Що змінилося в банківських платежах із 28 квітня

28 квітня набрали чинності нові норми Закону України №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», що передбачають деякі зміни в процедурі здійснення платежів. Але вони жодним чином не вплинуть на більшість звичайних операцій із переказу грошей, запевняють у Національному банку України. Проблем із дистанційною оплатою житлово-комунальних послуг, податків, товарів та послуг чи іншими типовими переказами громадян, зокрема з картки на картку, виникати не повинно.

Детальніше розібратися в новаціях допоможуть відповіді на найбільш актуальні запитання, які підготував НБУ.

– Якщо громадянин має 10 тис. грн, які хоче переказати родичу чи знайомому, як він має це зробити та ідентифікуватися? Чи треба йти саме до відділення банку та з якими документами?

– Якщо громадянин має ці кошти на своєму рахунку, то краще здійснити безготівковий платіж на рахунок знайомого чи родича. Такі платежі здійснюються, як і раніше, без обмежень за сумою, адже власники банківських рахунків уже ідентифіковані та перевірені тими фінансовими установами, які їх їм відкривали. Таку сплату просто й зручно здійснити за допомогою дистанційних сервісів банку. Якщо ж громадянин має тільки готівку, тоді цей платіж можна зробити:

• у відділенні банку, маючи з собою паспорт;
• через пристрої з функцією прийому готівки – термінали самообслуговування, банкомати (далі – ПТКС), які технологічно зможуть забезпечити верифікацію платника. Якщо це, наприклад, ПТКС банку, у якому платник має картку, тоді банк зможе верифікувати його за допомогою такої картки.

У будь-якому разі фінансові компанії мають достатньо часу, щоб обладнати ПТКС різними технічними можливостями. Національний банк установив для цього тривалий перехідний період – до кінця 2020 року.

– Якщо переказуєш кошти родичу, треба робити переказ меншим за 5 тис. грн? Як часто можна робити перекази по 5 тис. грн?

– Безготівкові платежі з картки на картку чи з рахунка на рахунок, як і раніше, можна здійснювати без будь-яких обмежень, і дробити платежі на частини не потрібно. Власники банківських рахунків, до яких прив’язані платіжні картки, зараз уже є достатньо ідентифіковані. Фінансові установи мають інформацію про кожного власника рахунка, картки. Вони знають звичні операції з історії його платежів, мають інформацію, яку він сам надав банку, відкриваючи рахунок. Крім того, звичайні операції громадян на невеликі суми не є об’єктом фінансового моніторингу, позаяк це низькоризикові операції, банк їх не буде прискіпливо перевіряти. Натомість новий закон зміщує акцент на аналіз ризикових та великомасштабних операцій на суму понад 400 тис. грн. Більше того, НБУ ніколи не вимагав, щоб клієнти банків надавали інформацію про джерела походження коштів за звичайними операціями на невеликі суми.

– Чи заблокують платіжну картку, якщо клієнт двічі за день отримав на неї по 5 тис. грн від родича чи знайомого?

– Ні. Зарахування на карткові рахунки клієнтів, тобто звичайні операції українців, не є об’єктом перевірок для фінансового моніторингу. Вони не цікавитимуть банки. Мета закону зовсім у іншому. Фінустанови повинні акцентувати увагу на найвищих зонах ризику – операціях понад 400 тис. грн. Хоча й мають виконувати деякі технічні вимоги, наприклад, присвоїти кожній операції свій унікальний номер. Для цього в них буде достатньо часу – до кінця 2020 року. За цей період вони зможуть реалізувати всі технічні моменти.

– Якщо громадянин хоче переказати у відділенні банку готівкою понад 5 тис. грн, маючи при собі паспорт, чи повинен він підтвердити їхнє походження? Наприклад, переказуючи кошти за послуги, допомагаючи рідним тощо.

– Ні, не повинен. Національний банк ніколи не вимагав, щоб клієнти банків надавали інформацію про джерела походження коштів за звичайними операціями на невеликі суми. Громадянам не треба для кожного невеликого платежу мати при собі довідку про доходи чи інші документи. Це стосується не тільки переказу грошей іншим людям та оплати товарів і послуг, а й переказу коштів на власний рахунок. Підтверджувати походження фінансів треба лише під час великих – понад 400 тис. грн – операцій.

– Чи потрібна ідентифікація при переказі через термінали самообслуговування на карту, наприклад, 10 тис. грн?

– Такий платіж можна зробити у відділенні банку, маючи з собою паспорт, або через ПТКС, що технологічно забезпечить верифікацію платника (зчитає дані з його картки). Якщо ПТКС має такі функції, тоді можна спокійно здійснити операцію на ту суму, яка потрібна клієнту. Якщо ні, тоді в ПТКС буде встановлений ліміт, і громадянин просто не зможе переказати понад 5 тис. грн.

– Чи потрібна ідентифікація під час переказу з карти на картку 10 тис. грн?

– Ні, не потрібна. Адже всі власники карток вже ідентифіковані банками. Вони спокійно можуть здійснювати перекази, як і раніше, без жодних обмежень. Банки мають інформацію про них, знають звичні операції з історії платежів тощо.

– А як щодо поповнення кредитки через термінал?

– Це можливо. До 5 тис. грн у ПТКС можна поповнити готівкою рахунок або картку без ідентифікації платника. Від 5 тис. грн – через банківське відділення або ПТКС, що технологічно може забезпечити верифікацію платника (зчитати дані з його картки).

– Як бути з переказом з-за кордону на валютний рахунок? Чи є ліміти, обмеження?

– Оскільки йдеться про валютний рахунок наявного та вже ідентифікованого клієнта банку, жодних лімітів та обмежень валютним законодавством чи законодавством з фінансового моніторингу на зарахування коштів, перерахованих із-за кордону,  не встановлено, як і раніше.

– А як можна буде отримати переказ SWIFT на картку?

– Тут ідеться про переказ коштів у іноземній валюті, який здійснюється з рахунку на рахунок. Тобто це вже наявні ідентифіковані клієнти банку. Він уже має інформацію про них, вивчив та розуміє їхні звичайні операції. Якщо банку здасться переказ незвичним і в нього виникнуть запитання, необхідно буде лише пояснити банку суть операції.

– Чи потрібна ідентифікація під час купівлі товару в інтернет-магазині на 40 тис. грн, якщо це буде переказ на карту? Якщо поставка товару відбуватиметься через поштового оператора?

– Якщо оплата карткою здійснюється в інтернет-магазині за товар або послугу, то такий переказ коштів необхідно лише супроводити номером картки платника. Це один із винятків щодо ідентифікації, передбачений у законі.

– Чи потрібна ідентифікація під час переказу 10 тис. грн готівкою через міжнародну систему переказу?

– Так, при здійсненні цієї операції необхідно ідентифікувати та перевірити платника, тобто клієнту треба мати з собою паспорт та пояснити, що це за платіж, наприклад, зазначити в реквізитах, що це допомога родичам.

– Якщо йдеться про переказ понад 400 тис. грн, і немає підтвердження джерела їхнього походження, чи можуть рахунок заблокувати, а кошти на ньому – заморозити?

– Банк не блокує безпідставно рахунки клієнтів, якщо має про них усю необхідну інформацію. Відкриваючи рахунок, громадянин надає банку відомості про себе, свої доходи тощо. Банк щодня спостерігає та знає історію операцій клієнта й знає, які є звичними для нього. Тож, тільки тоді, коли йдеться про нетипову операцію, яка на відповідає фінансовим можливостям людини, банк звернеться за відповідними поясненнями. Якщо клієнт пояснить, що це, наприклад, результат отримання спадщини, то банк здійснить операцію, і громадянин зможе спокійно використовувати ці кошти.

– Чи можна робити платежі на благодійні цілі, наприклад, 10 тис. грн на лікування людям. Як тепер із цим буде?

– Усе буде, як і раніше. Жодних обмежень на безготівкові платежі закон не встановлює.

– Як тепер користуватися електронним гаманцем? Чи потрібно клієнту ідентифікуватися? І які документи слід показати? Чи треба ідентифікувати користувачів мобільних операторів?

– Так, ідентифікація та верифікація власників електронних гаманців буде потрібна. Але не таких гаманців, що використовуються абонентами для оплати мобільних послуг. Закон не встановлює вимог до мобільних операторів. Ідеться про клієнтів, які самостійно відкривають електронні гаманці, щоб здійснювати по них різні операції: купувати товари, платити за послуги. Таких користувачів фінансові установи повинні будуть до кінця року ідентифікувати та перевірити. Зазвичай для цього потрібен паспорт та ідентифікаційний код. Операції через такі гаманці будуть лімітованими, і, якщо клієнт дотримуватиметься цих обмежень, він зможе пройти спрощену ідентифікацію.

Загалом оновлений закон викликав дуже багато запитань у населення, зазначила перший заступник голови Національного банку України Катерина Рожкова та пояснила, у чому полягають новації для громадян і бізнесу.

Альона Зимня