського краю. Усі вони виставлені в «Скарбниці» – експозиції «Унікальні предмети в колекції музею», що діє постійно. Більшість із цих робіт виявлена експедиціями місцевих археологів – власне, музейників, науковців академічних та вишівських пошукових колективів ХХ – початку ХХІ століть. На кілька нинішніх експонатів фахівці натрапили під час розвідкових обстежень, а окремі були знайдені за випадкових обставин.

За матеріалами Полтавського обласного краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського

Авто екстреної медичної допомоги дезінфікуватимуть озоном

Офіційний дилер одного з виробників автомобілів запропонував проводити озонацію машин екстреної медичної допомоги, які виїжджають на виклики до пацієнтів.

Як пояснили в комунальному підприємстві «Полтавський обласний центр екстреної медицини та медицини катастроф», озонація – це перспективний метод знезараження з використанням сильного окислювача – газу озону. Він має високу проникну здатність та бактерицидну дію, знищує мікроорганізми у 300-3000 разів швидше, ніж інші дезінфектанти. Газ стерилізує поверхню і водночас швидко перетворюється на кисень. Доведено, що озонування результативніше за кварцове чи ультрафіолетове опромінення.

Прилад виробляє озон із атмосферного повітря. Він простий у використанні, гарантує результат без жодної шкоди для людини. Його розміщують у салоні, зачиняють вікна та двері й швидко та якісно здійснюють обробку.

Графік, згідно з яким автомобілі ЕМД будуть проходити озонацію в автосалоні офіційного дилера, наразі перебуває в розробці.

За матеріалами пресцентру Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА

Залишайтесь удома заради Бога, або Церкви проситимуть зачинити для відвідувань на Великдень

Незважаючи на численні заклики представників влади та медичних працівників дотримуватися вимог карантину, залишатися вдома на вихідні, серед іншого на Вербну неділю, не ходити до храмів, щоби за традицією відстояти святкову службу та освятити гілля, чимало полтавців прийшли до церков.

– Ми ще не знаємо, чим це для нас обернеться, – зазначив на сьогоднішньому брифінгу для представників засобів масової інформації голова обласної державної адміністрації Олег Синєгубов. – Наразі вживатимемо всіх заходів, щоб такого не було на Великдень.

По-перше, за словами очільника Полтавщини, планується посилити патрулі Національної поліції. Вони слідкуватимуть, щоб люди дотримувалися всіх вимог карантину. Порушники притягатимуться до адміністративної відповідальності.

Упродовж Вербної неділі правоохоронці склали 11 адмінпротоколів через недотримання правил карантину. Усі – у Кременчуку, де нині найбільша кількість лабораторно підтверджених випадків інфікування коронавірусом. У суботу таких протоколів було 15, у Кременчуку та Полтаві. Один із них – за порушення умов самоізоляції, решта – за появу в громадських місцях без маски, порушення правил перевезення пасажирів і торгівлі.

– По-друге, ми комунікуватимемо з представниками церков, щоб храми були все ж таки для відвідування зачинені. Богослужіння транслюватимуть онлайн, по телебаченню, – сказав голова ОДА.

Крім того, у регіоні планується розмістити соціальну рекламу «Великдень вдома». Як повідомили в Департаменті інформаційної діяльності облдержадміністрації, для цього збираються використати 30 бігбордів і 9 сітілайтів у різних районах області. Чи це буде в населених пунктах, чи уздовж доріг між ними, вирішуватиме влада на місцях.

– Я закликаю полтавців бути сумлінними та відповідальними. Саме від нашої спільної поведінки, від кожного з нас залежить, як швидко ми зможемо вийти з карантину, – звернувся до жителів краю Олег Синєгубов.

Альона Зимня

Олімпійській чемпіонці з Гадяччини – 71

12 квітня виповнився 71 рік Катерині Нагірній (Куришко) – заслуженому майстру спорту СРСР, олімпійській чемпіонці з веслування на байдарці-двійці, котра золоту нагороду здобула 1972-го, на ХХ Олімпійських іграх.

Вона народилася в невеликому селі Тепле Гадяцького району. Веслуванням на байдарках стала займатися з 17 років, коли приїхала на навчання до Харкова. За дуже короткий час – із 1966-го, коли, власне, почала відвідувати секцію спортивного товариства «Динамо», де тренерами працювали Михайло та Надія (рідна сестра Катерини) Козлови, до 1972 року – молода спортсменка стала чемпіонкою України (1969), чемпіонкою СРСР (1971, 1972) та чемпіонкою світу в складі байдарки-четвірки, а також бронзовою призеркою на байдарці-двійці (1971).

Мюнхенська Олімпіада – 1972 всім її учасникам запам’яталася як дуже насичена в усіх аспектах. Вона була непростою вже від старту. Місто в багатьох асоціювалося з нацизмом, агресією. Перед збірною СРСР було поставлене завдання завоювати 50 золотих медалей до 50-річчя встановлення радянської влади (забігаючи наперед, скажемо, що рівно стільки в підсумку й було).

У веслуванні на байдарках жінки боролися за два комплекти нагород. Обидва золотих отримали спортсменки Союзу. На байдарці-одиночці ніхто не зміг випередити Юлію Рябчинську, а на двійці Катерина Нагірна в парі з досвідченою веслувальницею, дворазовою олімпійською чемпіонкою Людмилою Хведосюк-Пінаєвою не залишила жодних шансів прямим конкурентам – німецькому та румунському екіпажам. Як пригадує Катерина Сергіївна, переживали тоді дуже сильно. У двійці збірна не перемагала останні 12 років, тому «хоч і сиділа другою в байдарці, але працювала на більше, випереджаючи власний темп, так хотілося перемогти».

До речі, у ХХ Олімпійських іграх брала участь найбільша кількість вихідців із Полтавщини: Тамара Пангелова (Дунайська) бігла дистанцію 1500 м, Надія Ткаченко змагалася в легкоатлетичному п’ятиборстві, Володимир Стерлік виступав у академічному веслуванні та Борис Онищенко, який став олімпійським чемпіоном у командному заліку, здобув «срібло» в особистому заліку з сучасного п’ятиборства.

Згодом до скарбнички нагород Катерини Сергіївни додалося ще дві срібні медалі – чемпіонату світу 1975 року у веслуванні на байдарці-двійці та четвірці.

Після завершення спортивної кар’єри Катерина Нагірна працювала тренером, згодом перейшла до Держкомспорту України.

2015 року під час нагородження переможців національного конкурсу «Герої спортивного року – 2014» олімпійську чемпіонку відзначили в номінації «Спортивна слава України».

За матеріалами Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського

ПЦУ розповіло вірянам, що робити з освяченням верби та пасок

Священний Синод Православної Церкви України ухвалив рішення не проводити цього року в храмах загальне освячення верби та великодніх страв. Про це йдеться на офіційній сторінці ПЦУ в соціальній мережі «Фейсбук».

– Обираючи між повним закриттям храмів і забороною на проведення богослужінь, як це є зараз у багатьох країнах, та обмеженою карантинними приписами можливістю звершувати богослужіння – для блага повноти Помісної Церкви, турбуючись як про тілесне, так і про духовне здоров’я вірних і всього суспільства, розсудливим є прийняти останнє, – сказано в повідомленні.

Відтак звичайні спільні посвячення верби та великодніх страв для мирян у храмах і на прихрамовій території, аби не допускати скупчень, проводити не будуть. У малих населених пунктах – селах, селищах міського типу, у місцевостях із переважно індивідуальною забудовою жителів поінформують, що освячення великодніх страв можливе біля місць проживання – на вулиці поруч із будинком чи на подвір’ї, із дотриманням «соціальної дистанції», норм карантину. Люди, котрі проживають у більших населених пунктах, матимуть змогу скуштувати паски, освячені, як це робиться за виняткових обставин, заздалегідь (упродовж Страсної седмиці) у місцях їхнього виробництва та продажу. Якщо ж у жоден із перелічених способів отримати благословення немає можливості, у день свята в час після прочитання відповідних молитов про благословення у храмах, мирянам буде дозволено окропити вербу, великодні страви святою водою.

У позабогослужбовий час парафіянам, котрі індивідуально прийдуть із релігійними потребами, у їх задоволенні не відмовлятимуть.

Відвідування священнослужителями та парафіянами кладовищ у поминальні дні після Великодня та звершення на них заупокійних молитов переноситься на Троїцьку батьківську поминальну суботу (6 червня).

Повністю з ухваленим документом можна ознайомитися тут.

Альона Зимня

Через завершення опалювального сезону зникла гаряча вода

9 квітня на засіданні виконавчого комітету Полтавської міської ради, що проводилося в режимі відеоконференції, було ухвалено рішення про припинення опалювального сезону в обласному центрі. Підставою для цього стало зростання середньодобової температури до +8°С і вище. Виконуючи означене рішення, 10 квітня обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» припинило роботу котелень на опалення житлового фонду міста. У дитячих садочках, школах і закладах культури, нагадаємо, постачання тепла закынчилося ще 26 березня, позаяк у зв’язку з карантином вони стоять порожніми.

Щоправда, при цьому в оселях полтавців зникла й гаряча вода. Як пояснили у відділі оперативного реагування управління житлово-комунального господарства міської ради, наразі триває переналаштування роботи котелень у зв’язку з завершенням опалювального сезону. Подати гарячу воду у квартири обіцяють до кінця дня.

Альона Зимня

У відеоуроках знайшли вже кілька помилок

6 квітня в нашій державі стартував загальнонаціональний проєкт «Всеукраїнська школа онлайн». Для нього понад чотири десятки вчителів підготували й записали відеоуроки з різних предметів для учнів 5-11 класів. А вже наступного дня після старту новації виявилося, що з матеріалом для п’ятих класів не все гаразд.

7 квітня в ефір вийшов перший урок із математики, у якому була допущена помилка – в обчисленнях швидкості катера, який пливе проти течії, чомусь 30,2 мінус 2,2 виявилося рівним 18 замість 28.

9 квітня на занятті з української мови звідкілясь узявся Мишко Антарктичний – «друг» українських полярників з антарктичної станції «Академік Вернадський». І це при тому, що білі ведмеді в Антарктиді не живуть, їхній ареал – Арктика.

Альона Зимня

Українців попереджають про дощі, мокрий сніг та заморозки

Найближчими днями погода в Україні зміниться. Холодний і вологий атмосферний фронт майже підійшов до Волині. Тож уже завтра, 10 квітня, у нашій країні прийдуть дощі, температура повітря в деяких регіонах впаде одразу на кілька градусів. Про це повідомила на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» синоптик Наталія Діденко.

Таку погоду в Литву, Латвію, Білорусь і Польщу цей атмосферний фронт уже приніс. На черзі – Україна. Її кордон він перетинатиме вночі з четверга на п’ятницю, імовірно, з дощами, але невеликими, щонайбільше помірними. У західній та північній частинах краъни вони випадуть переважно вночі та вранці. Удень фронт піде далі, до центру України та на схід, куди добереться ввечері.

Повітря стане холоднішим – на півночі та заході температура знизиться до +9-14°С. На решті території 10 квітня утримається тепла погода – +15-22°С. Вітер зміниться на північно-західний і посилиться, може, навіть до штормової позначки в 15-20 метрів на секунду.

Потеплішає в Україні з понеділка, 13 квітня, хоча й ненадовго. У вівторок-середу знову прогнозується суттєва зміна погоди: різке похолодання – до +5-10°С, дощі, місцями навіть із мокрим снігом, сильний вітер, заморозки. Та з Чистого Четверга, що припадає цього року на 16 квітня, тепло повернеться.

Альона Зимня

В ОДА пояснили, чому медики в Миргороді захворіли на COVID-19

На Миргородщині відучора збільшилася кількість лабораторно підтверджених випадків захворювання на коронавірусну інфекцію. Окрім 42-річного чоловіка та 41-річної жінки, такий діагноз установлений іще двом особам. Це 73-річна докторка та 46-річна медсестра, які контактували з чоловіком, якому згодом поставили діагноз COVID-19. Одна з них, нагадаємо, проходить лікування вдома, друга перебуває в медичному закладі.

Нещодавно голова Полтавської обласної державної адміністрації Олег Синєгубов та директор Департаменту охорони здоров’я ОДА Віктор Лисак перевірили стан готовності Миргородської центральної районної лікарні до прийому пацієнтів із коронавірусом і запевнили, що в закладу є все необхідне для цього. Чому ж тоді після контакту з першим же хворим на COVID-19 заразилися одразу двоє медпрацівників ЦРЛ? Керівник ДОЗ пояснив це так:

– Медики на сьогодні – на передовій. Вони контактують із усіма пацієнтами. Виключити можливість інфікування тут неможливо. Якщо говорити про те, чи мали вони засоби захисту, чи дотримувалися відповідного режиму, вони мали належний захист. Ми напередодні там були, дивилися. У нас є служба з охорони праці, вона проводить дистанційно розслідування. Усі ці матеріали ми покажемо. Але, щоб ви розуміли, медики на сьогодні – на передовій, і все залежить від того, наскільки людина інформована, наскільки вона знає та повідомляє їм про дані випадки, тобто треба дивитися, який шлях інфікування. Але сам контакт є. Ніхто не виключає, що може людина інфікуватися. Та найголовніше – який стан їхнього здоров’я. Ми ведемо моніторинг. Сьогодні вранці говорили про те, що, можливо, будемо ухвалювати рішення й доставляти одну пацієнтку на вищий рівень. Годину-дві там спілкувалися спеціалісти з обласної інфекційної лікарні як головного госпіталю, який надає допомогу. Коли їхав на брифінг, мені доповіли про те, що стан пацієнтки покращився. Нехай вони одужують.

Альона Зимня