Цими вихідними в обласному центрі відбулася низка заходів із нагоди відзначення 120-річчя першого комунального водогону. Наприклад, на території Сонячного парку відкрили пам’ятний знак, виконаний зі сплаву бронзи та граніту, авторства Дмитра Коршунова. Цю відповідальну місію доручили Данилкові з родини-династії водоканалівців.
Скульптурна композиція складається з фігури комунальника, який, закінчивши роботу в колодязі, вибирається назовні і якого чекає кіт. Як розповіли в пресслужбі КП ПОР «Полтававодоканал», щодо того кота – талісману водогону – існує міська легенда. Працівники помітили, що тільки-но ця тварина з’являється поруч, знаходиться втрачене. Спочатку це стосувалося робочих інструментів – кіт просто вів майстрів до місця, де ті їх забували. Потім голосно нявкав саме там, де виникала нагальна необхідність у золотих руках робітників полтавського водогону. Таким чином давав можливість і полтавцям усунути побутові проблеми, і майстрам заробити. Крім того, кажуть, що цей кіт мав дар знаходити загублені гроші. Тому його й назвали Найдою. Але на таке наймення він не відгукувався, зате на скорочене Най – із задоволенням. А ще коту вдавалося примирити людей – навіть закляті вороги, побачивши одночасно на вулицях Полтави цю тварину, забували про свої образи. Були навіть випадки, коли Най допомагав людям знаходити свою долю, один юнак за допомогою цього кота повернув втрачене кохання.
А тепер, напевно, у місті з’явиться нове повір’я – водоканалівці кажуть: якщо погладити кота, втіленого в скульптурі, та зробити три ковтки звичайної води біля неї – вам пощастить.
До речі, саме так спробували привернути до себе увагу пані Фортуни учасники щорічного конкурсу працівників водоканалів «Кращий за професією». Цього року за перемогу в ньому боролися майстри з Полтави та Кременчука. Мали б бути представники й інших міст України, але через карантин не приїхали.
Альона Зимня