Завтра
Удень
Увечері
Поділитися новиною
  • Вконтакті
  • Однокласники

PМарина Страхолет: «Наш колектив вже як одна родина»


04

 Чи можна впродовж одинадцяти років  роботи в одній і тій самій компанії зберігати ентузіазм і блиск в очах, розмовляючи про свою роботу? Наша співрозмовниця доводить, що можна. Пройшовши складний шлях від звичайного продавця до управляючої великого магазину «АТБ» в Кременчуці, Марина Страхолет набула не просто досвіду професіонала, але й упевненості в завтрашньому дні. Не така вже поширена перевага для жінки, яка самостійно виховує трьох дітей.

Нині наша героїня вдало поєднує родину та роботу в компанії «АТБ-маркет». Колектив характеризує її як справедливого та відповідального керівника. Пані Марина щиро пишається своєю діяльністю в торговій галузі й не має наміру зупинятися на досягнутому. Про це ми розмовляли з нею в один з весняних днів.

 

 

- Марино Миколаївно, сьогодні вас не можна уявити без «АТБ». Коли та як починалася ваша кар'єра в цій компанії?

- Можна сказати, що випадково. Тут працювала моя однокласниця. І коли звільнилося місце приймальника товарів, вона запропонувала мені спробувати свої сили. Я вийшла на роботу в кременчуцький магазин на Жовтневій взимку 2005 року. Пізніше керівник запропонував пройти навчання в учбовому центрі «АТБ» з метою просування по службі. Після навчання мене підвищили до заступника управляючої магазину. Через деякий час я пішла до декретної відпустки, після котрої знову вийшла на роботу. Потім були призначення в маркети в Комсомольську, повернення в рідний магазин тощо. Посаду управляючої я обіймаю з 2009 року. Тобто вже сім років.

 

- Сьогодні ви працюєте в маркеті на Пролетарській, що в Кременчуці? Що можете про нього розповісти?

- Це великий сучасний магазин. На його базі працює регіональний офіс. У моєму підпорядкуванні знаходиться 60 підлеглих. Я дуже радію з того, що це постійний колектив. Практично усі працюють тут по п'ять і більше років. Своїми співробітниками я дуже задоволена. Звичайно, в робочому процесі виникають різноманітні проблеми. Наприклад, кого відправити до відрядження. Але ми їх вирішуємо спільно. Тому що усі стараються, намагаються не підвести один одного.

 

- Як вважаєте, ці старання помітні вашим клієнтам?

- Сподіваюся, що так. Ми завжди прагнемо до того, щоб кожен покупець пішов від нас задоволеним. Як же без цього? Будь-які конфліктні ситуації намагаємося гасити на початку. Якщо щось зробимо не так, то обов'язково вибачаємося і виправляємо помилки. Бо клієнт – це наш партнер, який своїми зауваженнями допомагає нам краще виконувати свою роботу, покращувати рівень обслуговування.

 

- Розмовляючи з вами, розумієш, що ви по-справжньому хвилюєтесь за свій магазин…

- Намагаюся виховувати колектив своїм особистим прикладом. Я увесь час на роботі. Ну і вони - теж. Якщо є необхідність, то все дружною командою виходимо, наприклад, облаштовувати територію: прибираємо, білимо, миємо, копаємо. Співробітники бачать, що я не ухиляюся від жодної праці. І самі діють так само. Іноді увечері заходять і говорять: «Марино Миколаївно, йдіть вже додому, вже запізно».

 

- Нам відомо, що ви самотужки виховуєте трьох дітей. Як вони реагують на такий ненормований робочий графік мами?

- Переважно з розумінням. У мене дві дочки в старших класах і маленький син, який ще ходить до дитячого садочку. Його виховуємо всі разом. Колись мама допоможе, колись - бабуся. Іноді старша дочка увечері його забирає. Вона в майбутньому планує вступати до педагогічного, тому приділяє братові багато уваги. А взагалі хоче стати лікарем-логопедом.

 

- Діти не виявляють бажання піти по ваших стопах і знайти себе в торговій галузі?

- Прозвучить дивно, але я їх сама відмовляю. Розповідаю, наскільки важка ця робота. Багатьом здається, що продавцем може стати кожен - прийдеш, посидиш на касі, штрих-коди поскануєшь - ось і вся праця. Ні. Це, передусім, велика відповідальність. І гроші, і робота з колективом, і, найголовніше, спілкування з покупцями. А вони бувають різними. Хтось посміхнувся і сказав комплімент, а хтось - нагрубіянив. Але кожному потрібно відповісти привітно і доброзичливо.

 

- Дійсно, важка робота. Не плануєте її покидати?

- Та що ви?! Я нікуди не збираюся йти. Чесно кажучи, зараз вже взагалі не бачу свого життя без «АТБ». Не зможу без нього, напевно. Не виключно, що це вплив знаку Зодіаку (я - Рак), але я вважаю наш маркет своєю другою домівкою. Навіть не уявляю себе в іншій сфері, на іншій роботі, в іншому магазині. Наш колектив вже як одна родина.

 

- Чого, як ви вважаєте, бракує в вашій роботі?

- Складно сказати. Наші магазини і без того найкращі. Працедавець регулярно нараховує зарплату, вона офіційна. Оплачуються лікарняні та відпускні. В наш час це дуже добрі умови. Є можливості для професійного зростання. Єдине, чого могла б побажати, так це подальшого розширення мережі. Є області, в яких ми представлені не так масштабно. Було б добре, якби там відкривалося більше наших маркетів. Щоб нашу гордість причетності до роботи найбільшої національної мережі могли розділити співробітники в усіх без виключення регіонах України.

КОМЕНТАРІ:
Авторизація

{{comment.comment_user_name}}
{{formatDate(comment.comment_date,'ua-Ua','2017')}}
{{comment.comment_content}}
{{comment_2.comment_user_name}}
{{formatDate(comment_2.comment_date,'ua-Ua','2017')}}
{{comment_2.comment_content}}
{{comment_3.comment_user_name}}
{{formatDate(comment_3.comment_date,'ua-Ua','2017')}}
{{comment_3.comment_content}}