26.09.2021 - 21:19

Коли місія «стягнути борг» стає нездійсненою

У під’їздах, біля багатоквартирних будинків, біля приватних обійсть, можна спостерігати за інформаційними повідомленнями від органів місцевої влади, виконавців послуг із вивезення побутових відходів із закликами утримуватися від накопичення великогабариту біля сміттєвих майданчиків.

Крім того, на даних інформаційних табличках є нагадування споживачам сплачувати кошти за вивезений негабарит.

Однак, борги за невивезений великогабарит, на жаль, цікавить споживача лише тоді, коли відбувається блокування банківських рахунків або відвідин оселі державним виконавцем.

На жаль, тільки одиниці цікавляться профілактикою утворення боргів, які пов’язанні із стягненням плати за вивіз великогабаритного сміття.

Як пише сайт «Комунальний Лоєр», епоха індивідуальних договорів на вивіз сміття завершується на користь публічних договорів.

І хоч зміни до законодавства про вивіз великогабариту не такі гнучкі у порівнянні із засадами регулювання ринку електричної енергії та природнього газу, все ж до «публічних договорів» на вивіз великогабариту причетна вищезгадана практика.

Виконавцю комунальних послуг достатньо виграти конкурс (одержати рішення виконкому про затвердження переможця), підписати договір з містом, опублікувати вартість по вивезенню негабариту у місцевій газеті і, таким чином, «публічність досягнута».

У наказному провадженні виконавці послуг надають суду документи, які описані абзацом вище. Рішення суду переважно ухвалюються на їх користь.

Вважається, що наказне провадження – це одне із судових проваджень, у якому спір відсутній, оскільки є документи, які на перший погляд, вказують на безальтернативність заперечення від боржника.

Крім того, наказне провадження має суто економічний ефект, адже сума судового збору, який сплачує виконавець, є значно меншою за звичайну ставку cудового збору у цивільних позовах.

Суди, не вагаючись, видають накази про стягнення боргу, які все рідше переглядаються та оскаржуються боржниками. Наказне провадження по стягненню плати за вивезення великогабариту також не стало винятком.

При чому, суд не досліджує чи був взагалі негабарит і чи його вивозили, і чи не вивіз інший виконавець або вивіз його сам споживач.

На тлі зловживань та загальної недовіри «народжується» спосіб, який дозволяє зменшити апетити недобросовісних виконавців і, таким чином, усмирити останніх.

Cеред споживачів набуває популярності механізм звернення до виконавця із заявою (клопотанням) про отримання інформації про обсяг вивезеного великогабариту.

Як демонструє досвід, чим більше таких заяв, тим більше виконавець відмовчується. Деякі споживачі, у порядку Закону України «Про звернення громадян», оскаржують бездіяльність виконавця послуг за відмову в одержанні інформації.

Тобто, банальне звернення по інформацію про вивіз великогабариту може зруйнувати «безспірну мовчанку» для наказного провадження.

Детальніше про це читайте у статті «Плата за вивіз великогабариту або як смирити виконавця послуг»

В.І.Коновал

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *