7.07.2021 - 09:46

На Полтавщині влаштували «Купальські ігри на батьківщині Миколи Гоголя» (фото)

У селі Гоголеве Миргородського  району відбулося обласне свято «Купальські ігри на батьківщині Миколи Гоголя». Захід розпочався надвечір і, хоча дощ спочатку змусив засумніватися, що дійство вдасться, та, як зазначив сам Микола Васильович, хмари він розігнав, і святу ніщо не завадило. А з’їхалося на нього чимало люду з усіх-усюд – і жителі прилеглих сіл, і гості з інших куточків області.

 

 

 

 

 

 

Урочисто відкрили культурно-мистецький захід, організований за підтримки Полтавської облдержадміністрації та обласної ради, заступник голови ОДА Катерина Рижеченко, голова Миргородської райдержадміністрації Віктор Іваненко та голова Миргородської райради Наталія Гирка.

– Наша Україна –  така багата на традиції. І Івана Купала є однією з найкрасивіших та наймістичніших серед них. Дуже приємно, що його святкування в Гоголевому, на батьківщині письменника, чаклуна слова, який із такою любов’ю й повагою описував у своїх творах українські традиції, теж стає свого роду традиційним, – зазначила Катерина Рижеченко.

– Я радий вітати вас саме тут, на батьківщині Миколи Гоголя. Із давніх-давен Івана Купала – це містичне, загадкове свято, на якому дівчата й хлопці часто знаходили свою долю, кохання, майбутнє. Хочу побажати, щоб ті, хто ще не має другої половинки, у цей день обов’язково її знайшли, – додав Віктор Іваненко.

– Від себе особисто, від Миргородської районної ради, усіх депутатів нашого такого великого тепер Миргородського району щиро вітаю присутніх зі святом, яке ми знаємо й любимо з дитинства. Як чудово, що саме на малій батьківщині Гоголя вже багато років проходить воно як оберіг від усього негарного, що може бути, – сказала Наталія Гирка.

До речі, традиційні обереги, як і багато всього іншого красивого, корисного, незвичайного можна було придбати на святі в «Містечку майстрів», яке «зустрічало» відвідувачів одразу на вході. Свої роботи тут представили заслужений майстер народної творчості України Наталія Свиридюк, лауреат Полтавської міської премії ім. В.Г. Короленка Тетяна Ващенко, заслужений майстер народної творчості України Євген Пілюгін та інші умільці з Полтави, Миргорода, Решетилівки, Лубен, Кобеляк тощо. Асортимент був різноплановим: дерев’яні побутові речі й сувенірна продукція з петриківським розписом, гердани з бісеру, ляльки-мотанки, обереги, витинанки, рушники та гобелени, сумки з валяної шерсті, сучасний вишитий одяг і жіночі очіпки на кшталт тих, що носили українки різних регіонів у давнину, тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поруч вирувало справжнє гоголівське чародійство, влаштоване акторами Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Миколи Гоголя, Полтавського академічного обласного театру ляльок. Окрім самого письменника, на сцені хазяйнували його знаменита Солоха, чорт та інші персонажі творів. Гумористичні епізоди чергувалися з запальними танцями та ліричними піснями. Гармонійно вплели у віночок святкової програми й виступ вокально-хорової студії «Домінус» із купальським блоком пісень: «Як посію жито в яр», «Як комарик та й на мусі оженився», «Де ти, Купайло, ночувало» та ін. Завершували концерт динамічні «Брат-кіндрат» та «Dance-band».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відвідувачі, яких чим далі вечір, тим ставало все більше, не тільки з задоволенням слухали виступи артистів, танцювали, а й могли скуштувати різні смаколики: шашлик, який продавали по 50 грн за 100 г, медовий квас (15 грн за стаканчик) та ін. Малечі пропонувалося поласувати солодкою ватою, пострибати на батутах, покататися з гірок, випробувати свою сили на інших атракціонах. Цього дня в Гоголевому працювала «Пасіка рудого Панька», відбувся майстер-клас із плетіння вінків, була доступною для огляду експозиція картин із Національного музею-заповідника Миколи Гоголя. До речі, розташований через дорогу від майдану, на якому організували свято, він став буквально місцем паломництва багатьох гостей села. Відвідувачів цікавили і сам будинок родини Гоголів та інші приміщення, і прекрасний парк із набережною, біля якої можна було знайти човни, щоб покататися по Говтві. То тут, то там чулися розповіді екскурсоводів. До об’єктів садиби ледь не черги вишукувалися для створення гарних світлин на згадку. Не менше активно влаштовували фотосесії й поруч із «запаленим» «гоголівцями» багаттям…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Віолета Скрипнікова

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *