Завтра
Удень
Увечері
Поділитися новиною
  • Вконтакті
  • Однокласники

Об'єднання громад


18

Про адміністративну реформу

На сьогоднішній день існує проект Постанови Кабінету Міністрів України, який моделює новий адміністративний устрій Полтавської області — область структурується на 56 територіальних громад. Чим зумовлений саме такий поділ та чи дійсно є необхідність у зміні існуючої системи адміністративно-територіального устрою області?

5 лютого 2015 року був прийнятий Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», який став одним із рушійних нормативно-правових актів у прийдешній адміністративно-територіальній реформі.

Як сказано у пояснювальній записці до нього, необхідність прийняття даного Закону зумовлена тим, що передбачений статтею 6 Закону України «Про місцеве самоврядування» порядок об’єднання територіальних громад шляхом референдуму, є недостатньо дієвим через його ускладненість. Через це прийнятий Закон покликаний значно спростити процедуру об’єднання територіальних громад навколо економічно розвинених центрів.

Спрощення процедури полягає у тому, що відтепер ініціаторами добровільного об’єднання можуть виступати сільські, селищні, міські голови, а також не менш як третина депутатів місцевої ради або члени територіальної громади. Тобто «ускладненість» попереднього механізму полягала у необхідності запитувати думку кожного жителя території. А в кінцевому результаті, формально сторона процесу об’єднання виглядає наступним чином — сільський, селищний або міський голова після прийняття радою відповідного рішення про добровільне об’єднання громади, надсилає пропозицію до сільської, селищної або міської ради суміжної території.

У разі надання згоди на об’єднання, готуються відповідні проекти рішень, про що повідомляється відповідна обласна рада та обласна державна адміністрація.

Таким чином зникає необхідність волевиявлення кожного члена територіальної громади, яка б мала місце під час референдуму. Залишається лише обов’язковість громадського обговорення та інформування обласної влади.

Але головне, що задекларовано в законі і лежить в основі цієї ідеї — це добровільність і місцева ініціатива. Тобто мешканці конкретної територіальної одиниці або місцева рада приймають рішення про необхідність об’єднання враховуючи велику кількість місцевих особливостей — економічну доцільність, історико-культурні особливості, транспортно-інфраструктурну складову та багато іншого.

Доцільність об’єднання громад не може нав’язуватися кимось іншим, окрім органу самоврядування конкретної території.

Але що реально маємо сьогодні? Не дочекавшись ініціативи «знизу» Кабінетом міністрів України розробляється проект постанови, а обласній раді пропонується до затвердження Перспективний план формування територіальних громад Полтавської області, згідно якого за простим принципом область ділиться на 56 територіальних громад. Замість існуючих 25 районів, 467 сільських рад, 21 селищної ради, 10 міст районного значення, 5 міст обласного значення.

Головний принцип такого розподілу — об’єднання навколо спроможних територіальних громад всіх інших адміністративних одиниць, що знаходяться на відстані 20-ти кілометрової зони.

Розглянемо процес наслідки реформи в Полтавській області на конкретному прикладі. У Лохвицькому районі є Сенчанська сільська рада. Згідно пропозицій до формування спроможних територіальних громад Полтавської області вона вже отримала свою робочу назву — Сенчанська сільська територіальна громада. Згідно поділу, до даної громади віднесені сільські ради Вирішальна і Корсунівська Лохвицького району, а також Оська, Жданівська, Снітинська, Хорошківська, Шеківська сільські ради Лубенського району.

Як бачимо, з адміністративної точки зору це призведе до того, що замість 7 сільських рад, а також районних адміністрацій і рад, територією буде керувати один єдиний органа. Що в реальності є ще більшою централізацією.

При тому, що юридичного рішення про добровільне об’єднання, названими громадами не приймалося. Але, як бачимо, до одного територіального утворення вже включено декілька громад Лубенського району, які, до речі, мають свої власні історичні корні і свою історичну пам'ять, та не заявляли про намір асимілювати у громаду сусідньої території.

Як показує аналіз всього перспективного плану, повсюдно громади планують формувати без урахування історично-культурних особливостей, бажання жителів цих територій та без врахування економічно-господарських зв’язків, що складалися роками.

Якщо розглянути процес в розрізі областей України, то наскільки актуальною є дана реформа саме для Полтавської області? Адже саме з існуючим територіально-господарським устроєм протягом 2011-2013 років область займала лідируючі позиції за рівнем перерахувань до державного бюджет України та мала один з найбільших профіцитів бюджету на душу населення. Це не випадково, адже саме такі складові як економічний потенціал області, якісні управлінські рішення та вдалий адміністративно-територіальний поділ і призводять до реального економічного розвитку області.

Виникає логічне запитання — наскільки вигідне таке об’єднання економічно успішним областям?

Виходячи із букви і духу цього Закону, таке об’єднання не може мати системний характер. Є сільські ради, які в силу певних економічних особливостей території, дійсно потребують укрупнення. Але ж є і території, які є самодостатніми. Наприклад, згадана Вирішальна сільська Лохвицького району на останніх зборах мешканців сільради підбили підсумки, що вони є самодостатньою сільською радою і мешканці не бажають об’єднання з іншою адміністративно-територіальною одиницею.

Впровадження таких доленосних для країни реформ повинно обговорюватися в кожній територіальній громаді та прийматися виключно з ініціативи громади та всебічної доцільності для кожної території.

Що стосується Полтавської області, то ця реформа нині неоднозначно сприймається громадськістю, адже через її прийняття область втратить декілька самодостатніх громад, які, до того ж, мають свою історичну особливість.

Крім того, існує ризик, що у погоні за об’єднанням громад навколо економічно успішних територій, можна втратити існуючі межі областей. Адже групування громад в межах кожної області може перерости в утворення міжобласних об’єднань громад. Тому впровадження даної реформи ні в якому разі не може бути повсюдним та поспішним.


Олег Щука для ВПолтаві.інфо
КОМЕНТАРІ:
Авторизація

{{comment.comment_user_name}}
{{formatDate(comment.comment_date,'ua-Ua','2017')}}
{{comment.comment_content}}
{{comment_2.comment_user_name}}
{{formatDate(comment_2.comment_date,'ua-Ua','2017')}}
{{comment_2.comment_content}}
{{comment_3.comment_user_name}}
{{formatDate(comment_3.comment_date,'ua-Ua','2017')}}
{{comment_3.comment_content}}