Категорія: Новини

У Полтавській громаді почали застосовувати сучасний та економічно вигідний метод ремонту дорожнього покриття – поверхневе оброблення, яке в 10 разів дешевше за стандартний поточний ремонт. На сьогодні роботи тривають у селі Макухівка на вулиці Шевченка, а в самій Полтаві вже є перша повністю завершена ділянка – вулиця Гожулівська.

Що таке поверхневе оброблення?

Поверхневе оброблення – це вид поточного ремонту дороги, спрямований на продовження терміну служби вже наявного асфальту та запобігання його руйнуванню. Суть методу полягає в нанесенні на дорожнє покриття спеціальної бітумної емульсії з подальшим укладанням шару щебеню дрібної фракції. Для виконання цього процесу застосовується спеціальна машина – бітумо-щебнерозподільник (чипселер), яка рівномірно розпилює емульсію та розсипає щебінь по поверхні дороги.

Фактично це своєрідне «оновлення» верхнього шару дороги, яке працює як захисний бар’єр від вологи, сонця та температурних коливань.

Поверхневе оброблення складається лише з двох основних компонентів: бітумна емульсія (сучасна суміш, що добре зчіплюється з асфальтом і швидко твердне) та щебінь дрібної фракції (зазвичай 5-10 мм).

Роботи виконуються підрядною організацією відповідно до укладених договорів на поточний ремонт вулично-дорожньої мережі, тротуарів, внутрішньоквартальних житлових, прибудинкових та інших територій Полтавської міської територіальної громади. Оплата здійснюється на підставі актів виконаних робіт.

Чи шкодить покриття автотранспортним засобам?

Технологія є абсолютно безпечною для автомобілів: після закріплення щебінь не пошкоджує шини, не створює небезпеки для підвіски й забезпечує комфортний рух. До того ж протягом періоду вкатування щебеню автомобілями працівники КАТП-1628 регулярно прибирають його залишки з узбіч, щоб забезпечити належний стан дорожнього покриття та гарантувати безпеку руху.

Як відбувається процес укладання покриття?

1. Підготовка: поверхню дороги очищають від пилу та сміття.

2. Нанесення бітумної емульсії: вона виконує роль «клею», який з’єднує старий асфальт із новим шаром.

3. Укладання щебеню дрібної фракції: він створює шорстку поверхню, яка не лише захищає асфальт, а й підвищує зчеплення коліс із дорогою.

4. Ущільнення катком: свіжа поверхня укочується дорожнім катком.

5. Докатування транспортом: під час руху автомобілі додатково ущільнюють шар, роблячи його ще міцнішим, а також прибирають залишки щебеню з узбіччя дороги.

Які основні переваги технології? 

• Економічність: удесятеро дешевше за традиційний поточний ремонт.
• Захист від руйнування: поверхневе оброблення «закорковує» дрібні тріщини, не даючи воді проникати вглиб асфальту. Це суттєво знижує ризик утворення ям.
• Стійкість до змін клімату: метод добре витримує як літню спеку, так і морози, а також часті перепади температур.
• Швидкість виконання: роботи проводяться оперативно, без тривалого перекриття руху.
• Термін експлуатації: за належних умов оброблення може прослужити від 2 до 5 років.

Досвід інших областей України 

Поверхневе оброблення активно використовується в Україні на регіональних та місцевих дорогах як інструмент поточного та профілактичного ремонту. Така практика вже довела свою ефективність у Закарпатській, Херсонській й Сумській областях. Метод не лише економічно вигідний, але й дозволяє швидко та якісно відновити проїжджу частину, зберегти наявне покриття й значно продовжити його строк служби.

Закарпатська область

На автомобільній дорозі М-23 (км 16+500) Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області провела поверхневе оброблення покриття. Роботи виконані в межах планових заходів із підтримки дорожньої інфраструктури.

Херсонська область

На дорозі О221613 Велика Андронівка – Широке (Скадовський район), що має місцеве значення, фахівці ДУ «Місцеві дороги Херсонщини» провели поверхневу обробку. Технологія дала змогу оновити покриття та суттєво знизити ризик передчасних руйнувань.

Сумська область 

На автомобільній дорозі Р-61 Батурин – Конотоп – Суми, від межі з Чернігівською областю до м. Конотоп, було застосовано поверхневу обробку дорожнього покриття. Роботи виконала Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Сумській області. Мета – зменшити ризики потрапляння води в тріщини та зробити покриття більш стійким до несприятливих погодних умов.

Економічна вигода

Застосування поверхневої обробки дорожнього покриття є не лише технічно обґрунтованим, а й фінансово доцільним рішенням, особливо в умовах обмеженого фінансування в період дії режиму воєнного стану.

Для прикладу: 1 м² поточного ремонту асфальтового покриття коштує орієнтовно 1 000 гривень; 1 м² поверхневої обробки – приблизно 100 гривень.

Таким чином, вдається досягти десятикратної економії. Це дозволяє або охопити значно більші площі дорожнього покриття в межах наявного фінансування, або ж зменшити видатки бюджету, не погіршуючи експлуатаційних характеристик дороги. Крім того, поверхневе оброблення створює захисний шар та барʼєр, який допомагає зберегти наявне покриття в хорошому стані та уповільнює його руйнування. Завдяки невисокій вартості ця технологія є вигідною і добре підходить для використання на місцевих дорогах.

Проблема аварійних дерев для Полтавської громади не нова. Більша частина зелені тут була висаджена в післявоєнні роки, зокрема в 1950-х, коли через швидкий ріст тополь саджали саме їх. Але на сьогодні ці дерева досягли своєї вікової межі та становлять загрозу майну, життю й здоров’ю жителів громади.

КП «Декоративні культури» має технічну можливість видаляти аварійні дерева висотою до 18 метрів. Тополі ж заввишки 25-30 метрів підприємство спиляти не може.

Для прискорення робіт та видалення дерев, висота яких перевищує технічні можливості підприємства, ухвалене рішення залучити підрядну організацію. Для цього КП «Декоративні культури» оголосило відкриті торги на закупівлю виконання 140 послуг із видалення аварійних дерев у Полтаві. Паралельно комунальники продовжують самостійно видаляти аварійні дерева заввишки до 18 метрів.

Торік вони спиляли та обрізали понад 2 000 дерев, цього року до серпня спиляли 1 137 дерев різного діаметра, обрізали 1 127 дерев. Роботи ведуться в місцях великого скупчення людей: у дитячих садочках, школах, на дитячих майданчиках, у паркувальних зонах.

Очікувана вартість згаданої вище закупівлі — 1 440 000,00 грн із ПДВ. Оплата буде здійснюватися лише за фактом виконаних робіт, тому підрядник може отримати суму меншу за очікувану, але не більшу. Вартість видалення дерев залежить від товщини стовбура, висоти, складності робіт та розраховується індивідуально. Оплата здійснюється згідно з актами виконаних робіт.

Відповідно до Програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою Полтавської громади на 2025-2027 роки, цього року планується видалити 1 400 аварійних дерев і висадити 850 нових дерев та кущів, стійких до міських умов і змін клімату.

За результатами замовленої комунальним підприємством «Декоративні культури» незалежної технічної експертизи фонтан у парку імені Євгенія «Малі» Браха, збудований у Полтаві ще в радянський період, перебуває в аварійному стані та не підлягає відновленню. Залучені КП експерти рекомендують обмежити доступ до території, на якій розташований фонтан, та розпочати процедуру демонтажу.

Відповідне рішення буде винесене на сесію Полтавської міської ради. За погодженням більшості голосів буде розпочато процедуру демонтажу згідно з чинним законодавством. Про всі етапи робіт повідомлятиметься додатково, розповіли в міськраді.

Фахівці КП «Декоративні культури» впродовж останніх років робили все можливе, щоб підтримувати об’єкт у безпечному стані: проводили часткові ремонти, регулярно перевіряли технічний стан, закривали доступ до чаші. Але через критичний рівень зношення конструкцій подальша експлуатація фонтану стала неможливою — взимку він може остаточно зруйнуватись.

На сьогодні фонтан становить реальну загрозу для безпеки відвідувачів парку. Наприклад, плитка, що поступово відшаровується, може стати причиною травмування. Тому комунальники регулярно її демонтують, а сама чаша обнесена тимчасовою огорожею для безпеки містян.

Нині вкрай важливо привести територію до безпечного стану, щоб усунути потенційну загрозу для відвідувачів парку.

Висновки експертизи однозначні: відновити об’єкт неможливо, збереження його в теперішньому вигляді є потенційно небезпечним, а демонтаж — це вимушена необхідність.

Крім того, парк імені Євгенія «Малі» Браха, згідно з раніше презентованим концептом, буде перетворений на сучасний інклюзивний простір, що розкриває характер полеглого Героя України. Уже було підписано договір із соціально відповідальним бізнесом – ТОВ «КОНТУР БУД ЛТД» – про співпрацю та фінансування першого етапу робіт у парку (проєктування). У ньому передбачене серед іншого й облаштування сухого фонтану.

Після зняття з балансу аварійного об’єкту стане можливим перейти до демонтажу верхньої частини — чаші фонтану. Підземні комунікації будуть збережені для подальшого технічного аналізу: чи можливо використати їх у межах нового проєкту, що передбачений концепцією реконструкції парку. Наразі остаточного рішення щодо цього немає.

Технічний стан фонтану — це наслідок багаторічного накопичення проблем. Об’єкт не отримував системного догляду, а останній незначний ремонт 2020 року мав лише поверхневий характер. Унаслідок дії погодних умов і зношення інженерних елементів конструкція поступово зруйнувалася.

Середній термін служби окремих елементів фонтанів за умови правильного монтажу такий:

бетонна чаша з облицюванням – орієнтовно 25 років,
насосне обладнання – близько 5-7 років,
трубопроводи (поліпропіленові, поліетиленові та неіржавні, за умови правильного монтажу) – близько 50 років,
електрична частина, автоматика – не більш ніж 4 роки,
декоративні елементи (скульптури тощо) – максимум 20 років.

У випадках, коли фонтан технічно зношений і становить загрозу для відвідувачів, його демонтаж є обґрунтованим та типовим рішенням.

Так, на площі перед Львівським національним академічним театром опери та балету було демонтовано старий фонтан, натомість облаштовано новий сучасний технологічний сухий водограй. Демонтували «морально застарілу конструкцію вуличного фонтану», після отримання відповідної експертної оцінки, й у Мукачевому.

На сьогодні стан Полтавського міського звалища твердих побутових відходів оцінюється як критичний. Основною причиною цього є багаторічна експлуатація без відповідного проєкту.

Про це повідомили в Полтавській міській раді з посиланням на КАТП-1628.

Звалище функціонує вже 72 роки без сортування відходів, вчасного пересипання інертним матеріалом, що й призвело до утворення зон глибинного тління з періодичними неконтрольованими пожежами. Протягом цього часу нагромаджені проблеми лише ускладнювалися. Тож їх неможливо вирішити одномоментно — необхідне системне планування та послідовна реалізація комплексних рішень.

Відповідно до висновку Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, експлуатувати Полтавське міське звалище дозволено до 2030 року. Однак для того, щоб забезпечити можливість його безпечної експлуатації до зазначеного терміну, треба невідкладно реалізувати комплекс першочергових заходів.

Це, наприклад, придбання компактора для складування та ущільнення відходів. Завдяки цьому сміття вдасться ущільнити удвічі, що зменшить вірогідність загорань і навіть у перспективі дозволить експлуатувати полігон до 2035 року. Орієнтовна вартість такої техніки становить 14 мільйонів гривень.

Також існує потреба в сортувальній лінії. Її слід придбати у звʼязку з приписом Державної екологічної інспекції. Очікується, що після придбання та встановлення сортувальної лінії комунальному підприємству вдасться:

▪️значно покращити рівень пожежної небезпеки;

▪️збільшити термін експлуатації звалища до 2035 року.

Більше того, КАТП-1628 вдасться окупити витрати з придбання сортувальної лінії протягом 5 років унаслідок реалізації відсортованої вторинної сировини.

Ще одне важливе обладнання – це подрібнювач для будівельного, великогабаритного сміття. Така техніка дозволить ефективніше використовувати площу звалища. Її орієнтовна вартість – 11,3 мільйона гривень.

Використання подрібнювальної техніки дозволить ефективніше управляти обсягами великогабаритних та будівельних відходів, що, своєю чергою, зменшить навантаження на звалище. Крім того, будівельні відходи не підлягають захороненню на сміттєзвалищі.

Таке обладнання дасть змогу переробляти відходи від руйнувань, спричинених російськими обстрілами. Станом на сьогодні обсяг цих відходів у місті вже становить 8 000 кубометрів.

Подрібнювач забезпечить отримання до п’яти фракцій щебеню, які зможуть бути використані для підсипання доріг, будівництва та інших господарських потреб. Це сприятиме як розвантаженню полігону, так і повторному використанню ресурсів.

Задля того, щоб унеможливити загорання, КАТП-1628 було створено пожежну дружину. Втім, для неї потрібно придбати і пожежний автомобіль, і спеціальне обладнання для працівників.

КАТП-1628 протягом останніх років здійснює комплекс заходів, спрямованих на зменшення ризиків займання та стабілізацію ситуації на міському звалищі. Усі роботи проводяться в межах наявного фінансування, з максимальним використанням наявних ресурсів. Наприклад, протягом 2023-2025 років було:

▪️ліквідовано фільтратне озеро;

▪️встановлено чотири пожежні ємності;

▪️проведено часткове пересипання робочих карт інертним матеріалом;

Також закуплено спеціалізовану техніку фронтальний навантажувач SINOMACH 957H та бульдозер SINOMACH GTY160, що використовуються під час щоденних робіт на полігоні.

Власними силами підприємства створено резерв інертного матеріалу в обсязі близько 7 000 кубометрів.

КАТП-1628 збільшило штат працівників, задіяних в обслуговуванні звалища: кількість сторожів зросла з 4 до 10, а робітників із благоустрою – з 4 до 8, а також розширило автопарк із 3 до 6 автомобілів. Якщо раніше спецтехніка була здатна перевозити 12 кубометрів води, то нині це 48.

Та, попри вжиті заходи та послідовну роботу підприємства, наявних ресурсів недостатньо для усунення системних проблем звалища. Для його рекультивації й закриття потрібно близько 60 мільйонів гривень, а для будівництва нового полігону ТПВ (сміттєпереробного заводу) відповідно до чинного законодавства – близько 15 мільйонів євро.

8 серпня на розгляд 70-ї сесії Полтавської міської ради буде винесено питання про проведення санації комунального підприємства «Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця» Полтавської міської ради.

Санація – це система заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності підприємства та запобігання його банкрутству. Це може передбачати фінансову допомогу, реструктуризацію боргів, зміну керівництва або профілю діяльності підприємства.

Чим відрізняється санація від ліквідації чи банкрутства?

▪️ Ліквідація – це припинення існування підприємства. Вона розпочинається тоді, коли підприємство вже не здатне відновити свою платоспроможність. У процесі ліквідації майно підприємства продається, а отримані кошти спрямовуються на погашення боргів. Після завершення розрахунків підприємство виключається з Єдиного державного реєстру та юридично припиняє існувати.

▪️ Банкрутство – це юридичний стан підприємства, який означає його нездатність виконувати грошові зобов’язання перед кредиторами. Визнання підприємства банкрутом може бути як початком санації (якщо є перспективи), так і початком ліквідації (якщо врятувати його неможливо).

Тобто банкрутство – це юридичний факт, а санація або ліквідація – це можливі наслідки цього факту.

У разі підтримки питання депутатским корпусом Полтавської міської ради місто матиме змогу ініціювати процес розроблення плану санації комунального підприємства «Полтавського міського шляхово-експлуатаційного підприємства» (КП «ПМШЕД»), яке перебувало в процедурі банкрутства з 2019 року, а з 22 листопада 2024-го було офіційно визнано банкрутом за рішенням Верховного Суду.

На момент відкриття справи про банкрутство КП «ПМШЕД» володіло матеріальною базою, технікою та майном, зокрема за адресами: вул. Петра Дорошенка, 2-А, вул. Полтавського Полку, 17. Попри рішення суду про ліквідацію підприємства, питання остаточного припинення його діяльності досі не вирішене – підприємство юридично залишається банкрутом.

Арбітражний керуючий надає неповну інформацію про наявне майно, а реальний стан активів замовчується.

Після розгляду апеляції ухвалене рішення про зобов’язання повернути майно до територіальної громади відповідно до договорів оренди, які в судовому порядку визнані нечинними. Однак рішення суду до сьогодні не виконане. Громада вживає заходи щодо виконання рішення суду та повернення майна під контроль міста.

Отже, наразі ключовим залишається питання основного провадження, яке перебуває на розгляді в місцевому Господарському суді – це справа про банкрутство КП «ПМШЕД». Подальший розвиток цього процесу може відбуватися за одним із двох сценаріїв: повна ліквідація підприємства або його санація.

На сьогодні міська рада не має повноважень безпосередньо керувати процедурою банкрутства, однак бере участь у справі як власник підприємства, тобто зацікавлена сторона.

Основна мета для громади – збереження стратегічного КП для потреб громади.

До того ж останнім часом місто взяло курс на збільшення кількості комунальної техніки.

Крім цього, важливим напрямом роботи є повернення майна, що за законом має належати Полтавській громаді.

Зважаючи на важливу роль КП «ПМШЕД» у системі життєзабезпечення міста (працевлаштування мешканців, сплата податків до бюджету, утримання вулично-дорожньої мережі власними силами), Полтавська міська рада виступає з наміром увійти в справу як інвестор та ініціювати розроблення плану санації.

Передбачається:

▪️проведення переговорів із кредиторами з метою узгодження плану санації;

▪️ погашення основної частини зобов’язань КП «ПМШЕД» із можливістю списання чи прощення частини заборгованості;

▪️залучення міжнародних інвестицій, у тім числі підтримки з боку європейських фондів;

▪️погашення частини заборгованості майном підприємства, яка потребує списання;

▪️збереження основного ядра підприємства та створення нових робочих місць.

Важливо не допустити повної ліквідації підприємства, адже це призведе до необхідності укладення нових контрактів із підрядними організаціями на утримання міста, зберегти КП «ПМШЕД» як ефективний муніципальний інструмент.

Очікується, що після завершення переговорів із кредиторами, отримання повної інформації від ліквідатора КП «ПМШЕД» буде підготовлено та винесено на розгляд спочатку ради потім суду проєкт рішення про погодження плану санації. Це рішення має бути публічним і погодженим усіма сторонами.

Воно також стане підставою для участі територіальної громади в справі як інвестора з правом впливати на процедуру банкрутства.

Нагадаємо, з 2019 року у зв’язку відкриттям провадження в справі про банкрутство та неправомірними діями з боку колишнього керівника КП «ПШЕД» (щодо нього відкрита кримінальна справа, яка на цей час слухається в Шевченківському районному суді м. Полтава) місто фактично втратило понад 70 одиниць техніки, комунальний асфальтний завод, виробничі бази та складські приміщення, які були передані в оренду незаконними договорами приватним структурам. Тож нині крок за кроком наближає повернення у власність громади комунального майна та критично важливого підприємства, повідомили в Полтавській міській раді.

На території Полтавського міського сміттєзвалища КАТП-1628 завершило монтаж пожежної ємності, яку використовуватимуть для оперативного гасіння можливих загорань.

Об’єм ємності становить 50 м³ води. Нею 10-кубова діжка комунальної поливомийної машини заповнюється за менш ніж 9 хвилин. Це значно скоротить час реагування в разі виникнення пожежі.

Для ліквідації загорань на території звалища цілодобово чергують поливомийні машини об’ємом 6 і 10 м³. Така техніка дозволяє ефективно транспортувати воду до осередків займання.

Ємність розміщена поблизу дороги, що дозволяє спецтехніці безперешкодно під’їжджати, заправлятися та оперативно виїжджати на місце займання.

На встановлення резервуара та проведення монтажних робіт КАТП-1628 не витрачало бюджетних коштів.

Облаштування пожежної ємності — ще один важливий крок у запобіганні поширенню вогню на території звалища. Крім того, КАТП-1628 заготовлює інертні матеріали для локалізації пожеж, а також запустило відеоспостереження. Встановлені камери цілодобово транслюють зображення до міської служби оперативного реагування 15-80.

Нагадуємо, що тверді побутові відходи накопичуються без належного сортування на території звалища з 1953 року.

28 липня в Шевченківському та Подільському районах Полтави стартували роботи зі знищення амброзії. Обробку вже провели в мікрорайонах Сади-1, Сади-2, Мотель, Огнівка та Левада, повідомили в Полтавській міській раді за інформацією КП «Декоративні культури».

Для робіт підприємство використовує препарат «Амбростоп» на основі природного мінералу бішофіту. Його дія спрямована лише на амброзію – засіб не шкодить іншим рослинам, безпечний для людей і тварин. Уже через 15 хвилин після обробки рослина починає в’янути, а протягом 10 днів повністю висихає. «Амбростоп» закупорює кореневу систему бур’яну, блокуючи доступ до води.

До знищення амброзії залучають бригаду з 8-12 працівників. Кожну локацію в місті обробляють одноразово, у старостатах передбачена двоетапна обробка, її проводитимуть з вересня.

На сьогодні вже оброблено такі території:

• вул. Великотирнівська,
• вул. Героїв України,
• вул. Джохара Дудаєва,
• бульвар Євгена Коновальця,
• бульвар Юрія Побєдоносцева,
• вул. Михайла Грушевського,
• вул. Івана Мазепи,
• вул. Ігоря Дорошенка,
• вул. Алмазна,
• провулок Стешенка,
• вул. 23 Вересня,
• вул. Героїв АТО,
• провулок Братів Зерових,
• бульвар Щепотьєва,
• вул. Дмитра Пругла,
• вул. Колективна,
• вул. Огнівська,
• вул. Симона Петлюри,
• бульвар Боровиковського,
• вул. Південна,
• вул. Чураївни,
• проспект Миколи Вавілова,
• проспект Миру,
• вул. Володимира Івасюка,
• вул. Олександра Бідного,
• бульвар Богдана Хмельницького,
• провулок Рибальський

На початку наступного тижня фахівці планують перейти до обробки ділянок у Київському районі міста.

Комунальники просять звернути увагу, що обробка бішофітом відбувається тільки за сприятливих погодних умов. Це потрібно для забезпечення ефективного поглинання препарату рослиною, а також запобігання його змиванню та втраті дії. Тому графік робіт може бути скоригований залежно від погодних умов.