Завтра
Удень
Увечері
Поділитися новиною

☛ Інноваційні підходи до омолодження! Чистка, пілінг, карбоксітерапія, мезотерапія, біоревіталізація. Контурна пластика: збільшення губ, корекція форми носа, підборіддя, вилиці. Ботулінотерапія: ботокс, диспорт. Антицелюлітні програми. ☝ Гарантія, досвід, Сертифіковані препарати, професійний лікар косметолог - дерматолог! Діє система знижок! ☎ Телефонуйте (095) 836-01-85, вул. Соборності, 29, оф. 307. Зробіть собі подарунок!

" . $this->translate('ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:') . "
"; foreach ($GLOBALS['other_news'] as $key => $value) { ?> "; //echo $this->partialLoop('front/partials/partial-main-posts', $other_news); } ?>

Сталін, війна та розповіді: про що писала одна з найстаріших полтавських газет 74 роки тому


26

Кобеляцький «Колос», який наступного року відзначатиме сторіччя з дня заснування, у 1944 році мав назву «Переможець». 

 

Найвідоміша газета Кобеляцького району отримала життя на початку ХХ століття зі зміною влади: у 1919 році з’явився «Голос бідноти», який, щоправда, проіснував лише рік.  Згодом назву змінили на «Вісті», через десятиліття чергове оновлення – тепер «За колективізацію».

 

У 1936 році видання перейменували на «Більшовик». Він проіснував до самого приходу німецьких військ у райцентр (вереснь 1941 року).

 

 

У 1944 році з’явився «Переможець» - видання Кобеляцького районного комітету КП(б)У та райради депутатів трудящих. Точну дату першого видання «Переможця» назвати зараз складно. У Державному архіві Полтавської області першим збереженим до наших часів примірником є видання за понеділок, 1 травня 1944 року. Однак слід зазначити, що за нумерацією вказана газета мала №28 (35).

 

 

Компонування газети було звичним для сталінських часів: на першій шпальті в основному публікувалися накази вищого керівництва країни та оперативні зведення Радянського Інформбюро, а на наступних – невеличкі матеріали-замітки про життя району, успішну «боротьбу за високий врожай», оголошення та огляд міжнародних новин.

Відповідальним редактором був В.Т. Поберій. Тираж від 600 до 2000 екземплярів. Ціна – 15-20 копійок.

 

Якими були матеріали у газетах того часу дивіться нижче. Орфографія збережена.

 

 

 

 

«Добре налагоджена робота в дитяслях колгоспу імені Леніна. Діти забезпечені смачними обідами. Видаються їм і кондвироби. Колгоспниці з радістю вправляють дітей до дитясел, а самі самовіддано працюють на колгоспних полях» (С.Поберій, 14.5.44)

 

«…Старики говорять – не пам’ятаємо, коли був такий хліб на землях нашого колгоспу, високий і густий, миша не пролізе. А колосся, неначе бичі, довгі та важкі. Навірняка буде більше 100 пудів на гектар» (С.Варава, 13.7.44)

 

«Керівники колгоспу «Шлях до комунізму» багато говорили і обіцяли в районі та нарадах і в себе на місці, в колгоспі, що до збиральної підготуємось якнайкраще, вийдемо в поле у всеозброєнні. Це все слова, а діла зробили, соромно й казати. Правда, колгоспники вийшли на жнива організовано, дружно приступили до збирання врожаю.

Пустили агрегат жаток на тракторній і кінній тязі. Тільки зайшли в ділянку дорідного жита, і зразу ж тобі біда—всі жатки вийшли з ладу.

Оце вам і … ми готові, як по маслу піде, тільки почати. Ну і почали, вірніше, не жнива, а ремонт жаток в полі.

Це ще й не все. В'язальниці вийшли без грабель, і почали роботу знеосіблено, обкосів не зроблено, питтєвої води в поле не вивезено. Виявилось багато недоліків, всіх не перелічиш.

Всі виявлені недоліки першого дня на жнивах, треба зразу ж ліквідувати і збиральну провести так, як цього вимагав фронт», ваша батьківщина».

(Ф.Рєпін, 16.7.44)

 

«В місті Кобеляки є їдальня. Вона розташована на п'яти вуглах, де схрещуються вулиці Ленінська, Першотравнева і Жовтнева.

Їдальня обслуговує робітників і службовців - одиноких і сімейних. Готують тут і лише сніданок і обід. Відкривають її о 8 годині ранку. Особливо зранку бувають великі черги. Кожен спішить раніше поснідати, щоб не спізнитися на роботу.

— Якщо Надя буде обслуговувати, значить не спізнимось - гомонять в черзі.

І дійсно, Надя офіціантка привітлива, обслуговує дуже швидко, всі задоволені і не нахваляться Надєю.

Коли діжурить Ніна, можете почути одні прокльони. Доводиться довго чекати, нервувати і апетіт пропадав. Ця не спішить, ходить від столу до столу, як пава.

Нема їй нужди, що люди спішать на роботу.

Буфетчиця Міронова - це умниця. У неї багато знайомих. Вона може чеки передавати через голови знайомим і нічого їй не говори, бо підніме такий трам тарарам, що хоч тікай з їдальні. Часто й густо робітники йдуть на роботу не снідавши.

Завідуючої їдальні теж не чіпай. Вона на скарги спогорда відповідає: «Кому невгодно можете столуватись дома».

Щоб не спізнюватись на роботу або не залишатись без сніданку, надіємося, що Міронова буде відпускати чеки всім по черзі, без вибору, офіціантка Ніна повороткіше запрацює, а тов. Лукачова зверне серйозну увагу на недоліки в роботі їдальні».

(Н.Науменко, 24.8.44)

 

«Партія й уряд нашої країни особливі турботи проявляють про радянського вчителя. Видано навіть постанови про покращення матеріально-побутових умов учителів.

Але голови споживчих товариств – Бродщанського т.Гусаренко, Марківського т.Шевела грубо порушують ці постанови…

Голова РСС тов. Коопчатий мало контролює і перевіряє роботу голів споживчих товариств, а навпаки, потурає їм».

(Є. Ілляшенко – голова РК спілки РПСШ, 5.11.44)

 

«…За обліком 1-4 класи повинно відвідувати 4697 учнів. Отже є відсів учнів, серед яких більшість дітей фронтовиків, сироти, які через матеріально побутові умови не можуть відвідувати школу…»

(Є.Ілляшенко, 26.11.44)

 

«Два дні (15 і 16 березня) в м.Кобеляки триває судовий військового трибуналу під головуванням майора юстиції тов.Чунаєва…

На лаві підсудних зрадник Батьківщини бувший начальник поліції Кобеляцького району Іордан К.А.

…Воєнний трибунал визнав цілком доведеною вину підсудного в злочинах і засудив підсудного Іордана до вищої кари розстрілу.

Вирок був вислуханий численними трудящими м.Кобеляки, що зібралися у залі суду, з напруженою увагою і зустрінутий одностайним схваленням».

(29.3.45)

 

«Я зі своєю сестрою Алою два рази проглянула кінокартину «Клятва». Дуже цікавий фільм. Перший раз ніби так швидко пройшла картина, що ми й не надивились на товариша Сталіна. Вирішили піти вдруге…».

(Люда Баглай – учениця ІІІ класу Кобеляцької ІІ семирічної школи, 10.11.46).

 

«Днями райпрокуратура зробила слідство і притягла до відповідальності за самогоноваріння громадян Ф.Ф.Глушко, І.П.Рижов, Л.Каблучка та А.А. Стовбу по 132 ст.КК. Справу на них передано до народного суду.

Народний суд розглянувши кримінальні справи у відкритому судовому засіданні засудив цих громадян від 1 до 2 років позбавлення волі».

(П.Григоренко – райпрокурор, 5.3.1946)

 

«Зустрічаючи свято трудящих – Перше травня, колектив працівників готелю м.Кобеляки провів значну роботу по наведенню порядку навколо будинку готелю. Посаджено дерева, підправлено клумби, на яких посіяні різноманітні квіти, приведено у належний стан все подвір’я – боремося за культуру міста».

(О.Крилівська – завідуюча готелю, квітень 1948 року).

 

 

Теперішню назву («Колос») газета отримала у 1965 році.

 

Автор висловлює вдячність архівісту І категорії відділу інформації та використання документів Державного архіву Полтавської області В’ячеславу Сушко за допомогу у створенні матеріалу.


Олег Дубина (головне фото - risu.org.ua)
Теги: історія
КОМЕНТАРІ:
Авторизація

{{comment.comment_user_name}}
{{formatDate(comment.comment_date,'ua-Ua','2018')}}
{{comment.comment_content}}
{{comment_2.comment_user_name}}
{{formatDate(comment_2.comment_date,'ua-Ua','2018')}}
{{comment_2.comment_content}}
{{comment_3.comment_user_name}}
{{formatDate(comment_3.comment_date,'ua-Ua','2018')}}
{{comment_3.comment_content}}