На Полтавщині хочуть вполовину скоротити кількість закладів профтехосвіти

На апаратній нараді в Полтавській обласній державній адміністрації розглянули питання модернізації професійно-технічної освіти регіону. Директор Департаменту освіти і науки ОДА Олена Харченко розповіла про план розвитку мережі цих закладів і Стратегію створення нового освітнього простору професійної освіти на 2017-2020 роки. Відповідно до них за три роки 42 заклади професійної освіти оптимізували до 36-ти. Це дало економію для бюджету в 2,24 млн грн на рік. Нині в системі ПТО Полтавщини нараховується 11 ліцеїв, 5 вищих професійних училищ, 4 центри професійно-технічної освіти, 12 професійно-технічних училищ і 4 навчальних центри при установах виконання покарань. Із них із обласного бюджету фінансуються 23, із державного – 4, із бюджету Полтави – 9.

– Станом на 1 січня 2020 року професійну освіту в області здобувають 9406 осіб. Протягом трьох років кількість учнів зменшилась на 2000. Це зумовлено низкою причин, серед яких – демографічна ситуація, утрата привабливості та престижності деяких робітничих професій. Модернізація мережі профтехучилищ відбувається відповідно до орієнтирів на потреби ринку праці та з максимальним задоволенням потреб викладачів, які бажають і надалі працювати в цій системі, – сказала Олена Харченко.

2020 року реорганізація закладів професійної освіти продовжиться. 11 із них об’єднають у п’ять. Так, у Решетилівці буде утворений Центр професійної освіти ім. І.Г. Боровенського, до якого ввійдуть державний навчальний заклад «Решетилівський професійний аграрний ліцей ім. І.Г. Боровенського» та професійно-технічне училище №49, що в селі Красногорівка Великобагачанського району. У Гадячі створять ДНЗ «Гадяцьке вище професійне аграрне училище», об’єднавши нинішнє ВПАУ з ПТУ №27 м. Лохвиця й профтехучилищем №32. У Карлівці з’явиться Вище професійне училище на базі ПТУ №50 та Чутівського професійно-технічного училища №55. Відповідний процес уже розпочатий.

Крім того, планується утворення Лубенського лісотехнічного коледжу шляхом об’єднання професійного ліцею з лісотехнічним коледжем. Також розглядається питання про приєднання учнівського й викладацького колективів Полтавського професійного ліцею сфери послуг до Полтавського центру професійно-технічної освіти. А от Кременчуцький навчальний центр №69 буде ліквідований.

На наступні ж два роки в планах ОДА створення Вищого професійного училища транспорту, до якого входитимуть Полтавське вище міжрегіональне училище та Полтавський професійний ліцей транспорту; Центру з підготовки робітників для машинобудування, що з’явиться в результаті об’єднання ПТУ №4 та Полтавського політехнічного ліцею, а також Вищого професійного училища сфери обслуговування, до якого ввійдуть Полтавське вище училище ім. Чепіги й ПТУ №31. Крім того, в один заклад – ПТУ №44 – збираються об’єднати нинішнє профтехучилище №44, що розташоване в Миргороді, і ПТУ №56 із Яресьок Шишацького району.

Щоправда, ці плани можуть іще бути скоригованими, адже 2020 року парламент має намір ухвалити новий закон про професійно-технічну освіту, і діяти потрібно буде відповідно до нього.

Альона Зимня

29 шкіл області закрили на карантин

За даними Полтавського обласного лабораторного центру МОЗ України, наразі в регіоні епідемічний поріг захворюваності на гострі респіраторні інфекції перевищений на 21%, темпи росту збільшуються, спостерігається середній рівень епідемічної активності. Лише за останній тиждень хворих на гострі респіраторні інфекції в області зафіксовано 8853 особи, тобто на 47% більше порівняно з попереднім тижнем. Найбільше серед інфікованих – діти (65%), або в кількісному еквіваленті 5803 особи.

У зв’язку з високим рівнем захворюваності наказами адміністрацій шкіл, рішеннями органів місцевого самоврядування тимчасово припинено навчання в 29 школах Полтавщини. Серед них – усі школи Миргорода, 8 шкіл Хорольського району, 5 Пирятинського, окремі школи Полтави, Кременчуцького, Чутівського, Диканського, Котелевського, Лохвицького, Карлівського, Глобинського, Шишацького, Гадяцького районів. Крім того, на карантин закриті 49 класів у полтавських школах, а також деякі класи в школах Кременчуцького й Карлівського районів.

До речі, в останньому, як і на Лохвиччині, на сьогодні зафіксовані найвищі показники захворюваності. У лікарні госпіталізовано 458 осіб, що складає 5% від кількості захворілих, повідомили в КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я».

Альона Зимня

У Полтаві відкрили пам’ятну дошку учаснику битви під Крутами

Сьогодні з нагоди 102-ої річниці Дня пам’яті полеглих у бою під Крутами на стіні Свято-Миколаївського храму в обласному центрі відкрили меморіальну дошку Демидові Бурку, учаснику цієї битви. Із ініціативою відкриття такого знаку виступив Український інститут національної пам’яті. Демид Бурко був одним із 12 полтавців-учасників бою під Крутами, поетом, істориком і настоятелем Свято-Миколаївської церкви. Про це на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» повідомив депутат Полтавської міської ради Юліан Матвійчук. Саме завдяки цьому священикові в 1941-1943 роках богослужіння в храмі велося українською мовою.

Альона Зимня

У Лубенському лісгоспі заготовили корми для диких тварин

Піклування про мисливську фауну впливає на збільшення популяції лісових мешканців, а достатня кількість кормової бази покращує умови проживання видів, тому підгодівля дичини у зимовий період – це обов’язок мисливствознавців, зазначають у Лубенському лісовому господарстві.

Опікуються лісовою фауною аж до весни, коли тварини вже власними силами можуть добути собі поживу.

На зимовий період працівники ДП «Лубенський лісгосп» заготовили: 12 тонн кукурудзи в початках, 2500 гіллячкових віників, 12 тонн сіна, а також облаштували 24 солонці, встановили годівниці для копитних.

За матеріалами пресслужби Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства

У лютому полтавський «Екобус» працюватиме з 11.00 до 18.30

«Екобус», придбаний у Полтаві в жовтні минулого року для КАТП-1628, щоб збирати небезпечні відходи, уже добре зарекомендував себе в роботі. Усі прийняті тут використані люмінесцентні лампи, термометри, батарейки в подальшому передають ліцензованій фірмі для їх утилізації. Небезпечні відходи приймають лише в населення. Організації повинні самостійно укладати договори на утилізацію з підприємствами-ліцензіатами.

Графік роботи «Екобуса» змінюється за побажаннями полтавців. Так, у лютому він працюватиме з 11.00 до 18.30.

3.02 – ПД «Листопад», вул. Соборності, 58-А

4.02 – «Полтава Банк», вул. Мазепи, 45-А

5.02 – Магазин «Фуршет», вул. Європейська, 185 (біля Макдональдсу)

6.02 – КЗ «Полтавська ЗШ №23», вул. Європейська, 122

7.02 – БК ПТМЗ, Павленківська площа

10.02 – Збір батарейок по школах

11.02 – Магазин «АТБ-Маркет», вул. Зінківська, 16

12.02 – Магазин «12 Вольт», вул. Івана Мазепи, 17

13.02 – 16 школа, бульвар Щепотьєва, 16

14.02 – ТЦ «Паравоз», вул. Євгена Коновальця, 2

17.02 – ТЦ «МИР», проспект Миру, 30-А

18.02 – Професійний ліцей №1, вул. Сакко, 16-А

19.02 – Полтавський міський центр зайнятості, вул. Небесної Сотні, 91

20.02 – Телеканал «ІРТ-Полтава», вул. Конституції, 4

21.02 – 11 школа, вул. Маршала Бірюзова, 64

24.02 – Магазин «Білий Ірбіс», вул. Квітки Цісик, 16 (Юрівка)

25.02 – Полтава АС-2, вул. Шевченка, 65

26.02 – Компанія «Стар Лайн», вул. Європейська, 66

27.02 – Полтавська фабрика тротуарної плитки, вул. Сакко, 196

28.02 – Кінцева зупинка с. Климівка

За матеріалами Полтавської міської ради

Минулий рибний достаток

Азовське море – це світова рибна перлина. Ще зовсім недавно воно
перевершувало Каспійське море по вилову риби з квадратного кілометра в 6,5 раз, а Біле море в 8 разів. Азовське море мілководне, добре прогрівається, воно багате кормом для риби. Які види риби тільки не виловлювали в ньому? Але, звичайно ж, королевою вважалася білуга. У 1939 році в Азовському морі виловили 672 кілограмову білугу.
І хоча ще «вчора» рибні запаси здавалися невичерпними, фахівці Асоціації рибалок України з гіркотою констатують, що сьогодні тільки три види риби: тюлька, хамса і бичок виловлюються в промислових масштабах, інші види ловлять в незначних кількостях.

У 2017 році на Азовському морі був встановлений рекордний вилов в 37,5
тис.тонн. На папері ця цифра виглядає дійсно переконливо, чи жарт, майже половина всього українського вилову. Але, якщо ближче з нею познайомитися, дізнавшись, а який асортимент виловили на Азові, то стає зрозумілим, що вітчизняна рибна галузь знаходиться в дуже жалюгідному стані. Справа в тому, що більше 99,9% від усього річного вилову в Азовському морі складають три види: азовська хамса, тюлька і промислові види бичків. Тільки 136,7 тонн було виловлено на Азові в 2017 році всіх разом узятих інших видів риби … і це з заявленого загального вилову в 37,5 тисячі тонн. Піленгаса виловили 105,5 тонн, а судака всього … 110кг., тоді як ще десять років тому його ловили сотнями тонн.

У 2018 році через різні об’єктивні та суб’єктивні обставини на Азовському морі виловили тільки 21,3 тис. тонн водних біоресурсів. Приблизно таку ж кількість зловили азовські рибалки і в 2019 році.
На жаль залишився в далекому минулому рибний достаток Азова… А бичок на прилавках нічого крім жалю і болю не викликає своїм мізерним розміром, в мізинець довжиною. Хто дозволяє в таких величезних кількостях знищувати молодь риби? А адже саме молодь є майбутнім моря.
Якихось тридцять років тому осетрових видів на Азові виловлювали понад 4,5 тисячі тонн. Чорної ікри добували 400 тонн.
Сьогодні все осетрові, як зникаючі види занесені до Червоної Книги України та їх вилов категорично заборонено. Браконьєрові, який піймав осетра, доведеться заплатити крім штрафу ще й компенсацію за завдані збитки в розмірі 48 000 грн. А за білугу 100 тисяч грн.

Ще на початку ХХ століття не одиничними екземплярами рибалки
виловлювали білугу завдовжки 3-4 метри і вагою до 1 000 кілограм.
Зараз такі екземпляри залишилися тільки в спогадах старих рибалок і на
пожовклих фотографіях.
Не може вирости білуга … їй просто цього не дають промислові і браконьєрські сітки, які проціджують море. Потрібно пам’ятати, що полово зрілість у білуги настає в 16- річному віці. Скільки їй потрібно намагатися не потрапити в сітки, щоб дати потомство …
Вилов риби в Азовському морі забезпечує левову частку всього українського рибного промислу. На даний момент він регулюється договором між урядами України і РФ про співпрацю в галузі рибного господарства та угодою з питань рибальства в Азовському морі.
Квоти на вилов риби в Азовському морі розподіляються між Україною і РФ протоколом засідання Українсько-Російської комісії з питань рибальства в Азовському морі, яке проходить щорічно. Традиційно, що більше 60% від загального ліміту виділяється Україні.
Угода з питань рибальства в Азовському морі чітко прописує спрямованість і кількість наукових досліджень з кожного боку. А так же визначає штучне відтворення видів риби, які цього потребують.
РФ побудувала чотири рибоводних комплексу на березі Азова по відтворенню осетрових видів риби. Щорічно понад мільйон штук молоді випускається.

Український берег більш мілководний і тому вся осетрова молодь годується біля нього. Прогрес зіграв поганий жарт з рибальством. Раніше мережі виготовлялися з джгута або нитки. Рибалки користувалися сітками з певним розміром вічка для вилову дорослих особин, молодь просто проходила крізь велику клітинку. Але сьогодні з винаходом ліскових сіток прилов молоді просто колосальний. Риба, ледь торкнувшись ліскових сіток, в буквальному сенсі залипає в них, особливо це стосується «колючих» видів риби. Тому для молоді осетрових видів ці нові сітки серйозна загроза. Нерідкі випадки, коли браконьєрські сітки просто забиті маленькими осетрятами по 8-10 сантиметрів завдовжки.
Так як така маленька риба ніякої комерційної або продуктової цінності не має, браконьєри цю молодь перемелюють на корм свиням. Випустити ж в живому вигляді молодь осетрових видів практично неможливо, так як вона сильно травмується.

– Основними причинами зникнення риби в Азові можна назвати
нераціональну господарська діяльність, що межує зі злочином,
браконьєрство, яке набуло лякаючих масштабів і незадовільна екологічна ситуація з Азовським морем. Річки, що впадають в нього, несуть різну хімію з полів, та ще й хімічні і металургійні гіганти, які стоять на його берегах явно не оздоровлюють морські води своїми стоками і сливами – говорить голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.

Згідно з останніми дослідженнями Чорне і Азовське море потрапили в список найбрудніших морів світу. Чорне море в цьому списку розташувалося на другому місці. На 5 місці знаходиться Азовське море. Його вважають сильно забрудненим ще через те, що воно найдрібніше в світі. Залишається тільки пам’ятати, що до 50-х років ХХ століття Азовське море займало друге місце по вилову осетрових риб. Так само в ньому виловлювали в достатній кількості більше 20 видів промислових риб.

Прес служба Асоціації рибалок України

Представники Міносвіти обговорили в Полтавській області майбутнє профтехосвіти

29 січня Полтавщину з робочим візитом відвідали заступник міністра освіти і науки України Петро Коржевський, генеральний директор директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки України Ірина Шумік, державний експерт експертної групи з питань управління та державно-приватного партнерства цього ж директорату Ніна Іларіонова та представник компанії GIZ Тетяна Хімченко. Цей візит відбувся в рамках Програми EU4Skills: Кращі навички для сучасної України та з метою публічного обговорення проєкту концепції державної політики Програми діяльності Кабінету Міністрів України та плану її реалізації. Розпочалися відвідини з зустрічі з головою Полтавської облдержадміністрації Олегом Синєгубовим та першим заступником голови ОДА Дмитром Луніним, під час якої були обговорені актуальні питання розвитку освітньої галузі регіону.

Полтавська область – одна з семи в Україні, яка пройшла відбір до другого етапу Програми EU4Skills щодо створення сучасних інноваційних Центрів професійної досконалості. Її мета – підтримати реформи професійної (професійно-технічної) освіти в Україні.

Наразі продовжують змагання у відкритому конкурсі три заклади: вище професійне училище № 7 м. Кременчука, державний навчальний заклад «Решетилівський професійний аграрний ліцей ім. І.Г. Боровенського», державний навчальний заклад «Гадяцьке вище професійне аграрне училище». Під час візиту гості оглянули навчальну базу двох закладів професійної (професійно-технічної) освіти: ДНЗ «Решетилівський професійний аграрний ліцей ім. І.Г. Боровенського» та вищого професійного училища № 7 м. Кременчука.

Так, у першому відбулася зустріч із керівниками закладів професійної (професійно-технічної) освіти та фахової передвищої освіти, у якій узяли участь директор Департаменту освіти і науки облдержадміністрації Олена Харченко, голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький, радник голови ОДА з питань освіти і науки Віта Ковальська, працівники департаменту та навчально-методичного центру професійно-технічної освіти в Полтавській області. Під час виступу Петро Коржевський висловив задоволення рівнем освітніх закладів регіону та зосередив увагу присутніх на першочерговому завданні, поставленому Міністерством освіти і науки України, а саме за рахунок об’єднання професійної (професійно-технічної) освіти та фахової передвищої освіти створити в Україні єдину систему професійної освіти, яка буде сучасною, фаховою й привабливою для учнів та спроможною й корисною для роботодавців.

За матеріалами Департаменту освіти і науки Полтавської ОДА

В обласному центрі презентували календар, присвячений видатним жінкам минулого століття

У Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва ім. Олеся Гончара відбулася презентація календаря «Українські жінки ХХ століття», що виданий Українським інститутом національної пам’яті. Участь у цьому заході взяли представники навчальних закладів обласного центру, працівники сфери культури й туризму.

Як розповіла ведуча Вікторія Піскова, дату презентації обрали з огляду на те, що саме 30 січня 115 років тому народилася наша землячка Оксана Мешко – одна з найвизначніших діячок українського національно-визвольного руху 1960-1980-их років та засновниця Української Гельсінської групи.

Загалом до настінного календаря ввійшли зображення видатних, але маловідомих українок, чиї ювілеї відзначатимуть у 2020-му. Кожна з них у свій спосіб вплинула на становлення та розвиток української держави, її культуру, освіту й науку наприкінці ХІХ – у ХХ століттях. Згадуються тут і перша жінка в Австро-Угорщині, яка отримала диплом лікаря; зв’язкова ОУН, яка понад дев’ять років пробула в підпіллі; заступниця командира авіаполку спеціального призначення; засновниця жіночих відділів «Карпатської Січі» та ін. Містяться в календарі й відомості про жінок, чиї життя пов’язані з полтавським краєм. Це, наприклад, акторка Євдокія Доля (дружина Василя Верховинця), Зінаїда Аксентьєва – засновниця першої в Україні гравіметричної обсерваторії у Полтаві, учена-дослідниця геофізики та астрономії, на честь якої названий один із кратерів Венери.

Перший наклад календаря, що надійшов до Полтави, уже розійшовся серед організацій, навчальних з

Альона Зимня

Президент призначив голів п’яти РДА на Полтавщині

Сьогодні президент України Володимир Зеленський підписав розпорядження №№74, 75, 76, 77 і 78про призначення голів п’яти районних державних адміністрацій на Полтавщині. На Шишаччині цю посаду обійматиме Сергій Скороход, на Хорольщині – Роман Гловацький, Машівську РДА очолив Андрій Карацюпа, Кобеляцьку – Дмитро Сироватка, на Диканщині ж головою райдержадміністрації став Євгеній Скиба. Про це повідомили в офіційному інтернет-представництві президента України.

Альона Зимня

У Подільському районі Полтави заборгували найбільше зарплатних коштів

Станом на 1 січня 2020 року заборгованість з виплати заробітної плати в обласному центрі мають 10 підприємств. Про це повідомили під час засідання комісії Полтавської міської ради з питань забезпечення своєчасності й повноти сплати податків, погашення заборгованості з виплати заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат, яке провела заступник міського голови Тетяна Юрченко. Загалом працівникам завинили 11,8071 млн грн. Наприклад, державне підприємство «Полтавський комбінат хлібопродуктів» має заборгованість у 5,0631 млн грн, ДП «Державний проектний інститут містобудування «Міськбудпроект» не виплатив своєму трудовому колективу 164,4 тис. грн. По районах міста заборгованість розподілилася так. У Шевченківському сума боргу по трьох підприємствах становить 2,1517 млн грн, у Київському – 4,5923 млн грн (по шести підприємствах). Але найбільше заборгувало зарплат своїм працівникам одне з підприємств Подільського району – 5,0631 млн грн, тобто 42,9% від загальноміської суми боргу.

– Керівники деяких підприємств перекладають відповідальність, свої проблеми на міську владу, замість активності прикриваючись бюрократичними нормами. Нагадаю, що справа ліквідації заборгованості – спільна, і ми зараз будемо відпрацьовувати конкретно по кожному підприємству причини виникнення боргу. Усе вивчимо й на наступному засіданні запропонуємо проміжні рішення, – сказала Тетяна Юрченко.

За матеріалами Полтавської міської ради