Члени робочої групи проєкту «Бюджет участі», що вже чотири роки реалізується в обласному центрі, провели на базі комунальної організації «Інститут розвитку міста» консультаційну зустріч із експертами Ради Європи. Влаштували її, щоб визначити пріоритетні напрямки в подальшому розвиткові програми в Полтаві, внести корективи та рекомендацій до успішного включення полтавців та органів влади в реалізацію «Бюджету участі», а також сформувати концепцію нової програми «Партиципаторне бюджетування (бюджет участі) у м. Полтава на 2021 – 2026 роки». Про це повідомили на сайті міськради.
Запрошений на зустріч голова румунського центру Expert Forum Сорін Іоніце, який упродовж останніх 15 років працює на залучення органів місцевого самоврядування до реалізації програм із партиципаторного бюджетування, сказав, що Полтава вражає кількістю та масштабом завершених проектів. Водночас експерт зауважив, що українські міста часто стикаються з занадто високими очікуваннями людей – населення хоче, щоб великі інфраструктурні задуми реалізовувалися швидко. У межах громадського бюджету це важко поєднати з фізичними й фінансовими можливостями. У європейських країнах зазвичай дослухаються до громадських ініціатив, що не потребують масштабних капіталовкладень.
– «Бюджет участі» найкраще працює на не дуже масштабних проектах – на менших, наприклад, ремонт школи, облаштування таких місць, де б люди проводили свій час, – зазначив Сорін Іоніце.
Також він додав, що успішними можуть бути й роботи інклюзивного спрямування. А ось водовідведення, освітлення вулиць тощо – це вже складніше. Для реалізації таких ініціатив потрібне не лише чимале фінансування, а й сильний менеджмент на місцях.
Нову цільову програму збираються писати за європейськими стандартами, орієнтуючись на закордонний досвід, зокрема прозорість реалізації громадських ініціатив, повідомив голова робочої групи «Бюджету участі» Вадим Сорока. Окреме місце тут відведуть правилам і стандартам як для авторів проєктів, так і для робочої групи, управлінь-виконавців, депутатів, які голосують за виділення коштів.
Крім того, у програмі хочуть приділити особливу увагу навчанню тих, хто збирається подавати проєкти. Проведення тематичних воркшопів для авторів допоможе їм зрозуміти, як працює партиципаторне бюджетування, як правильно оцінювати кошторис задуманих робіт тощо.
Передбачається, що подання ідей за оновленою програмою «Бюджет участі» розпочнеться вже в липні 2020 року. Точні дати будуть відомі за місяць.
Альона Зимня
Як повідомили в облдержадміністрації з посиланням на обласний методичний кабінет навчальних закладів мистецтва та культури, заходи були організовані задля підвищення фахової майстерності та загальнокультурного рівня юних митців нашої області та їхніх педагогів. Майстер-класи відвідали викладачі усіх трьох полтавських, а також Карлівської та Гадяцької дитячих музичних шкіл, Полтавської міської школи мистецтв «Мала академія мистецтв» ім. Раїси Кириченко, Великобагачанської дитячої музичної школи ім. Ф.Д. Кушнерика, Хорольського початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу (дитячої музичної школи), Полтавського коледжу мистецтв ім. М.В. Лисенка та Гадяцького коледжу культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського.
Альона Зимня
– Для розкриття цього резонансного злочину було задіяно весь особовий склад Кременчуцького відділу поліції. Установлено, що між кількома особами, які перебували в громадському місці, виник конфлікт. Один із його учасників дістав вогнепальну зброю, схожу на пістолет, та зробив декілька пострілів у потерпілого. По гарячих слідах цю особу було затримано. Злочин кваліфіковано за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство), затримання проводилося відповідно до статті 208 Кримінально-процесуального кодексу України. Наразі встановлено, що постріли здійснювалися з травматичної зброї, на даний час з’ясовується її місцезнаходження, фіксуються сліди злочину й обставини події, – розповів начальник Головного управління Національної поліції в області Іван Вигівський.
Потерпілий дістав вогнепальні поранення, із якими був доставлений до лікарні, де через деякий час помер. У скоєнні злочину підозрюють чоловіка 1988 року народження, повідомили на сайті ГУ НП Полтавщини.
Торік 7 жовтня Максиму виповнилося 22. Він закінчив 9 класів Вирішальненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. У закладі пригадують, що навчався хлопець добре, займався спортом, перемагав у різних конкурсах, повідомив 
Після 9 класів Максим вступив до Миргородського художньо-промислового коледжу ім. М.В.Гоголя Національного університету «Полтавська політехніка ім. Юрія Кондратюка» на спеціальність «Виробництво тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів і виробів», ввійшовши до четвірки абітурієнтів, які набрали найбільшу кількість балів під час вступної кампанії. Диплом отримав у лютому 2017-го й продовжив навчання на будівельному факультеті «Полтавської політехніки», але шукав роботу.
Як повідомили у відділі комунікації поліції Полтавщини, посилаючись на матеріали Кременчуцького відділу поліції, потерпілого доставили до лікарні для надання медичної допомоги, а з нападником працюють слідчі. Обставини та причини конфлікту встановлюються, вирішується питання про внесення відомостей за даним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зображення печатки з гербом було знайдено на звороті 99 аркуша «Справи про розслідування карних злочинів, вчинених у Полтавському полку в 1714-1730 рр.» – фактично на «конверті» листа решитилівського сотника Івана Гаєцького, старости Федора Навроцького та городового отамана Стефана Стефановича містечка Решитилівка від 20 березня 1723 року до полкового судді та наказного полковника Полтавського полку Григорія Буцького щодо помилково засудженого через фальшиві гроші мешканця Решитилівки Грицька Гирмана.
Як сказано на сторінці «Решетилівщина Іnfo» в соціальній мережі «Фейсбук», фотокопія документу, де вперше знайдено відтиск печатки з гербом, буде передана до місцевого музею.
Наразі до переліку входять 24 пункти, хоча спочатку їх було 100. Це:
