Пішов із життя Володимир Голуб

3 грудня на 77-му році пішов у вічність голова Громадської ради при Полтавській обласній державній адміністрації, член Правління Полтавського обласного відділення Українського фонду культури, заслужений працівник культури України, кавалер ордена «За заслуги» ІІІ та ІІ ступенів Володимир Голуб. Про це повідомили в ОДА.

Володимир Семенович народився 14 квітня 1944 року в Лубнах. Свою трудову діяльність розпочав у 1959-му в складі агітбригади Лубенського районного будинку культури. Із 1964 по 1985 роки був актором Полтавського театру ім. М.В. Гоголя, поєднував цю роботу з навчанням у Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. У 1985-1988 роках Володимир Голуб працював художнім керівником Полтавського електротехнічного технікуму, у 1988-1990-их – заступником директора Полтавської обласної філармонії.

Активну громадську діяльність Володимир Семенович розпочав 1991 року, очоливши Полтавський міський громадсько-політичний та культурний центр і Клуб виборців м. Полтава. Був керівником обласної благодійної організації «Допоможемо дітям», членом Правління Полтавського обласного відділення Українського фонду культури. Починаючи з 2011 року Володимира Голуба постійно обирали головою Громадської ради при ОДА. Він був членом колегії Полтавської обласної державної адміністрації, Ради голів Громадських рад при Кабінеті Міністрів України.

Причина смерті громадського діяча наразі невідома. Прощання з ним відбудеться об 11-й годині 7 грудня у Свято-Успенському кафедральному соборі.

Альона Зимня

У Полтаві презентували першу повну версію Літопису Самійла Величка

У Полтавському краєзнавчому музеї ім. Василя Кричевського представили нове повне видання Літопису Самійла Величка. На заході побували місцеві краєзнавці, історики, працівники музейних установ, бібліотек, представники духовенства та журналісти. Окрім того, через інтернет до презентації долучилися ініціатори підготовки книги: відомий петербурзький історик, доктор історичних наук Тетяна Таірова-Яковлєва та її київський колега, кандидат історичних наук Андрій Бовгиря, ідеться на сайті закладу.

Директор музею, заслужений працівник культури України Олександр Супруненко привітав присутніх із виходом у світ першої повної версії унікальної історичної праці нашого земляка, розповів про значення цієї події для подальшого вивчення вітчизняної історії. Твір Самійла Величка належить до трьох найвідоміших та найповніших «козацьких літописів» і є пам’яткою першої половини XVIII ст. Але попри унікальність і популярність його ніколи не видавали цілком із відповідним науковим апаратом.

Виправити ситуацію вирішили лише близько 12 років тому. Науковці взяли собі за мету здійснити повне видання літопису. Над ним працював великий колектив фахівців із Петербурга і Києва. Текст був реконструйований згідно з задумом автора. Також у книзі подана біографія Самійла Величка та історія створення пам’ятки. Загалом видання вийшло розрахованим на широке коло читачів. Втілити задум у життя науковцям допомагали меценати.

Під час презентації Літопису Самійла Величка кілька його примірників урочисто передали музейним та бібліотечним установам Полтави з побажаннями продовжити дослідницьку роботу над пам’яткою.

Альона Зимня

У Кадетському корпусі почали протиаварійні роботи

3 грудня в Полтаві в Петровському кадетському корпусі нарешті розпочали протиаварійні роботи. Про це повідомили на сторінці громадської організації SavePoltava в соціальній мережі «Фейсбук». Наразі відбувається демонтаж аварійних конструкцій.

Роботи стартували раніше, ніж передбачено графіком (у планах був початок 2021 року). Виконує їх ТОВ «Технобуд-Україна», замовником виступила Державна судова адміністрація, а точніше її управління в Полтавській області.

Обійдуться протиаварійні роботи в понад 36 млн грн. За ці кошти підрядник береться відновити купол, покрівлю, відремонтувати карниз, підсилити стіни, облаштувати водовідвідну систему, вставити вікна, двері тощо.

Альона Зимня

Відкриття головної ялинки в Полтаві замінять на фотозони, екскурсію та відеопривітання

Через карантинні обмеження, запроваджені у зв’язку зі швидким поширенням коронавірусної інфекції, виконавчий комітет міської ради на своєму засіданні 2 грудня ухвалив внести в календарний план новорічних та різдвяних заходів в обласному центрі замість традиційного щорічного урочистого відкриття 19 грудня головної ялинки Полтави дещо інше.

По-перше, біля Білої альтанки та в Корпусному парку до цієї дати облаштують спеціальні тематичні фотозони. Деякі з них будуть доступні городянам та гостям обласного центру постійно, деякі – тільки у вихідні та свята.

По-друге, у соціальних мережах, на сторінках закладів культури міста, відбудеться презентація пішохідної екскурсії «Легенди новорічної Полтави». Тут буде «відвідування» і Театральної площі з ялинкою, і центральних вулиць із святковою ілюмінацією, і багато іншого.

По-третє, на офіційному сайті Полтавської міської ради та її виконавчого комітету 19 грудня з’явиться відеопривітання св. Миколая.

На святкові ярмарки городянам теж цього разу очікувати не варто.

Альона Зимня

Міністр культури у Полтаві: де був, що казав

Сьогодні до обласного центру з робочим візитом завітав міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко. Він узяв участь у засіданні Національного круглого столу з актуальних питань у галузі мистецтва, що проходив у Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) ім. Миколи Ярошенка, відвідав обласну філармонію й театр ім. М.В. Гоголя. В останньому, зокрема, переглянув уривок вистави «Остання любов гетьмана». Як зізнався потім журналістам, на те, щоб побачити фрагмент постановки, не очікував.

– Це несподіванка для мене. А всі несподіванки мистецького характеру дуже приємні. Зранку я був у Гоголевому. Там теж показали невеликий спектакль. Гоголь мене сьогодні «переслідує», – із усмішкою прокоментував міністр.

Директор театру Олексій Андрієнко розповів, що п’єса «Остання любов гетьмана» була написана саме для полтавського театру, ніде інде в Україні її більше не показують.

Олександр Ткаченко повідомив, що наразі ведеться робота з надання театру ім. М.В. Гоголя статусу національного. Ініціювала цю процедуру Полтавська обласна державна адміністрація. Вона підготувала необхідні документи, розробила та направила на погодження уряду проєкт відповідної постанови, зазначив голова ОДА Олег Синєгубов. Міністр культури сказав, що влада регіону вже звернулася до нього з цього питання. Але його повинна розглянути спеціальна науково-методична рада.

Надання певного статусу закладам, які розвивають українську культуру, нагадаємо, входить до другого етапу реалізації державної програми «Велике будівництво в культурі». Окрім того, у рамках нього відбувається відновлення музеїв та культурних пам’яток. Із полтавських наразі мова йде про два об’єкти. Це краєзнавчий музей ім. Василя Кричевського та філармонія. Остання – довгобуд, позаяк її реконструюють уже п’ятий рік.

– Проблеми з фінансуванням, які були, ми вирішуємо. Але звертаємося до держави щодо співфінансування, аби завершити об’єкт уже 2021 року. Усі підстави для цього є, бо фактично роботи – на завершальному етапі, – розповів очільник облдержадміністрації.

Залишилося відремонтувати фасад, закупити обладнання. На це треба додатково 52 млн грн.

Що ж стосується музею, то під час відвідування його президентом України останній поставив завдання реставрувати заклад. Фасадну частину вже зробили. Тепер слід братися до внутрішнього оздоблення. На нього необхідно 105 млн грн і кілька років для втілення задуманого. Проєкт передбачає роботи у вестибюлі та залі урочистостей, монтаж систем пожежної, охоронної сигналізацій, відеонагляду, опалення та кондиціонування, сантехнічні, електротехнічні роботи.

Керівник міністерства зауважив, що реалізувати все це планують на умовах співфінансування з обласним бюджетом. Щоб залучити кошти на обласну філармонію та краєзнавчий музей, влада Полтавщини подала відповідні пакети документів на фінансування з державного бюджету, Державного фонду регіонального розвитку та через згадану вище національну програму.

– Експертна рада розглядатиме об’єкти, подані до програми «Велике будівництво в культурі», за кількома чинниками – не тільки щодо їхнього стану, а й спроможності підвищити кількість глядачів, відвідувачів, включення до туристичних маршрутів, історичної, культурної цінності. Ця програма розрахована на кілька років, – зазначив Олександр Ткаченко.

Альона Зимня

Поліцейські Полтавщини вирушили в зону проведення ООС

Сьогодні зведений загін поліцейських Полтавської області вирушив на схід України для забезпечення публічного порядку й безпеки в населених пунктах і на блок-постах Луганської області. Про це повідомили у відділі комунікації поліції регіону. Правоохоронці замінять тих своїх колег, хто вже три місяці несе службу в зоні проведення операції об’єднаних сил.

Перед відправленням до загону звернувся очільник Головного управління Національної поліції на Полтавщині Іван Вигівський. Він зазначив, що за його каденцію це четверта й, напевно, остання цього року ротація правоохоронців від нашої області.

– Мені приємно, що неодноразово надходили листи подяк та витяги з наказів про заохочення наших колег командуванням ООС, за що ми вам вдячні. Сподіваюсь, що й цього разу ви відмінно впораєтесь із поставленими завданнями та живими й здоровими повернетесь до своїх родин, – сказав керівник.

Іван Вигівський наголосив, що успіх у роботі загону залежить від дисциплінованості кожного з поліцейських, суворого дотримання букви закону, а також взаємодопомоги та взаємної підтримки, і додав:

– Бережіть один одного! А ми зробимо все можливе, щоб ви були належним чином забезпечені.

Окрім того, перед відправленням на схід поліцейські отримали благословення від місцевого священика.

Проводжали правоохоронців не лише колеги, а й рідні, друзі.

Альона Зимня

Полтавці можуть забути про карантин вихідного дня

Сьогодні на своєму засідання Кабінет Міністрів України скасував карантин вихідного дня, який запровадили в державі три тижні тому. Але правила «помаранчевої» зони епідемічної небезпеки діятимуть і в будні, і у вихідні й надалі. Нагадаємо, вони передбачають:

  • проведення масових (культурних, спортивних, соціальних, релігійних та інших) заходів за участі щонайбільше 220 осіб із розрахунку 1 особа на 10 кв. м площі будівлі;
  • відвідування групових занять у професійних та вищих навчальних закладах освіти групами щонайбільше 20 осіб;
  • обмеження планової госпіталізації, за винятком допомоги вагітним, новонародженим, пацієнтам із онкозахворюваннями, паліативним хворим, а також випадків, коли є ризик для життя пацієнта;
  • заборону роботи хостелів, турбаз, ресторанів, нічних клубів із 22.00 до 7.00, спортзалів, фітнес-центрів, закладів культури, крім тих, що можуть забезпечити відвідування не більше 1 особи на 10 кв. м приміщення, дитячих таборів;
  • заборону масових зібрань у кількості понад 100 осіб (1 людина на 20 кв. м).

Перевезення пасажирів міським громадським транспортом повинно здійснюватися лише в тій кількості осіб, що відповідає кількості місць для сидіння.

За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, карантин вихідного дня мав позитивний ефект. Хоча й не всі його дотримувалися. Тільки за попередній тиждень зафіксовано на 6 тисяч випадків зараження коронавірусом менше, ніж це прогнозувалося. Крім того, посилення обмежень дало можливість стабілізувати ситуацію в лікарнях.

Наразі уряд напрацьовує заходи з посилення карантину. Більшість представників місцевої влади, яких опитали київські чиновники, виступає за скасування чи обмеження ярмарків на новорічні та різдвяні свята, заборону проведення концертів.

– Встановлення міської новорічної ялинки з низкою обмежень для відвідування підтримують майже 60% представників органів місцевого самоврядування, – зазначив очільник Кабміну.

Альона Зимня

Полтава вдруге «зробила подарунок» Олександру Чижевському

Сьогодні в обласному центрі на стадіоні «Ворскла» ім. О. Бутовського відбувся матч 1/8 Кубку України з футболу між командою Першої ліги «Агробізнес» із Волочиська та полтавською «Ворсклою» (Вища ліга). Матч мав проходити на полі команди нижчого дивізіону. Але його стан настільки поганий, що гру вирішили перенести до Полтави. І вона виявилася сенсаційною – «біло-зелені» не тільки пропустили від Черненка м’яч у свої ворота, а й не спромоглися забити гол суперникам. Через це й вилітають із Кубка України.

Для «Ворскли», звісно, це неприємний результат. А от для головного тренера «Агробізнесу» Олександра Чижевського – уже другий суттєвий подарунок, що зробила йому Полтава. Саме іменем цього спортсмена, нагадаємо, був названий символічний клуб, до якого входять футболісти, які зіграли 300 або більше матчів у чемпіонаті України й серед яких Олександр Чижевський першим подолав даний рубіж. Так от, за зізнанням чоловіка, саме в Полтаві відбувся найкращий із його понад 400 матчів. Це було 1997 року, коли «Карпати» грали з «біло-зеленими». Тоді гостям удалося перемогти з рахунком 2:1, і саме Олександр Чижевський «зробив» перший і забив другий м’ячі.

Альона Зимня

На дорозі Київ – Харків у Полтаві встановили інформаційні панно

Сьогодні підрядники ДП «Агентство місцевих доріг Полтавської області» встановили на трасі Київ – Харків – Довжанський, а точніше на в’їздах/виїздах із обласного центру, інформаційне панно з назвою міста та його гербом. Як повідомив заступник директор агентства Андрій Заїка, зображення вибирали самі городяни. У соціальній мережі «Фейсбук» підприємство запропонувало користувачам визначити, який ескіз із шести варіантів – найкращий, або запропонувати свій. У голосуванні взяло участь понад 1000 користувачів. Той варіант, що підтримала більшість, виготовили й установили. За даними пресслужби агентства, одне таке інформаційне панно коштувало близько 6 тис. грн. Загалом їх установили два – на Київському та Харківському шосе.

Віолета Скрипнікова

Полтавська облрада обрала керівництво й сформувала постійні комісії

Сьогодні відбулося друге пленарне засідання першої сесії Полтавської обласної ради восьмого скликання. Перше, нагадаємо, мало місце 27 листопада. На ньому голова облтервиборчкому Людмила Сердюк оголосила результати жовтневого волевиявлення громадян, а новообрані депутати від політичних партій «Довіра», «Слуга народу», «За майбутнє», «Батьківщина», «Опозиційна платформа – За життя», «Рідне місто» та  «Європейська солідарність» – загалом 84 особи – обрали очільника. Ним став представник «Довіри» Олександр Біленький. «За» цього кандидата під час таємного голосування висловився 71 народний обранець.

На другому пленарному засіданні депутати обрали заступників голови облради. За цієї каденції їх буде не двоє, а четверо. На посаду першого заступника Олександр Біленький запропонував призначити депутата від «Слуги народу», директора Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Олександра Лемешка (той, до речі, із керівної посади у виші пообіцяв звільнитися). Пропозицію підтримали 56 народних обранців. Заступниками «без порядкових номерів» стали:

  • Олег Бєлоножко від «Батьківщини», котрий був депутатом Полтавської міської ради сьомого скликання й теж одержав від колег 56 голосів;
  • Олексій Чепурко від «Рідного міста», який працював заступником міського голови Полтави з питань діяльності виконавчих органів (питань житлово-комунального господарства) та «за» якого висловилися 54 депутати;
  • Лілія Руроєва від «ЄС», котра очолювала ТРК «Пирятин» та котрій свою підтримку надали 52 народні обранці.

Коментуючи питання про те, що збільшення кількості заступників призведе до додаткових видатків з бюджету, голова обласної ради зазначив, що сума, навпаки, зменшиться, адже штат апарату скоротили на 5 працівників – із 65 до 60.

Також депутати затвердили Положення про постійні комісії та утворили їх. Очолили постійні комісії:

  • з питань регламенту, депутатської діяльності, цифрового розвитку, інформаційної сфери, зв’язків з громадськістю та дотримання прав учасників АТО – Микола Кульчинський («ЄС»);
  • з питань бюджету та управління майном – Лариса Босенко («Батьківщина»);
  • з питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр – Сергій Савченко (ОПЗЖ);
  • з питань житлово-комунального господарства, енергозбереження, будівництва, транспорту та зв’язку – Іван Сидоренко («Батьківщина»);
  • з питань аграрної політики та земельних відносин – Іван Гришко («Слуга народу»);
  • з питань екології та раціонального природокористування – Євген Корф (ОПЗЖ);
  • з питань правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, забезпечення прав і потреб військових та учасників бойових дій – Олег Хардін («Слуга народу»);
  • з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення – Олександр Кудацький («Рідне місто»);
  • з питань освіти, науки та культури – Олег Діденко («Довіра»);
  • з питань молодіжної політики, спорту та туризму – Олександр Алексюк (ОПЗЖ).

Альона Зимня