Стало відомо, скільки навчатимуться учні та студенти Полтави

Кабінет Міністрів України визначився з датами, коли в закладах освіти у нашій державі розпочнеться та закінчиться новий, 2023/2024, навчальний рік. Як повідомили в пресслужбі уряду, стартує освітній процес 1 вересня 2023-го, триватиме до 28 червня 2024 року.

Організацію початку навчального року засновникам закладів освіти радять забезпечити залежно від безпекової ситуації в кожній окремій адміністративно-територіальній одиниці. У Міністерстві освіти й науки України наголошують на важливості наявності укриттів в умовах навчання офлайн.

– Побудова комфортних і якісних укриттів — питання №1, яке ми ставили перед громадами. Кошти для цього були виділені. 1,5 млрд грн, – говорять в уряді.

Водночас у МОН констатують, що дистанційний формат освіти негативно вплинув на рівень знань учнів і студентів, тому перехід на стаціонарну форму навчання потрібно здійснити якомога швидше.

У Полтаві змінили години роботи вуличного освітлення

Зовнішнє освітлення в Полтавській міській громаді буде діяти з 21-ї до 23-ї години вечора. Про це повідомив перший заступник міського голови Валерій Пархоменко.

Після 23-ї ліхтарі на вулицях горітимуть лише там, де пролягають маршрути руху тролейбусів. Зовнішнє освітлення тут працюватиме, як і дотепер, до 24-ї години.

Імовірно, це пов’язано з закликами енергетиків ощадливіше використовувати електроенергію.

Полтавців навчатимуть тактичному маскуванню

Вісім навчальних заходів для цивільних заплановані в Полтаві з 31 липня по 13 серпня. У розкладі є нова тема – «Тактичне маскування». Усім охочим обов’язково необхідно зареєструватися.   

Центр готовності цивільних продовжує навчати містян та гостей міста основ військової справи. Ці знання можуть стати в нагоді не лише в умовах війни. Розпочато реєстрацію на наступні два тренінгові тижні. Організатори нагадують, що кількість місць на навчальні події обмежена, тому краще реєструватися відразу.

Розклад із 31 липня по 13 серпня:

«Основи радіозв’язку»

https://forms.gle/kzamm6uJVc4B38Kx7

3 серпня, 17:00

«Стрілецька справа. Базові основи поводження зі зброєю»

https://forms.gle/ZVc9nBAM1nH68KYA6

5 серпня, 9:00

«Квадрокоптери. Види, правила використання в бойових умовах та керування»

https://forms.gle/53PWoM5eJk6vxJaG7

5 серпня, 9:30

«Тактичне маскування» NEW

https://forms.gle/3DN2ACJ6gw1Cps8t8

6 серпня, 9:00

«Домедична допомога. Алгоритм M.A.R.C.H. для цивільних» 

https://forms.gle/XBxPcp61metKdYaQ6

10 серпня, 17:00

«Стрілецька справа 2.0. Тактика ведення бою» 

https://forms.gle/2TJGHj2PATDyTJdv9

12 серпня, 9:00

«Домедична допомога. Алгоритм M.A.R.C.H. для цивільних 2.0.» 

https://forms.gle/u99rvazb7P4rgGiQ8

13 серпня, 10:00

«Бойові дії в умовах міста» 

https://forms.gle/VoJ1ih6Tgxu7GyFq7

13 серпня, 14:00

Вхід: благодійний внесок до БО «БФ Сергія Притули».

На які виплати має право військовополонений і його рідні

В ефір вийшов другий випуск спецпроєкту #МВС_інформує.

У ньому Герой України, нацгвардієць Дмитро Фінашин разом із фахівцями пояснює, на які виплати має право військовополонений та члени його сім’ї. Відповіді можна отримати, зокрема, на такі питання:

▪️ на які виплати, крім грошового забезпечення, має право військовослужбовець, який захоплений у полон, та члени його родини;
▪️ який порядок отримання грошової допомоги;
▪️ який документ підтверджує факт перебування в полоні.

Переглянути попередній випуск спецпроєкту – про особливості виплат грошового забезпечення для захисників України – можна за посиланням.

Центру готовності цивільних на Полтавщині – рік

Понад 5000 відвідувачів, нова тема та повний розклад тренінгів: як Центр готовності цивільних на Полтавщині відзначає перший рік

Проєкт Благодійного Фонду Сергія Притули, який у липні 2022 року був пілотним у Полтаві, не лише масштабувався в усьому регіоні, а й дав поштовх для інших. Нині 17 областей за напрацьованим алгоритмом проводять військові навчання для цивільних, діє 37 осередків. Заняття по всій Україні відвідали більше ніж 20 тисяч осіб, із них понад 5 тисяч – полтавці.

Тренінги, які місцевий ЦГЦ організовує для жителів і гостей регіону, добігають позначки в 350 подій. На наступні два тижні заплановані 8 занять на різну тематику. Команда проєкту додала тренінг про першу психологічну допомогу в умовах надзвичайних подій.

Традиційно попередня реєстрація обов’язкова, адже кількість місць обмежена, усі деталі потенційним учасникам повідомлять у телефонному режимі для безпеки.

Розклад занять із 17 по 30 липня:

«Стрілецька справа. Базові основи поводження зі зброєю»

https://forms.gle/AeXCyafcqoQ5szkL7

22 липня, 9:00

«Домедична допомога. Зупинка кровотеч»

https://forms.gle/fgyX6rcHb6gQcwWLA

22 липня, 10:00

«Стрілецька справа 2.0. Тактика ведення бою»

https://forms.gle/ihDJH15J6dgAYFUN6

23 липня, 9:00

«Квадрокоптери. Види, правила використання в бойових умовах та керування» 

https://forms.gle/evVGcrnrQCcRqcYA9

23 липня, 9:30

«Основи поводження з гранатометами та ПТРК»

https://forms.gle/mF5V2Pp5CMe5SqW98

26 липня, 17:00

«Перша психологічна допомога в умовах надзвичайних подій» new

https://forms.gle/EpSrrKSb47ixBPyG8

27 липня, 17:00

«Бойові дії в умовах міста»

https://forms.gle/H9Dw9ciRc1o9VPCV9

29 липня, 14:00

«Домедична допомога. Алгоритм M.A.R.C.H. для цивільних 2.0.»

https://forms.gle/ZqKxCdC9YyPrREXk8

30 липня, 10:00

Вхід: благодійний внесок до БО «БФ Сергія Притули».

Загиблому полтавському депутату просять присвоїти звання Героя України

На офіційному інтернет-представництві президента України 11 липня було опубліковано петицію про присвоєння звання Героя України Юліанові Матвійчуку (посмертно).

Її автор Ігор Скляр зазначив, що полеглий у російсько-укранській війні полтавець, молодший сержант, оператор-розвідник 116 окремої бригади територіальної оборони був найкращим аеророзвідником на Мар’їнському напрямку, урятував сотні життів воїнів, коригував знищення живої сили окупантів та їхньої техніки, із безкомпромісною впевненістю та рішучістю знищував ворогів точними влучаннями зі “скидів” та віртуозно виводив дрони з зони дії ворожих засобів радіоелектронної боротьби.

У Полтавській міській раді, до якої був обраний двічі, Юліан Матвійчук очолював фракцію ВО “Свобода”. Керував робочою групою з першого етапу декомунізації топонімів Полтави.

Він завжди був серед перших, хто відстоював інтереси містян, брав активну участь у Революції Гідності, був одним із лідерів полтавського “Майдану”.

Його військова служба почалася 2014-го. Прийшовши до військкомату та отримавши відмову в призові, він добровольцем став до лав батальйону “Азов”. Слідом за ним до підрозділу приєдналися десятки добровольців. За результатами навчань Юліана Матвійчука визнали найкращим гранатометником “Азову”. Він був одним із перших бійців легендарного підрозділу “Залізна сотня” в складі цього батальону та одним із тих, хто формував його незламний дух і імідж на самому початку. 2014 року в складі підрозділу штурмової піхоти виконував завдання з оборони Новоазовська, брав участь у штурмах Іловайська, обороні Широкиного, вів диверсійну роботу в сірій зоні під Донецьком. Від березня 2015 року Юліан Матвійчук – заступник командира гаубичної батареї полку “Азов”, чи не найефективнішого артилерійського підрозділу на напрямку.

Після звільнення в запас захисник акцентував свою роботу на національно-патріотичному вихованні молодого покоління, збереженні пам’яті про загиблих героїв, а також історичних пам’яток міста, проведенні деколонізації Полтави. Щороку його військово-патріотичні вишколи проходили понад 200 дівчат і хлопців, отримуючи знання з історії України, спортивного орієнтування та картографії, тактики й домедичної допомоги. Завдяки прикладу та просвітницькій роботі цього полтавця десятки його вихованців стали на захист держави в російсько-українській війні. Юліан Матвійчук був співініціатором створення Меморіалу загиблим військовим у Полтаві.

24 лютого 2022 року досвідчений воїн одразу став на захист держави. У лютому 2022 року він одним із перших бійців батальйону вирушив виконувати завдання на кордон Сумської та Полтавської областей, де ворог колонами проривався на нашу територію. Упродовж травня-серпня виконував обов’язки інструктора-гранатометника у своєму батальйоні. У липні став співініціатором створення зведеного підрозділу аеророзвідки. У вересні-листопаді виконував бойові завдання на кордоні в Харківській області, у грудні – у Сумській. У січні 2023 року в районі Соледара став фактично очима батальйону, безстрашно працював навіть під щільним вогнем ворожої артилерії. Із лютого працював у районі Мар’їнки. Командири високо оцінювали його роботу.

Юліан Матвійчук – це символ української Полтави. “Його внесок у розвиток і захист держави заслуговує на відзначення найвищою державною відзнакою – присвоєння звання Героя України (посмертно)”, – зазначив автор петиції. За два дні її підтримали вже понад 4400 осіб (для розгляду потрібно 25 тисяч). До завершення голосування лишається 90 днів.

У Полтаві відкрили всеукраїнську виставку рисунка

У Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) ім. Миколи Ярошенка презентували всеукраїнську виставку одного з найцікавіших видів образотворчого мистецтва – рисунка (у буквальному значенні – малюнка, що виконаний рисками). Вона має назву «Лінія і простір».

– Лінія і простір – дуже символічна назва. Я взагалі думаю, що слово «лінія» ввійшло в наше життя в різних його сенсах. Ми всі знаємо, що таке лінія розмежування, лінія бойових дій, червона лінія. А простір ми зараз виборюємо, мріємо повернути свою територію до кордонів 1991 року, – зауважила директорка художнього музею Ольга Курчакова.

В експозиції – 155 робіт, виконаних олівцем, пером, тушшю, вугіллям, сангіною, соусом, сепією. Свої роботи представили 75 художників із Києва, Харкова, Одеси, Дніпра, Запоріжжя, Сум, Кривого Рогу, Лубен, Кременчука, Кам’янця-Подільського. Окрему частину виставки становлять твори талановитого живописця й графіка, палкого патріота України Олександра Тарасенка, який, виборюючи нашу незалежність, загинув у перші дні повномасштабної війни.

Ідея показу рисунка належить членам Полтавської обласної організації Національної спілки художників України. Концепція виставки передбачає демонстрацію найкращих взірців авторської графіки, завершених творів мистецтва, без обмеження в часі виконання.

У Полтаві нагородили переможців і призерів Європейських ігор, чемпіонатів світу та Європи

До Полтавської області повернулися спортсмени, які брали участь у ІІІ Європейських іграх, чемпіонаті світу з класичного пауерліфтингу, чемпіонаті Європи з вільної боротьби. Чимало з них привезли з собою здобуті в нелегкій боротьбі медалі.

Так, на ІІІ Європейських іграх у Кракові (Польща) шість із 12-ти спортсменів нашої області завоювали вісім нагород. Завдяки цьому потужному внеску Україна опинилася на третій сходинці медального заліку змагань. П’ять нагород до цієї скарбнички внесли веслувальники: Людмила Лузан – два золота й срібло, Олег Кухарик та Ігор Трунов – золото та срібло. У складі команди з пляжного футболу отримала срібло Таїсія Бабенко. А титули чемпіонів в таїландському боксі та боксі завоювали відповідно Олег Приймачов й Олександр Хижняк. Останній, до речі, завдяки цим змаганням здобув першу ліцензію України з боксу на Олімпійські ігри, що відбудуться 2024 року в Парижі.

На чемпіонаті світу з класичного пауерліфтингу, що проходив у Сент-Джуліані (Мальта), одразу два світові рекорди (у присіданні та триборстві) установив Анатолій Новописьменний. Він здобув перемогу у ваговій категорії до 105 кг і став уже триразовим чемпіоном світу.
А на чемпіонаті Європи з вільної боротьби в Сантьяго-де-Компостелі (Іспанія) відзначився Іван Примаченко. Наш борець переміг у ваговій категорії до 97 кг і виконав вимоги на звання майстра спорту України міжнародного класу.
Переможців і призерів цих змагань, а також їхніх тренерів сьогодні привітали голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький та начальник облвійськадміністрації Дмитро Лунін. Керівники регіону подякували спортсменам і їхнім тренерам за титанічні зусилля, розвиток спорту на Полтавщині та вручили квіти й сертифікати на отримання грошової винагороди. Її розмір для спортсменів сягав від 17,5 тис. грн до 41,5 тис. грн.

На Полтавщині лисиці стали частіше з’являтися в населених пунктах

У сусідніх із Полтавською областях залишається напруженою епізоотична ситуація щодо сказу тварин. Так, у Кіровоградській за перший квартал 2023 року було виявлено 17 хворих звірів, у Дніпропетровській – 12, у Київській – 10, у Черкаській – 7. На Полтавщині поки що зафіксовано два випадки: в обласному центрі та Білицькій громаді.

Але в області останнім часом громадяни почали частіше звертатися щодо появи лисиць у населених пунктах, наближення їх до домогосподарств. Ідеться, зокрема, про Диканську, Опішнянську, Оржицьку, Миргородську та Полтавську громади, розповів на апаратній нараді в.о. заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в регіоні Юрій Першін. Він зауважив, що через перевищення в декілька разів щільності лисиці червоної в більшості мисливських угідь виник кормовий дефіцит. Унаслідок цього тварини почали норитися неподалік від населених пунктів, у залишених будівлях.

З огляду на все це по області рекомендували створити місцеві надзвичайні протиепізоотичні комісії (наразі вони діють лише у 18 громадах), які мають запобігати поширенню сказу на своїх територіях, і пункти тимчасової перетримки тварин (вони є тільки в Горішніх Плавнях, Кременчуку та Полтаві).

Полтавщина відновлюватиме села Херсонщини

Полтавська область долучилася до всеукраїнського проєкту “Пліч-о-пліч”.

Як розповів сьогодні під час брифінгу в облвійськадміністрації її начальник Дмитро Лунін, цей проєкт стосується допомоги громадам у постраждалих від окупантів регіонах. Загалом до нього залучено 15 областей. Вони відновлюватимуть найперше житловий фонд, а також об’єкти соціальної інфраструктури: заклади освіти, культури, сільські ради тощо.

Полтавщина опікується двома селами Херсонської області: Чкаловим Великоолександрівської громади та Правдиним Білозерської. Вони перебували під окупацією приблизно 9 місяців. У першому до цього проживало близько 600 людей, у другому близько 1500. На сьогодні в села повернулося відповідно 400 та 600 осіб. Відновлення в Чкаловому потребує 126 житлових будинків та 5 об’єктів соціальної сфери, у Правдиному – 424 та 5. Їхнє дослідження вже провели. У селах почали роботу бригади полтавських будівельників.

На відновлення населених пунктів буде спрямовано близько 50 млн грн коштів із обласного бюджету та бюджетів громад, 80% фінансування надійде з державного бюджету.