Ці маленькі білченята залишилися без мами й тата – їх забрала масштабна пожежа, що понад декаду полихала в Чорнобильській зоні відчуження…
А ці два коні Пржевальського блукають територією радіаційно-екологічного біосферного заповідника, природа якого відновлювалася після катастрофи на ЧАЕС понад 30 років, у пошуках їжі…
36 таких тварин завезли сюди років 15 тому. За минулий час їхня кількість збільшилася приблизно втричі. Що тепер буде з популяцією унікальних коней, невідомо. Одна з найбільш масштабних за останні п’ять років чорнобильських пожеж знищила понад 100 га лісових угідь – місця їхнього проживання та харчування. І це – лише маленька частка тих втрат, що зазнала Україна від вогню, який із 4 квітня розповзався навколо колишньої атомної станції та до гасіння якого долучилися й полтавські рятувальники.
За попередніми розрахунками експертів, збитки, завдані пожежею, сягнуть кількох десятків мільйонів гривень. Окрім флори та фауни в лісі, вона знищила житла людей. На щастя, не дісталася військових складів із боєприпасами, сховища з радіоактивними відходами, розподільчої електростанції ЧАЕС та інших важливих об’єктів. Ситуації, подібної до тієї, що склалася на цій території у квітні 34 роки тому, удалося уникнути. На заходи з боротьби з вогняною стихією в зоні відчуження урядом було виділено з резервного фонду майже 45 млн грн…
А починалося все як забавка. Як пояснив поліцейським один із винуватців трагедії – 27-річний житель села Рагівка, підпалив він траву просто так. У трьох місцях. І не зміг загасити вогнище, коли вітер роздмухав полум’я…
Власне, подібно – через підпал сухої трави, а точніше через людську безвідповідальність та недбале ставлення як до довкілля, так і до людей, котрі живуть поруч, і стаються здебільшого, за даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, пожежі і в лісах, і на відкритих територіях. Не тільки в Чорнобильській зоні – у різних куточках України. У Полтавській області, наприклад, рятувальникам лише тиждень довелося ліквідовувати 224 загорання. Одне з них – у багатому на лісові угіддя Котелевському районі. На щастя, 50 га лісу тут удалося врятувати від знищення. Поки що…
На жаль, не всіх у дитинстві батьки навчили, що пустощі з вогнем неприпустимі. Та й чимало людей, підпалюючи сухостої, проявляє звичайні лінощі чи невігластво. Замість того, щоб переорати/перекопати траву на ділянці, яка відпочила за зиму, і тим самим додати землі натурального добрива, селяни пускають по ній вогонь. Багато з них переконані, що в такий спосіб приносять більше користі майбутнім посівам. Насправді ж, стверджують агрономи, разом із сухою рослинністю ці люди знищують безцінну мікрофлору, яка могла б суттєво підвищити врожаї наступних років.
Рятувальники постійно роз’яснюють це населенню. От тільки пояснення на таких громадян здебільшого не діють. Відтак тиждень тому зі сторінки ДСНС у соціальній мережі «Фейсбук» пролунав буквально «крик відчаю»: «Із початку року маємо 15 491 випадок загорянь, що знищили 17 914 гектарів екосистем! Якщо так і далі піде, до зими вигорить уся країна…».
Коротко. Доступно. Та чи почули цей «крик» любителі підпалювати суху траву, покаже час. А в уряді не тільки почули – відреагували. Того ж дня обговорили питання посилення відповідальності за спалення сухої рослинності й передали до парламенту пропозицію розробити відповідний законопроєкт. На створення цього документу народним депутатам знадобилося лише кілька днів. Уже 13 березня на позачерговому пленарному засіданні 328 голосами «за» вони ухвалили закон № 556-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля (щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу)» й одразу передали президенту України на підпис як невідкладний.
Як повідомили сьогодні на офіційному інтернет-представництві глави держави, Володимир Зеленський підписав цей документ. Він спрямований, зокрема, на те, щоб:
- запобігти загрозі для людського здоров’я, адже листя, що тліє без доступу кисню, виділяє хімічні сполуки, здатні викликати різні захворювання;
- уберегти ґрунтовий покрив від руйнації та збідніння, знищення насіння й коріння трав’янистих рослин, а також від пошкодження дерев і кущів, загибелі диких тварин;
- запобігти займанню житлових будинків та короткому замиканню на високовольтних лініях передач, розташованих неподалік.
Підписаний закон посилює відповідальність за забруднення атмосферного повітря, знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, порушення вимог пожежної безпеки в лісах та самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків.
Цим документом вносяться зміни до статей 77 та 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно з ними, штраф за порушення вимог пожежної безпеки в лісах відтепер становитиме від 1 530 до 4 590 грн. Пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, що призвело до виникнення лісової пожежі, каратиметься штрафом у розмірі від 4 590 до 15 300 грн. Самовільне випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, установленого центральним органом виконавчої влади, тягне за собою штраф у розмірі від 3 060 до 6 120 грн.
Крім того, ухваленим законом внесені зміни до статей 241 та 242 Кримінального кодексу України. Згідно з ними, штрафи за забруднення атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля речовинами тепер становитимуть від 30 600 до 61 200 грн. За знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, а також сухих дикорослих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом доведеться заплатити від 91 800 до 153 000 грн.
Відповідальність для посадових осіб за порушення традиційно вища, ніж для пересічних громадян. Передбачені ухваленим законом і ув’язнення. Детальніше ознайомитися з усіма нововведеннями можна тут.
Документ набирає чинності 17 квітня 2020 року.
Віолета Скрипнікова