У Полтаві презентували наукові видання про заповідник «Більськ»

приміщенні Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського відбулася презентація нових пам’яткоохоронних і наукових видань історико-культурного заповідника «Більськ». Це збірник «Археологічні дослідження Більського городища – 2018» та колективна монографія «Селища скіфського часу в системі Великого укріплення Більського городища». До першого ввійшли 26 публікацій, що відображають результати досліджень, здійснених на території Більського археологічного комплексу й навколо нього позаторік. Вони становитимуть інтерес для істориків, краєзнавців, археологів, фахівців пам’яткоохоронної справи, працівників музеїв та інших осіб, що цікавляться стародавньою історією. Друге ж видання – це результат багаторічної праці авторів-науковців.

Альона Зимня

Сучасний кардіоцентр у Полтаві мають здати до кінця березня

Термін здачі сучасного кардіологічного центру в експлуатацію – 31 березня, а не 1 квітня, як планувалося раніше. Про це повідомив радник голови Полтавської обласної державної адміністрації Олександр Ткач. Нині роботи на об’єкті виконані на 85%.

– Монтаж завершений повністю. Установлюємо освітлювальне, електричне, опалювальне обладнання. Закінчуємо оздоблення фасадів. Триває облаштування вентиляційних шахт і машинних відділень ліфтів, – розповів генеральний підрядник Олександр Юхименко.

Роботи тривають згідно з графіком.

Нагадаємо, Полтавський обласний клінічний кардіологічний центр розпочали будувати в травні 2016 року. У будівлі передбачені стаціонарний і діагностичний блоки.

Альона Зимня

Торік за сприяння служби зайнятості роботу знайшли 826 тисяч українців

Протягом 2019 року 826 тисяч українців були працевлаштовані за сприяння державної служби зайнятості. При цьому 53% з них були працевлаштовані оперативно ще до надання статусу безробітного.
Професійне навчання за направленням служби проходили 139  тисяч безробітних, 54 тисячі з них навчалися в центрах професійно-технічної освіти державної служби зайнятості. Варто наголосити, що рівень працевлаштування після професійного навчання становив 96%.
До громадських та інших робіт тимчасового характеру протягом року було залучено 200 тисяч осіб.
Кількість роботодавців, які співпрацювали з центрами зайнятості, порівняно з 2018 роком, збільшилася (+ 4 тисячі) та становила 206 тисяч.
Загальна кількість вакансій у базі даних служби зайнятості протягом року становила 1 мільйон 153 тисячі одиниць.  Найбільшим попитом на ринку праці користувалися кваліфіковані робітники з інструментом, робітники з обслуговування та експлуатації устаткування, а також працівники сфери торгівлі та послуг.
Завдяки підвищенню результативності роботи щодо оперативного працевлаштування громадян, кількість безробітних станом на 1 січня 2020 року, порівняно з відповідною датою 2019 року, скоротилася (– 4 тисячі) та становила 338 тисяч.
У рамках модернізації державної служби зайнятості з січня 2019 року запроваджено інститут кар’єрного радника, а з серпня на Дніпропетровщині стартував новий пілотний проєкт, метою якого стало суттєве покращення обслуговування роботодавців, – інститут консультанта роботодавця.
Апробація нової технології дала гарні результати, що й обумовило подальше запровадження  нового сервісу з січня 2020 року в усій мережі центрів зайнятості в Україні.
Офіційним сайтом державної служби зайнятості www.dcz.gov.ua протягом 2019 року скористалися 1,9 мільйона осіб.
Станом на 1 січня 2020 року на сайті діє 197 тисяч електронних кабінетів роботодавців та 248 тисяч електронних кабінетів шукачів роботи.
На безкоштовну телефонну «гарячу лінію» державної служби зайнятості за номером 0 800 50 99 66 протягом року надійшло 33 тисячі звернень з усіх регіонів України.

Державний центр зайнятості

тел: (044)-289-40-79
тел моб.:  (098) 637-76-82

Українці проміняли вареники на хінкалі

Традиційна кухня, за винятком борщу, виявилася не сильно популярна в Україні

Любов українців до традиційної кухні виявилася перебільшеною. Сервіс Raketa назвав найпопулярніші страви, доставку яких замовляли в 2019 році, і вареники далеко не в лідерах…

Порівняння популярності піци і ролів – страв, які українці частіше за інші замовляли в 2019 році:

Трійка найбільш популярних страв, доставку яких українці замовляють з ресторанів, виглядає наступним чином:

  1. піца – 12%;
  2. суші – 7,5%;
  3. бургери – 6% від усіх замовлень.

Бургери – беззаперечний лідер в любові українців до готових бутербродів. Вони в рази популярніші, чим більш дешевші хот-доги і сендвічі. Не врятувала останні навіть безкоштовна доставка від сервісу Raketa.

Якщо до цих страв італійської, японської та американської кухні в Україні вже звикли, то четверта позиція дещо дивує. Виявилося, що хінкалі набагато популярніші, ніж пельмені і вареники разом узяті.

І продовжуючи тему грузинської кухні, шашлик далеко попереду стейків. Принаймні за кількістю замовлень, тоді як стейк, найчастіше, обходиться дорожче порції шашлику.

А ось серед перших страв борщу конкурентів немає. Солянка відстає в рази, а далі вже йдуть курячий бульйон, місо суп і інші.

Як відзначають в компанії Raketa, смакові переваги українців не сильно відрізняються в залежності від міста проживання. У всіх містах, де представлений сервіс доставки їжі з ресторанів, список популярних страв, які замовляють на доставку, практично ідентичний.

«Ворскла» повернула свого зіркового гравця

Владислав Кулач підписав повноцінний контракт із полтавським футбольним клубом «Ворскла». Про це повідомляється на офіційному сайті ФК. Нагадаємо, цей гравець був одним із кращих у команді під час матчів Ліги Європи. 4 жовтня 2018 року в другому турі групового етапу ЛЄ він забив гол у ворота лісабонського «Спортинга» (тоді «Ворскла» програла з рахунком 1:2), а 25 жовтня – у ворота «Карабаху» (полтавці перемогли з рахунком 1:0). Тим самим Владислав приніс своїй команді першу перемогу в Лізі Європи.

Нинішній контракт із «Ворсклою» підписаний на півтора роки (раніше спортсмен грав за «біло-зелених» на правах оренди).

Сьогодні Кулач приєднався до нових-старих партнерів у аеропорту Харкова й полетить із ними на тренувальні збори в Туреччину.

Альона Зимня

Китайці планують закуповувати м’ясо на Полтавщині

У Полтавській обласній державній адміністрації відбулася зустріч голови ОДА Олега Синєгубова з делегацією провінції Юньнань, що розташовується на півдні Китаю. Основною темою обговорення стало питання продажу полтавського м’яса до Піднебесної. Представників останньої, зокрема, цікавили наші яловичина та курятина. Китайці розраховують на прямі поставки цієї продукції, щомісяця планують отримувати її в розмірі близько 100 тонн.

Полтавська область готова виступити партнером у цьому питанні, повідомили в ОДА. Але наразі, щоб постачати м’ясо до Китаю, товаровиробники, які виявляють інтерес до співпраці з Піднебесною, мають пройти відповідну сертифікацію.

–  У нас є підприємства, які б хотіли займатися таким експортом, але не знають як. Ми зацікавлені в тому, щоб домовленості з китайською стороною були досягнуті. І якщо будемо рекомендувати партнерів, то розуміємо відповідальність, яка на нас покладена. Із нашого боку буде надано методичну та організаційну допомогу підприємствам, щоб отримати ліцензію для поставок м’яса в Китай, – сказав Олег Синєгубов.

Альона Зимня

Держава гарантовано фінансуватиме лише 8 лікарень Полтавщини

Упродовж наступних трьох років із державного бюджету України гарантовано будуть фінансувати 8 лікарень Полтавської області. Дана інформація вказана в розпорядженні «Про затвердження переліку опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах на період до 2023 року», яке підписав прем’єр-міністр Олексій Гончарук. Мова йде про такі об’єкти:

  • комунальне некомерційне підприємство «Гадяцька центральна районна лікарня» Гадяцької районної ради;
  • комунальне некомерційне підприємство «Лікарня інтенсивного лікування I рівня м. Горішні Плавні» Горішньоплавнівської міської ради;
  • комунальне некомерційне медичне підприємство «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька»;
  • комунальне некомерційне підприємство «Миргородська центральна районна лікарня» Миргородської районної ради;
  • комунальне некомерційне підприємство «Хорольська центральна районна лікарня» Хорольської районної ради;
  • комунальне підприємство «1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради»;
  • комунальне підприємство «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» Лубенської міської ради;
  • комунальне підприємство «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради».

Нагадаємо, у регіоні існуватиме чотири госпітальних округи з центрами в Полтаві, Кременчуці, Миргороді та Лубнах. Згідно з методикою формування мережі в них і були визначені опорні медзаклади.

Інші лікарні отримуватимуть фінансування відповідно до наданих послуг.

Альона Зимня

Більське городище покажуть на літній Олімпіаді в Токіо

Сьогодні на апаратній нараді в Полтавській обласній державній адміністрації говорили про розвиток туризму в регіоні. Доповідаючи з цього питання, директор Департаменту культури і туризму ОДА Валентина Вождаєнко зазначила серед іншого, що нині найперспективнішими «магнітами» для гостей полтавського краю є археологічні пам’ятки.

– Три роки тому ніхто не міг і уявити, що історико-культурний заповідник «Більськ» за два дні фестивалю зможе зібрати до 20 тисяч туристів. А в 2019-му «Гелон-фест» це зробив. Проведення фестивалю на Більському городищі сприяло створенню малих архітектурних форм, об’єктів туристичної інфраструктури та дало можливість залучити до співпраці 40 представників бізнесу. Найбільшу фортецю скіфського часу в Європі треба розбудовувати далі й робити там єдиний туристичний комплекс, – сказала Валентина Вождаєнко.

Торік на території Більського городища в межах майбутнього музею розпочалася реалізація проєкту «Інноваційно-технічне забезпечення туристичних об’єктів древнього міста Гелон». Ним передбачено облаштування зони wi-fi, встановлення камер спостереження, забезпечення освітлення валів, території завдяки сонячним електростанціям. Реалізується проєкт силами Більської сільради та заповідника. У 2019 році на нього пішло 953 тис. грн. Улітку роботи планується завершити повністю, повідомили в ОДА.

– У грудні була зустріч із послом Греції в Україні, який зацікавився проведенням спільних розкопок у Більську, розбудовою музею та обіцяв допомогти з видавництвом книг. А влітку городище відвідав режисер із Японії Ясуюкі Муракамі. Відзнятий ним матеріал увійде до фільму «Шлях заліза», який презентують на відкритті Олімпійських ігор-2020 в Токіо, – розповів директор комунальної установи «Історико-культурний заповідник «Більськ» Ігор Корост.

Альона Зимня

«Кіборги» Донецького аеропорту відсьогодні викарбувані на поштовій марц

«Кіборги» Донецького аеропорту відсьогодні викарбувані на поштовій марці
Укрпошта 22 січня в день завершення героїчної оборони Донецького аеропорту ввела в обіг поштову марку «Вони вистояли! Не витримав бетон!». Вона є даниною вшанування українських воїнів, які протягом 242 днів боронили летовище.
Урочисте спецпогашення марки відбулося за участі захисників аеропорту: солдата 90-го окремого десантно-штурмового батальйону Руслана Боровика (позивний «Багдад»), старшого сержанта 90-го окремого десантно-штурмового батальйону Сергія Кройтора (позивний «Хотабич»), молодшого сержанта 95-ї окремої аеромобільної бригади Івана Лавриненка (позивний «Фагот»), заступника міністра у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Олександра Терещенка, що воював у складі 79 аеромобільної бригади та брав участь у боях за Донецький аеропорт, першого заступника міністра інфраструктури Дмитра Абрамовича та генерального директора Укрпошти Ігоря Смілянського.

«Українські воїни, які захищають нашу землю і яких за стійкість вороги назвали «кіборгами», з’явилися на українській марці. Ми пишаємось тим, що можемо відзначити честь наших воїнів! Це одна із знакових подій героїчного захисту України, що для всіх нас є прикладом незламності, мужності та відданості. Із 2014 року Укрпошта випускає поштові марки, присвячені нашій армії і захисникам української землі. І, звичайно, продовжуватимемо цю тематику в подальшому», – відзначив генеральний директор Укрпошти Ігор Смілянський.
Поштову марку, автором якої є графік Андрій Єрмоленко, виготовлено тиражем 130 000 примірників, номінальна вартість поштової марки – 9 грн.
До поштової марки випущено конверт «Перший день» та виготовлено штемпель спецпогашення.

Бої за аеропорт тривали з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року і закінчились після повної руйнації летовища. Під час оборони ДАПа загинули понад 200 українських бійців, 58 з них — в останні кілька діб внаслідок підриву терміналу Донецького аеропорту.
У Донецькому аеропорту та селищі Піски протягом цього періоду воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та 93 окремої механізованої бригад, 57 окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку “Дніпро-1”, Добровольчого українського корпусу (ДУК) та інші.